загрузка...
 
Базовий рівень знань та вмінь Студент повинен знати
Повернутись до змісту

Базовий рівень знань та вмінь Студент повинен знати

1.  Будову і функціональні особливості шлунка.

2.  Основні характеристики Helicobacter pylory.

3.  Методи обстеження хворих на хронічний гастрит.

4.  Механізми розвитку основних синдромів при хронічному гас­триті.

5.  Механізми дії медикаментозних препаратів, які застосовують при лікуванні хронічного гастриту.

Студент повинен уміти:

1.  Виявляти основні синдроми, що вказують на захворювання шлунка.

2.  Інтерпретувати дані додаткових методів обстеження при захворюваннях шлунка.

Програма самопідготовки студентів:

1. Визначення поняття "хронічний гастрит".

2.  Етіологія і патогенез хронічного гастриту.

3.  Класифікація.

4.  Діагностичні критерії хронічного гастриту.

5.  Особливості клінічної картини хронічного гастриту залежно від стану секреторної функції шлунка.

6.  Диференційна діагностика хронічного гастриту.

7.  Ускладнення хронічного гастриту.

8.  Основні принципи лікування.

9.  Прогноз, профілактика, диспансерний нагляд при хронічному гастриті.

Студент повинен самостійно опрацювати:

1.  Етіологію і патогенез раку шлунка, різновиди росту.

2.  Морфологічну класифікацію раку шлунка.

3.  Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії раку шлунка.

Короткий зміст теми

Хронічний гастрит –рецидивуюче захворювання, в основі котрого лежить запальний процес в стінці шлунка,   найбільш часто – слизової та підслизових оболонках, з порушенням їх структурно-функціонального стану аж до атрофії  та розвинення важких форм секреторної та моторно-евакуаторної недостатності.до атрофии и развития тяжелых форм секреторной и моторно-эвакуаторной недостаточности.

Хронічний гастрит - поліетіологічне захворювання, що ви­никає під впливом як екзогенних, так і ендогенних чинників. До екзогенних належать порушення харчування, куріння, вживання алкоголю, нервово-психічні стреси, професійні шкідливості, безконтрольне приймання ліків. Ендогенними етіологічними факторами є хронічні інфекції, захворювання нервової та ендокринної систем, серцева, дихальна, ниркова недостатність.

Залежно від форми захворювання, виділяють різні механізми патогенезу хронічного гастриту. Гастрит типу А (аутоімунний) характеризується виробленням аутоантитіл до парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Йому властиві переважання атрофічних процесів над запальними, гіпоацидність і наявність антитіл до парієтальних клітин та фактора Кастла. Уражається, головним чином, фундальний відділ шлунка, де знаходяться парієтальні клітини. У патогенезі гастриту типу В значну роль відіграють мікроорганізми Helicobacter pylory. Для нього характерні ураження антрального відділу, наявність гастритичних явищ, гіперсекреція і відсутність антитіл до парієтальних клітин.

Міжнародна класифікація гастриту (Хьюстон, 1994)

Тип гастриту

Синоніми

Етіологічні фактори

Неатрофічний

Поверхневий, дифузний антральний, хронічний антральний, інтерстиціальний, гіперсекреторний, тип В

Helicobacter pylori й інші фактори

Атрофічний

Автоімунний

Мультифока-льний

Тип А, дифузний тіла шлунка, асоційований із перніціозною анемією

Автоімунний

Helicobacter pylori, особливості харчування, фактори середовища

Особливі форми

Хімічний

Радіаційний

Лімфоцитар-ний

Неінфекційний

гранулематоз-

ний

Еозинофільний

Інші інфекції

Реактивний рефлюкс-гастрит, тип С

Вериломорфний, асоційований із целіакією

Ізольований гранулематоз

Харчова алергія, інші алергени

Хімічні подразники, жовч, нестероїдні протизапальні препарати

Променеві ураження

Ідіопатичний, імунні механізми, глютен, Helicobacter pylory

Хвороба Крона, саркоїдоз, гранулематоз Вегенера, сторонні тіла, ідіопатичний

Алергійний

Бактерії (окрім Helicobacter pylory), віруси, гриби, паразити

Для уніфікації гістологічних висновків запропоновано візуально-аналогову шкалу, в якій вказано еталони напівкількісної

оцінки морфологічних змін (ступінь обсіменіння, Helicobacter pylory нейтрофільної та мононуклеарної інфільтрації, стадія атрофії та кишкової метаплазії).

Клінічну картину хронічного гастриту визначають такі синдроми:

а)шлункова диспепсія - відчуття важкості, розпирання в епігастрії, печія, відрижка, нудота, блювання, неприємний присмак у роті, поганий апетит;

б)кишкова диспепсія - метеоризм, бурчання, розлади випорожнень;

в)астеноневротичний - емоційна лабільність, втомлюваність, поганий сон;

г)больовий - інтенсивний біль в епігастрії.

Залежно від стану секреторної функції шлунка, клінічні прояви хронічного гастриту мають свої особливості.

На хронічний гастрит із секреторною недостатністю частіше хворіють особи зрілого і похилого віку. Він проявляється порушенням апетиту, неприємним присмаком у роті, нудотою, відчуттям повноти і розпирання в епігастрії, відрижкою повітрям, схильністю до проносів.

Можливий розвиток полівітамінної недостатності, залізодефіцитної анемії, а також трансформація в рак.

Хронічний гастрит із нормальною і підвищеною секреторною функцією шлунка здебільшого виникає в людей молодого віку і проявляється тупим, ниючим болем в епігастрії, що з'являється через 15-20 хв після прийняття їжі, відрижкою кислим, печією, закрепами. Він може трансформуватися у виразкову хворобу.

Для діагностики хронічного гастриту, крім клінічних даних, мають значення результати ФГДС із прицільною біопсією, інтра-гастральної рН-метрії, рентгеноскопії шлунка.

Диференційну діагностику хронічного гастриту проводять із виразковою хворобою, раком шлунка, захворюваннями жовч­них шляхів, хронічним панкреатитом, поліпозом шлунка.



загрузка...