1-19. При читаннi рентгенограми не можна визначити
A. Форму осi кiнцiвки, будiвля кортикального i губчатого прошаркiв,
B. Форму i ширину, симетрiю суглобноi щiлини.
C. Форму i характер прикрiплення м`язiв i ступiнь iхнього розвитку,
D. Стан росткового прошарку i ядер окостенiння.
E. Наявнiсть кiст, порожнин, секвестрiв .
1-20. В ортопедii i травматологii одержали поширення всi перерахованi методи дослiдження, крiм
A. Рентгенографiя.
B. Рентгеноскопiя,
C. Контрастна рентгенографiя,
D. Магнiтно-ядерна контрастна рентгенографiя.
E. Томографiя .
1-21. Ядерно-магнiтний резонанс, в основi якого лежить резонансне поглинання електромагнiтних хвиль речовиною в постiйному магнiтному полi, має в порiвняннi зi звичайним рентгенологiчним дослiдженням усi перерахованi переваги, крiм
A. Вiдносноi бiологiчноi безпеки методу,
B. Можливiсть дiагностувати м`якотканиннi об`ємнi процеси до виникнення реакцii з боку кiстковоi тканини,
C. Можливiсть судити про наявнiсть i характер обмiнних процесiв i, таким чином, дiагностувати патологiчнi процеси до появи вiдповiдних реакцiй iз боку кiстковоi тканини.
D. Бiльш точну дiагностику перелому кiсток.
E. Можливiсть дiагностувати раннi термiни запального процесу в тканинах .
2-19 При виникненнi запалення з серозно-гнiйним ексудатом в областi швiв рекомендується
A. Антибактерiальна терапiя.
B. Зняття швiв i промивання рани.
C. Повторна хiрургiчна обробка рани з накладенням вторинних швiв,
D. Все правильно .
2-20 Хворому, що має понижену температуру i рану, що не загоюється, з великою поверхнею та гнiйним ексудатом, слiд поставити дiагноз
A. Раньового виснаження,
B. Сепсису,
C. Септицемii,
D. Пiємii.
E. Септiкопiємii .
2-21 Клiнiчна картина гнильноi iнфекцii представлена всiма перелiченими симптомами, за винятком:
A. Зловонного гнiйного розплавлення тканин з мiхурцями газу,
B. Загальною iнтоксикацiєю, високою температурою.
C. При розтинi в ранi кровоточать м`язовi тканини,
D. Непокоєм.
E. Ясною свiдомiстю, субфебрiльною температурою .
3-19. Загоєння рани первинним натягом обумовлюється наступними умовами
A. Невеличка зона ушкодження i щiльне зiткнення краiв рани.
B. Зберiгання життєздатностi краiв рани.
C. Вiдсутнiсть осередкiв некрозу i гематом.
D. Усе перераховане.
E. Вiрно 1) i 3) .
3-20. Хiрургiчна обробка у фазi регенерацii ставить перед хiрургами такi задачi
A. Видалення нежиттєздатних i змiнених тканин.
B. Зниження кiлькостi мiкробних тiл у ранi,
C. Розкриття затекiв,
D. Усе перераховане.
E. Вiрно 2) i 3) .
3-21. Термiни активного дренування гнiйноi рани складають
A. Вiд 3 до 5 доби.
B. Вiд 6 до 10 доби,
C. Вiд 11 до 14 доби,
D. Термiни визначаються окремою конкретною ситуацiєю.
E. Вiрно 2) i 3) .
4-20. Неправильний вибiр фiксатора по розмiрах при операцii iнтрамедулярного остеосинтеза стегна може явитися причиною всiх таких ускладнень, крiм
A. Проникнення штифта в колiнний суглоб,
B. Перелому фiксатора,
C. Заклинювання фiксатора в кiстковому вiдламку,
D. Перфорацii стiнки кiстки,
E. Утворення трiщин у кiстцi .
4-21. Оптимальним методом лiкування переломiв дiафiзу стегна є
D. Пiдвишення активностi тромбоцитiв i концентрацii тромбiна, утворення тромбофiбринових пакункiв (масивного тромбоутворення).
E. Геморрагii або явнoi кровотечi при наявностi мiкрозгорткiв фiбрина в системi мiкроциркуляцii .
13-21. При деформуючому артрозi колiнного суглоба III стадii найбiльше придатною операцiєю являється
A. Коригуюча остеотомiя великогомiлковоi кiстки,
B. Внутрикiсткова остеотомiя проксимального кiнця, великогомiлковоi кiстки.
C. Ендопротезування колiнного суглоба,
D. Артродез колiнного суглоба.
E. Артропластика колiнного суглоба .
13-22. В молодих осiб 24-40 рокiв iз деформуючим артрозом колiнного суглоба I-II стадii i нестабiльнiстю суглоба показана операцiя
A. Ендопротезування колiнного суглоба.
B. Артродезу колiнного суглоба.
C. Високоi коригуючоi остеотомii великогомiлковоi кiстки.
D. Операцiя, що стабiлiзуе колiнний суглоб з вiдновленням зв`язкового апарата .
13-23. У осiб 40-60 рокiв iз деформуючим артрозом колiнного суглоба II стадii, варусною або вальгусною деформацiєю показане
A. Ендопротезування колiнного суглоба.
B. Артродез колiнного суглоба,
C. Висока коригуюча остеотомiя великогомiлковоi кiстки з корекцiєю деформацii.
D. Будь-яка з перерахованих .
14-21. Вплив грижi фiброзного кiльця на корiнцi супроводжується:
A. Порушенням циркуляцii кровi.
B. Набряком i фiброзом сполучних мембран навколо корiнця,
C. П. 1) i п.2).
D. Нi п.1) нi п.2). .
14-25. В результатi постiйноi травматизацii суглобових вiдросткiв хребцiв утворюється:
A. Спондилоартрит,
B. Спондилез.
C. Спондилоартроз,
D. П. 2) i п. 3). .
26. На спондилограмах при остеоходрозi виявляються :
A. Зменшення висоти диска.
B. Склероз замикальних пластин.
C. Утворення остеофiтiв, псевдоспондiлолiстез, спондiлоартроз,
D. Все перераховане. .
15-20. Лiкування вальгусного вiдхилення першого пальця обох стоп вираженого ступеня:
A. Систематичне водо- , грязелiкування в санаторii.
B. Постiйне медикаментозне i перiодично фiзiотерапiя.
C. Носiння рацiонального взуття , ЛФК , перiодичне фiзiолiкування,
D. Оперативне .
15-24. Hallux valgus характеризується :
A. Вальгусним вiдхиленням першого пальця стопи.
B. Варусним вiдхиленням першоi плесневоi кiстки.
C. Наявнiстю збiльшення м`яких тканин (натоптень, бурса) над збiльшеною головкою першоi плюсневоi кiстки,
D. Усе перераховане . .
15-22. Лiкування молоткоподiбноi деформацii другого i третього пальцiв стопи легкого ступеня:
A. Носiння рацiонального взуття, ЛФК.
B. Медикаментозне постiйно, фiзiолiкування перiодично.
C. Тiльки оперативне.
D. Оперативне на прохання хворого ; .
У пацiєнта пiсля автодорожньоi травми має мiсце помiрний набряк дистального вiддiлу лiвого стегна, кровообiг в кiнцiвцi збережений, шкiрянi покрови цiлi, на рентгенограмi закритий внутрисуглобовий Т-подiбний перелом дистального кiнця стегна iз змiщенням вiдламкiв. Який вид лiкування найбiльш доцiльно застосувати ?
A. Черезкiстковий остеосинтез за Iлiзаровим.
B. Скелетний витяг.
C. Закрита репозицiя, гiпсова iммобiлiзацiя.
D. Вiдкрита репозицiя, остеосинтез Г-подiбною пластиною.
E. Вiдкрита репозицiя, остеосинтез за Португаловим. .
17-25. Основнi принципи реабiлiтацii хворих i iнвалiдiв включають усе перераховане, крiм
A. Медичноi реабiлiтацii.
B. Соцiально-побутовоi реабiлiтацii.
C. Фаховоi реабiлiтацii,
D. Юридичноi реабiлiтацii .
17-26. До засобiв медичноi реабiлiтацii можуть вiдноситися
A. Лiкувальна фiзкультура та мануальна терапiя.
B. Механотерапiя i трудотерапiя.
C. Масаж ручний i механiчний (пiдводний, вiбрацiйний, пневмовдарний, крапковий),
D. Усе перераховане .
17-27. Хворому у перiод iммобiлiзацii гiпсовою пов`язкою або скелетним витягом рекомендуються iзометричнi м`язовi напруги (без змiни довжини м`язiв i без рухiв у суглобах). Це сприяє
A. Полiпшенню кровообiгу сегмента.
B. Пiдтримцi тонусу м`язiв та тренуванню м`язового почуття.
C. Полiпшенню консолiдацii перелому.
D. Усьому перерахованому .
18-24. У вертикальному положеннi хребта в порiвняннi з горизонтальним ротацiя хребцiв при сколiотичнiй деформацii
A. Збiльшується,
B. Зменшується,
C. Залишається незмiнноi,
D. Може i збiльшитися i зменшитися.
E. Зникає .
18-25. У хворих грудним сколiозом життєва ємнiсть легень
A. Значно знижується,
B. Залишається незмiнною навiть при суттевiй деформацii хребта,
C. Пiдвищується за рахунок змiни форми грудноi клiтини.
D. Немає чiткоi залежностi мiж ступенем деформацii хребта i змiнами життєвоi ємнiстi легень,
E. В 50% випадкiв пiдвищується, а в 50% випадкiв знижується .