14.6. Аналіз динаміки зміни собівартості порівнянної продукції
Підприємства, на яких переважає питома вага раніше освоєних виробів, планують та обліковують зниження собівартості порівнянної продукції у відсотках до минулорічної. До порівнянної продукції відносять усі вироби, що їх виготовляли на підприємстві в минулому звітному періоді, за винятком виробів, виготовлених у дослідному варіанті, та тих, які були на стадії впровадження у виробництво.
Для аналізу фактичний випуск продукції визначають за плановою вартістю, а порівнянну продукцію перераховують також і за минулорічною собівартістю.
Порівнюючи фактичну собівартість із собівартістю, перерахованою за рівнем плану і минулого року, визначають економію чи перевитрату.
Для оцінки зниження собівартості всієї продукції, в т.ч. порівнянної і непорівнянної, на підставі даних плану та облікової інформації складають відповідний розрахунок (табл. 14.8).
Наведені в таблиці 14.8 дані показують, що за загального зростання собівартості фактично випущеної продукції проти плану на 281 тис. грн, або 4,09 %, собівартість порівнянної продукції зросла на 298 тис. грн, або на 4,65 %, а непорівнянної — знизилась на 17 тис. грн, або на 3,75 %.
Різницю в рівнях зміни собівартості фактично випущеної порівнянної та непорівнянної продукції можна пояснити недоліками в плануванні, а передовсім використанням у плануванні собівартості непорівнянної продукції технічно не обґрунтованих дослідно-статистичних норм витрат ресурсів. Абсолютна економія від виробництва непорівнянних виробів становить +17 тис. грн, а їхня питома вага у плановому товарному випуску — 6,6 % (453 : 6864 • 100). Необхідно перевірити, чи не спричиняють цю економію завищені норми витрат відповідних планових калькуляцій. Потрібно мати на увазі, що в складі непорівнянної продукції разом з виробами є запасні частини, капітальний ремонт обладнання та разові замовлення. Ці замовлення виконуються за договірними цінами і часто дають високу рентабельність. Що вищою є собівартість, то вищими будуть ціни, прибуток і рівень перевиконання норм виробітку. Отже, виконання разових замовлень є вигідним.
Таблиця 14.8
Собівартість продукції
Показник
Фактичний випуск товарної продукції
Відхилення
за середньорічною собівартістю
за плановою собівартістю
за фактичною собівартістю
плану від минулого року, %
фактично
від минулого року, %
від плану
сума
%
А
1
2
3
4
5
6
7
Уся товарна продукція
—
6864
7145
—
—
+281
+4,09
у тому числі:
а) порівнянна
6673
6411
6709
–3,73
+0,54
+298
+4,65
б) непорівнянна
—
453
436< /p>
—
—
–17
–3,75
Підприємство у звітному році планувало зниження собівартості продукції на 262 тис. грн (6673 — 6411), або на 3,93 %, у тому числі за рахунок структури та асортименту — на 0,2 %. Фактично собівартість продукції проти плану зросла на 298 тис. грн (6709 — 6411), або на 4,65 %, тобто завдання зі зниження собівартості не було виконано. Допущено зростання собівартості проти минулорічної на 36 тис. грн (–262 + 298), що становить 0,54 % (36 : 6673 • 100).
Надпланове зростання собівартості фактично випущеної порівнянної продукції на суму 298 тис. грн, або на 4,65 %, склалося під впливом двох факторів: зміни рівня витрат на виробництво одиниці продукції та зміни оптових цін і тарифів. На підставі облікових даних виявлено, що у звітному році відбулось непередбачене планом підвищення оптових цін на спожиті матеріали, паливо, енергію і тарифи на 270 тис. грн, причому збільшення витрат на обсяг порівнянної продукції становило 28 тис. грн (298 – 270).
Отже, зростання собівартості продукції проти минулорічної на 36 тис. грн (6709 – 6673) сталося за рахунок впливу факторів, зазначених у табл. 14.9.
Таблиця 14.9
Вплив факторів на зміну собівартості порівнянної продукції
№
Фактори
Розмір впливу на зростання собівартості
тис. грн
%
1
Зміна обсягу випуску [6673 (3,93 – 0,2) : 100]
–249
–3,73
2
Зміна структури випуску (6673 • 0,2 : 100)
–13
–0,2
3
Зміна собівартості виробів
+28
+0,44
4
Зміна оптових цін і тарифів
+270
+4,21
Усього
+36
+0,54
Найбільш важливим фактором зниження собівартості порівнянної продукції є застосування прогресивніших норм витрат матеріальних ресурсів і трудових нормативів, що, у свою чергу, залежить від своєчасності й повноти проведення організаційно-технічних заходів, запровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці. Необхідно оцінити виконання плану організаційно-технічних заходів за кількістю впроваджених новинок, обсягом виробничих витрат і фактично отриманим економічним ефектом.
Наведені дані показують, що за факторами, які залежать від самого підприємства, собівартість зросла на 28 тис. грн, а за тими, що не залежать, — на 270 тис. грн.