За експертними оцінками, багато комп'ютерних злочинів не виявляють або про них не повідомляють потерпілі (латентні). В середньому 90% злочинів цього виду поки що залишається поза увагою правоохоронних органів держави.
Проблема латентності значною мірою пов'язана з об'єктивними і суб' єктивними можливостями правоохоронних органів:
незважена політика держави щодо несвоєчасної переорієнтації правоохоронних органів на боротьбу з новими видами злочинності;
недостатнє матеріальне і фінансове забезпечення діяльності правоохоронних органів;
незважене скорочення штатів правоохоронних органів;
низький рівень підготовки кадрів у навчальних закладах щодо боротьби з кіберзлочинністю;
відтік висококваліфікованих кадрів з правоохоронних органів у комерційні структури через низький рівень заробітної плати та соціального захисту з боку держави.
Причиною високого рівня латентності комп'ютерної злочинності в Україні також є те, що правоохоронні органи не можуть забезпечити відповідну реакцію на постійно зростаючий обсяг оперативної інформації про комп'ютерні злочини, яку вони мають у повному обсязі опрацювати. Чим більші ресурсні обмеження, тим більший обсяг сигналів про злочини змушена від себе відштовхувати система правоохоронних органів, залишаючи такі злочини у "тіні".
Тим самим приховуються правопорушення від обліку та вжиття заходів щодо притягнення винних до відповідальності. У результаті створюються умови безкарності та можливості для вчинення повторних правопорушень.