1)лабораторні дослідження при захворюваннях шлунка;
2)біохімічні показники крові в діагностиці захворювань печінки, підшлункової залози;
3)діагностичне значення дослідження калу;
4)інструментальні дослідження шлунково-кишкового тракту;
5)покази до проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту;
Методика проведення.
1)стимулятори шлункової секреції, методика взяття соку, визначення секреції і кислотності;
2)дуоденальне зондування. Методика проведення та діагностичне значення простого і багаторазового зондування;
3)діагностичне значення ректороманоскопії, методика її проведення;
4)роль ФЕГДС у діагностиці захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки;
5)УЗД при захворюваннях органів травлення;
6)радіоізотопні методи діагностики захворювань органів травлення;
6)комп'ютерна томографія.
Студент повинен самостійно опрацювати:
1)показання та методику отримання шлункового вмісту, його нормальні показники;
2)показання до Rо-графії органів шлунково-кишкового тракту;
3)показання та методику ректороманоскопії;
4)показання та методику отримання панкреатичного соку;
5)показання до ФЕГДС;
6)показання до призначення копроцитограми та її нормальні показники.