загрузка...
 
Пряме банківське кредитування імпортера.
Повернутись до змісту

Пряме банківське кредитування імпортера.

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих чи акцептованих банком векселів, кредитування на основі документарного акредитива, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів. Воно може здійснюватися як приватними банками, так і державними. Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали створення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій. В одних країнах існують сильні історичні традиції у цій сфері, в інших – функціонування таких банків підпорядковане тенденціям економічного розвитку.

Великобританії, наприклад, не існує спеціальних організацій, які б здійснювали кредитування зовнішньої торгівлі. У цій сфері провідні позиції здавна займають торговельні банки. До групи торговельних банків сьогодні входить близько 30 кредитно-фінансових установ Лондона, які переважно спеціалізуються на зовнішньоторговельних та міжнародних операціях.

Сполучених Штатах у 1934 р. для фінансування міжнародної торгівлі було створено спеціальний Експортно-імпортний банк. У Японії у 1950 р. для цих цілей теж було створено Експортно-імпортний банк Японії. У 1946 p. y Франції був утворений Французький банк зовнішньої торгівлі. Такі спеціалізовані банки створені й в інших країнах. Серед основних функцій цих банків можна виділити такі:

довгострокове та короткострокове кредитування експортерів; гарантування та страхування експортних кредитів; довгострокове кредитування іноземних урядів та фірм.

Такі спеціалізовані банки здебільшого надають кредити іноземним покупцям товарів даної країни на вигідніших умовах, ніж інші організації. До важливих умов надання таких кредитів відносять гарантії урядів країн-позичальників. Звичайно, що такі банківські кредити більшою мірою, ніж фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави. З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити надаються банками, санкціонуються вони урядами країн, і в багатьох випадках є частиною міжурядових угод. Тому умови цих кредитів, як правило, суттєво відрізняються від умов звичайних комерційних кредитів.

У 1991 р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР теж було створено експортно-імпортний банк – Укрексімбанк. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.

Свою кредитну діяльність Укрексімбанк спрямовує на:

забезпечення потреб економіки України в іноземних кредитних ресурсах для фінансування проектів у пріоритетних галузях народного господарства через залучення та надання резидентам іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України;

сприяння розвитку малого та середнього приватного підприємництва в Україні; залучення та надання іноземних кредитів у межах власної комерційної діяльності для фінансування ефективних кредитних проектів; забезпечення фінансування потреб вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за рахунок власних ресурсів.

Останнім часом великі українські комерційні банки також розширили свою діяльність у сфері валютного кредитування. Для отримання кредиту в іноземній валюті позичальник-імпортер, як правило, повинен вказати:

мету отримання кредиту; економічне обґрунтування кредиту;

суму та строк, на який береться кредит; назву, кількість та вартість товару;

валюту платежу та країну придбання товару; графік поставок товару, що імпортується; джерело погашення кредиту;

розрахунок строків використання і погашення кредиту та відсотків за ним.

У деяких випадках банк може вимагати від позичальника і додаткову інформацію щодо реквізитів торговельних партнерів, на рахунки яких буде зараховуватися сума кредиту. Використання кредитів в іноземній валюті передбачається лише за умови своєчасного подання у банк копій контрактів позичальників з іноземними партнерами, попередньо узгоджених з банком. Строки укладання контрактів та періоди розрахунків за ними повинні чітко відповідати строкам використання кредиту.

При кредитуванні в іноземній валюті, окрім кредитного ризику, для банку може виникнути загроза і валютного ризику у таких випадках:

при зниженні курсу валюти, у якій видано кредит, відносно національної валюти; при конвертації отриманих надходжень у валюту кредиту; при використанні забезпечення, вираженого у національній валюті чи в третій валюті.

Для забезпечення своєчасного повернення кредиту банк повинен систематично контролювати хід виконання кредитної угоди. У разі невиконання позичальником умов кредитного договору банк має право припинити подальше використання кредиту та достроково стягнути суму заборгованості.

Пряме банківське кредитування можна розглядати як вигідну форму кредитування для імпортера, тому що ці кредити дають йому можливість вибрати експортера. У свою чергу, таке кредитування не позбавлене вигоди і для експортера, оскільки звільняє його від необхідності звертатися до банку з проханням урахувати чи придбати векселі.

3. Кредитування експорту.

3.1. Короткострокове кредитування експортера.

Завданням кредитування експорту є надання у розпорядження експортера грошових коштів для покриття його витрат від початку виробництва товару до отримання платежу за нього. Експортне кредитування можна розглядати як:

попереднє кредитування експорту (на період від початку виробництва до відвантаження товару);

поточне кредитування експорту (на період, що охоплює час транспортування й

отримання платежу).

Найчастіше формою експортних короткострокових кредитних операцій є аванси під інкасо, акредитив з авансом, також використовуються врахування та акцепт векселів. Для надійних клієнтів банки можуть надавати овердрафт як у національній, так і в іноземній валюті для забезпечення можливості здійснення торговельних операцій.

Акредитив з авансом використовують, якщо необхідно кредитувати експортера перед відвантаженням товару. В умовах акредитива має бути чітко вказано, яка частка його загальної суми становить аванс. Як правило, сума авансу не перевищує 85% загальної суми акредитива. При використанні акредитива з авансом аванс експортеру видається під його письмове зобов’язання подати у визначений строк необхідні документи. Виплата здійснюється банком експортера, але під гарантію банку, який відкрив акредитив.

Величина авансу під інкасо залежить від оцінки фінансової надійності клієнта, якості застави (позичальник передає у заставу право власності на товари, що експортуються, банку-кредитору та вимогу на отримання оплати за документарним інкасо до зарубіжного банку) і від економічної та політичної ситуації у країні покупця. Зазвичай сума авансу становить від 75% до 90% від загальної суми інкасо. При поставках товарів на умовах інкасо можливе надання авансу під окремі інкасові партії – індивідуальний аванс чи повне авансування усіх операцій клієнта, переданих на інкасо. Коли способом інкасо є «документи проти платежу», банківське забезпечення набуває форми контролю над товарами. Якщо методом інкасо є «документи проти акцепту», то банк має лише акцептований вексель (товари отримує імпортер). Тому дуже важливо бути впевненим у бажанні та можливості імпортера виконати свої зобов’язання за акцептованими векселями й оплатити їх у визначений строк.

Аванси під інкасо є прийнятним методом кредитування експорту за умови, що банк-кредитор виконає інкасування і що векселі підлягають оплаті у країні та в національній валюті експортера та банку-кредитора. Якщо векселі підлягають оплаті в іноземній валюті та за кордоном, доцільно здійснювати врахування векселів, тобто придбання векселів, виписаних експортером на покупця, які мають бути оплачені за кордоном. Урахування векселів здійснюється перед їх пересиланням імпортеру з дисконтом. Банк ураховує векселі лише тоді, коли вексель має надійне забезпечення. Тому важливими елементами є фінансова надійність імпортера, сума векселя, очікувана тривалість часу до оплати. У разі відмови від платежу чи акцепту банк має право регресу до експортера. Векселі мають бути виписані у вільно конвертованій валюті. Для отримання додаткової гарантії банк може вимагати від клієнта оформлення страхування кредиту від ризику неплатежу.

Якщо експортер постійно виписує векселі, які підлягають оплаті за кордоном, банк може запропонувати відкрити для нього облікову кредитну лінію на строк до одного року. Відповідно до цієї умови банк буде зобов’язаний ураховувати всі векселі, виписані клієнтом на іноземних покупців. Таким чином, клієнт негайно отримує платіж (кредит), проте банк залишає за собою право регресу у разі неплатежу чи неакцепту імпортером.

Одним із методів короткострокового кредитування експортера є акцептні кредитні лінії. Акцептну кредитну лінію можна розглядати як угоду, відповідно до якої банк дає згоду акцептувати векселі, що виписані на нього експортером під забезпечення торговельними векселями на товари, що експортуються. Завдяки авторитету акцептуючого банку векселі зразу ж можна врахувати за низькою ставкою.

Вартість акцептованих векселів не перевищує (або дорівнює) вартості торговельних векселів. У разі відмови імпортера від платежу чи акцепту за торговельним векселем банк має право регресу до експортера. Період, протягом якого може бути використане акцептне джерело кредитування, визначається умовами угоди між банком та клієнтом. Також встановлюється ліміт, у межах якого виписуються векселі. Як правило, термін користування акцептною кредитною лінією довший, ніж строк користування овердрафтом.

Використання акцептних кредитів у міжнародній практиці є досить поширеним. У деяких випадках акцептні джерела є значними і надаються не одним банком, а банківськими синдикатами. Серед причин широкого використання акцептних кредитів можна виділити такі:

акцептний кредит можна розглядати як середньостроковий овердрафт; вартість акцептного кредиту може бути нижчою, ніж процентна ставка за овердрафтом чи банківським кредитом, оскільки облікова ставка акцептованих банком векселів на ринку зазвичай нижча.

Якщо експортер регулярно та на великі суми отримує векселі від іноземних партнерів, доцільніше використовувати факторинг та форфейтинг, ніж постійно звертатися у банк із проханням про врахування чи акцепт векселів.



загрузка...