загрузка...
 
8.2 Фрези для шліцьових валів
Повернутись до змісту

8.2 Фрези для шліцьових валів

Метод огинання використовується не тільки для обробки зубчастих коліс з евольвентним профілем, але застосовується і для обробки деталей з іншими профілями. Це можуть бути циліндричні зубчасті колеса з циклоїдним профілем, зубчасті колеса для ланцюгів, шліцьові вали, багатогранники, деталі з фасонним профілем, розміщеним на конічній, торцевій та внутрішній поверхні, різі, зубчаті рейки і т. ін.

При аналітичному визначенні конструктивних параметрів черв’ячної фрези для обробки шліцьового вала, розміри його профілю є вихідними даними. При цьому необхідно враховувати допуски на розміри деталі і специфічні умови обробки за методом огинання (рис. 8.6).

Зменшення розрахункового зовнішнього діаметра проти фактичного спричиняє відповідне зменшення розрахункового діаметра початкового кола обробки, що може позначитися на деякому зрізуванні профілю деталі за межами прийнятого розрахункового зовнішнього діаметра. Тому розрахунковий зовнішній діаметр повинен бути таким, що дорівнює максимальному

 

допустимому зовнішньому діаметру.              

Якщо вершина шліца обмежується фаскою або заокругленням, то у розрахунках використовується коло, яке проходить через граничну точку прямолінійної ділянки профілю (початок фаски) або через центр заокруглення

.                            (8.8)

Враховуючи можливість розбиття профілю деталі при обробці, розрахункові розміри діаметра кола западин і ширину шліца беруть у межах допуску на їх виготовлення:

;                                (8.9)

,                              (8.10)

де Td та Tb - відповідно допуски на виготовлення d і b.

Радіус початкового кола визначається за формулою

.                            (8.11)

Висота ніжки шліца    

.                                 (8.12)

 

Прямолінійний  профіль деталі визначається кутом профілю g  (рис. 8.7) між прямою профілю і радіусом, проведеним у дану точку. Для різних точок одного профілю кути профілю різні. Для вала з паралельними шліцами можна записати

.             (8.13)

 

Профіль зуба фрези визначається у прямокутній системі координат XOY, пов'язаній з інструментом [10] (рис. 8.8). Вісь абсцис направлена по початковій прямій фрези, а початок координат знаходиться у точці перетину профілю зуба фрези з початковою прямою. Вісь ординат перпендикулярна до почат-кової прямої і направлена у бік центру деталі. Вихід-ним є положення, коли профілі деталі та істру-менту контактують у полюсі Р. При цьому початок координат також знаходиться у точці Р.

Довільне положення профілю деталі визнача-ється поворотом на кут j від початкового положення. Зважаючи на те, що початкова пряма зубів фрези (рейки) котиться без ковзання по початковому колу деталі, то при повороті профілю деталі на кут j профіль зубів фрези і система координат перемістяться від полюса Р уздовж початкової прямої на відстань rj (r – радіус початкового кола).

Координати точок  профілю  зуба  фрези  (рейки)  визначаться як 

;                      

 .        

Відстань РС  від полюса до точки профілізації  (рис.8) дорівнює різниці відрізків PD і CD:

.

Тоді

;          (8.14)

 .             (8.15)

Сума кутів j+g визначається так. Відрізок DO1 (рис.8.8) дорівнює

,

де rc – радіус кола із центром у точці О1, яке проходить через точку С;

gс – кут профілю у довільній точці С.

Із трикутника DO1P маємо

.             (16)

Координати  х та у визначаються при зміні значень j у межах, які відповідають крайнім точкам профілю.

Знайдений профіль зуба замінюють дугою кола, оскільки таку форму виготовити набагато простіше. Щоб визначити радіус і центр замінювального кола використовують три точки профілю зуба фрези [10] з координатами А0(x0,  y0); А1(x1, y1) і A2(х2, у2) (рис. 8.9). Початок координат розміщують у точці А0, через яку проходить початкове коло деталі (і початкова пряма профілю інструменту). Точка А1 профілю зуба контактує з профілем шліца на колі з радіусом

,                                 (8.17)

а точка А2 контактує на колі з радіусом

.                                 (8.18)

 

 

Кути між хордами, що з’єднують ці точки, та віссю х дорівнюють

; ; .

Кут між хордами А0А1 та А0А2 дорівнює половині центрального кута, який спирається на точки А1 та А2, тобто d=s1-s2.  Хорда А1А2 дорівнює

На підставі цього визначається (рис. 8.10) радіус замінювального кола та координати його центра:

;                      (8.19)

.      (8.20)

Для   перевірки   точності   такої заміни   визначають   відхилення   D дуги  замінювального  кола  від теоретичної  кривої  у двох точках профілю. Ці точки знаходяться між А0 і А1 та між А1 і А2.  Координати їх визначають за формулами для розрахунку профілю зуба. Відстань від будь-якої точки теоретичного профілю до центра замінювального кола

.

Найбільша різниця між цією відстанню та радіусом замінювального кола з достатньою точністю визначить похибку замінювання.

.                                 (8.21)

Якщо різниця перевищує 2/3 допуску на відхилення профілю, то вибирають точки А1 і А2 з іншими координатами. Коли і це не допомагає, то профіль зуба замінюють дугами двох кіл.

 

Черв'ячною фрезою не можна правильно обробити прямолінійний профіль деталі до внутрішнього кола. Це пов’язане з тим, що повний теоретичний профіль бічної поверхні та на вершині зуба перетинаються (рис. 8.11). Якщо відкинути відрізки ac, ae, bd, bf, то бічна поверхня шліца та внутрішній циліндр будуть оброблятися не повністю, між ними утворюється криволінійна ділянка - перехідна  крива.

 

Якщо ж залишити відрізки ae, bf, то біля підніжжя шліца створюється заглиблення, яке використовують як технологічний елемент під час шліфування внутрішньої поверхні шліцьового вала. Таке конструктивне доопрацювання профілю зуба дозволяє отримати фрезу без «вусиків» (рис. 8.12) та фрезу з «вусиками» (рис. 8.13). Фреза без «вусиків» застосовується для виготовлення валів за виконанням В та С, а фреза з «вусиками» утворює вали виконання А (рис. 8.14).

 

Розміри профілю зубів фрези у перетині, нормальному до її витків, дорівнюють розмірам профілю рейки, пов'язаної з про-філем оброблюваної деталі. У цьому перетині (рис. 8.12,  8.13) крок зубів фрези pn  дорівнює кроку по   початковому   колу   деталі  .  Тут z – кількість шліців; r – радіус початкового кола виробу. Ширина зуба фрези по початковій прямій дорівнює ширині западини профілю деталі S.

 

 

Зовнішнє   коло зубів фрези обмежується  паралельною до початкової лінії прямою,   дотичною   до   внутрішнього   кола оброблюваного профілю деталі.

Зовнішній циліндр деталі цими черв'ячними фрезами не обробляється, між ним і дном западини профілю фрези існує невеликий зазор. Біля підніжжя профілю зуба створюють фаску або заокруглення відповідно до форми вершини профілю деталі. Кут фаски звичайно дорівнює 35° (рис. 8.12,  8.13).

Для полегшення шліфування профілю зубів і розвантаження вершини круга у фрез зі шліфованим профілем на дні западини робиться затилована канавка шириною l. У фрез з нешліфованим профілем канавку можна не робити. Бічні поверхні канавки можуть бути паралельними або під кутом 15°.

На кресленні профілю зуба фрези у нормальному перетині показують товщину зуба по початковій прямій S1, на зовнішньому діаметрі Se, висоту головки зуба h1, ніжки зуба h2, у фрези з «вусиками» висоту вусика hа, радіус Rк і координати центра дуги замінювального кола хк  і ук.  Повинно бути ще два-три розміри товщини зуба на певних відстанях від початкової прямої, які використовуються при контролі. Ці товщини вимірюються у тих точках профілю, через які проведені замінювальні кола. Проте визначити якусь відстань від початкової прямої на реальному інструменті неможливо. Через те, отримавши їх теоретично, як ординати точок профілю, розраховують відстані цих самих точок від вершини і відповідні значення ширини зуба (рис. 8.15)

; ,

де xi, yi – абсциса і ордината i –ї точки теоретичної кривої профілю.

Точка профілю зуба фрези, що лежить на початковій прямій, пройде у поступальному русі шлях, що дорівнює товщині зуба, коли шліцьовий вал повернеться на кут . Звідси товщина зуба фрези по початковій прямій

.                                 (8.22)

Виміряти з великою точністю товщину зуба на вершині важко. Тому при одному замінювальному колі у фрез без «вусиків» вказують S4 на відстані h4=0,3-0,4 мм, а у фрез з «вусиками» на висоті вусика h4. Коли використовують

 

два кола, тоді розміри в останній точці (на вершині) не контролюють.

Висота головки у фрези з вусиками визначається відповідно до формул  (8.15), (8.16) при радіусі, що дорівнює розрахун-ковому внутрішньому радіусу шліцьового вала

;                      (8.23)

; .

Товщина зуба на вершині при цьому визначиться через координату х точки, яка належить замінювальному колу (див. рис. 8.9)

; .       (8.24)

Висота , а товщина .

Висота , а товщина S4 знову ж таки відповідно до рис.8.9:

; .      (8.25)

Висота вусика дорівнює  .

При проектуванні фрези без вусиків значення h4 задається. Товщина S4 визначається через координату х за виразами (8.25). Значення h3 та S3, як у фрези з вусиками, визначаються через координати точки А1. Висота головки дорівнює h, а ширина зуба на вершині Se розраховується за виразами, подібними до (8.24), (8.25).

Висота ніжки зуба фрези визначається за формулами (8.15), (8.16) при радіусі, що дорівнює розрахунковому зовнішньому радіусу шліцьового вала

;                       (8.26)

; .

Основні вимоги щодо вибору габаритних і конструктивних розмірів черв'ячних зуборізальних фрез справедливі і для шліцьових фрез. Тому далі наведені тільки деякі особливості розрахунку.

 Зважаючи на значну величину кроку профілів шліцьових валів, кут t=b підйому витків фрези виходить більшим, ніж у аналогічних черв'ячних фрез для зубчастих коліс. Кут підйому витків допускають до t = 6°, а іноді і до 10°.

Для поліпшення чистоти і правильності обробки кількість зубів фрези слід призначати по можливості більшою. Діаметр De та кількість зубів фрези zф призначають залежно від висоти оброблюваного профілю. Можна скористатися емпірич-ними залежностями.

Для легкої серії

.                              (8.27)

Для середньої та важкої серій

.                          (8.28)

Менші діаметри і більша кількість зубів взяті для валів з меншою висотою профілю - для валів легкої серії [14]. Великі діаметри і менша кількість зубів призначаються для валів середньої і важкої серій (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 – Рекомендації щодо співвідношення між

зовнішнім діаметром та кількістю  зубів фрези

Серія вала

Зовнішній діаметр фрези, De, мм

Кількість зубів,  z

Легка

70 -80

12

90 -125

14

Середня та важка

63 - 90

10

100 -140

12

Залежність між діаметром фрези,  кроком і  кутом підйому витків визначається за однією з таких формул:

  або  .                      (8.29)

Розрахунковий ділильний діаметр цих фрез Dt, так само як і черв'ячних зуборізальних фрез, береться у перетині, який віддалений від передньої поверхні на 0,125 кроку по колу, саме ділильне коло проходить не через середину висоти зуба, а дотично до початкової прямої деталі

.                                (8.30)

Діаметр кіл виступів і западин і висота канавки визначаються так само, як і у черв'ячних зуборізальних фрез. Оскільки глибина профілю шліцьових валів звичайно невелика, то і глибина канавок виходить меншою, ніж у черв'ячних зуборізальних фрез з таким кроком.

Довжина шліцьової фрези, так само як і довжина зуборізальної фрези, може бути визначена за такою наближеною   формулою:

.                            (8.31)

Геометрія лез черв’ячних фрез має деякі особливості. Черв'ячні фрези для деталей прямолінійного профілю виготовляються із затилованими зубами Задній кут на вершині зуба береться у межах aв = 9-12°. Задні кути на бічних сторонах профілю у нормальному перетині у будь-якій точці i  при g=0  визначаються за формулою

.

Необхідно, щоб задній кут був aб ?1°30?



загрузка...