загрузка...
 
Об’єкти та пріоритетні напрями стандартизації
Повернутись до змісту

Об’єкти та пріоритетні напрями стандартизації

Сукупність взаємопов’язаних об’єктів стандартизації становлять

галузь стандартизації [69, с.52].

Основні об’єкти стандартизації проілюстровано в таблиці 2.1. Міжнародно визнаними пріоритетними напрямами робіт із стандартизації виступають: безпека та екологія, інформаційні технології, ресурсозбереження. До них також можна віднести нормативне забезпечення якості продукції з метою захисту прав споживачів. За останні роки значний розвиток має соціальний напрям – стандартизація в сфері послуг. Ринкова спрямованість розвитку економіки вимагає стандартизації банківської діяльності, оцінки вартості того чи іншого майна, що зумовлює нові пріоритетні сфери стандартизації.

Таблиця 2.1. Перелік основних об’єктів стандартизації

В умовах обмеженого фінансування робіт із стандартизації доцільна деталізація встановлених пріоритетів щодо певних видів робіт та груп продукції, тобто встановлення тематичних або видових пріоритетів стандартизації, до визначення яких слід залучати широке коло підприємств, організацій та установ, спеціалістів, які зацікавлені в розробленні та застосуванні стандартів. Вони повинні забезпечуватись фінансуванням, яке надходить з інших, крім бюджетного, джерел.

Встановлення пріоритетів має здійснюватись у рамках єдиної державної науково-технічної політики в сфері стандартизації,  до реалізації якої відносять такі роботи:

забезпечення функціонування, розвитку та вдосконалення основоположних організаційно-технічних та загальнотехнічних комплексів (систем) стандартів. Особливо це стосується таких комплексів (систем), які визначають ключові сторонни виробничих відносин на всіх стадіях (етапах) життєвого циклу продукції;

здійснення експертизи проектів державних стандартів України під час їх підготовки до затвердження (прийняття);

формування та експертиза розділів нормативного і метрологічного забезпечення державних та інших програм, які фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно  до  пріоритетних  напрямів  стандартизації  мають вирішуватись конкретні завдання стандартизації у таких сферах:

Забезпечення безпеки та охорони довкілля:

товарів дитячого асортименту;

харчових продуктів;

зберігання та транспортування вибухонебезпечних речовин, нафтопродуктів тощо;

виробництва, використання, транспортування та зберігання радіоактивних речовин і матеріалів, а також утилізація та зберігання відходів;

машин, обладнання та приладів, які визначаються потенційно небезпечними;

хімічної продукції побутового та технічного призначення;

оборонної  продукції  для  обслуговуючого  персоналу,  населення та навколишнього середовища в мирний час.

Забезпечення якості продукції з метою захисту прав споживачів:

встановлення методів контролю (випробувань) продукції;

встановлення ідентифікаційних параметрів (характеристик) та методів їх визначення для запобігання фальсифікації продукції;

встановлення вимог до маркування і пакування продукції.

Інформаційні  технології:

забезпечення електромагнітної сумісності в умовах реального для країни розподілу частотного спектра;

забезпечення безпечності для користувачів засобів відображення інформації;

забезпечення формування державного профілю взаємодії відкритих систем;

забезпечення  запровадження  CALS-технологій.

Ресурсозбереження:

встановлення  номенклатури  параметрів  (характеристик) ресурсоефективності продукції та послуг;

стандартизація методів визначення цих параметрів (характеристик), включаючи типові умови експлуатації, які використовуються під час їх визначення;

поділ продукції та послуг на категорії відповідно до діапазонів параметрів  ресурсоефективності;

розроблення індикативних показників отримання відходів у різних галузях промисловості з орієнтацією на показники розвинених країн для наступного впровадження прогресивної системи сплати за їх перевищення;

регламентація технологій утилізації продукції по закінченні термінів експлуатації (застосування).

Стандартизація в сфері нових перспективних напрямів науки і техніки  повинна  бути зорієнтована на:

запровадження нових безпечних технологій;

вдосконалення  наявних  технологій  у  частині  безпеки  та охорони довкілля;

розроблення  перспективних  конструкційних  матеріалів  – замінників металів та деревини;

створення нових матеріалів, які забезпечують радіаційну стійкість, удароміцність тощо.

Виходячи із міжнародного досвіду визначення пріоритетних напрямів стандартизації, доцільно систематично (1 раз на 5 років) проводити респондентське опитування з наступним узагальненням та визначенням пріоритетних напрямів та об’єктів стандартизації.

Нормативні документи із стандартизації розподіляють за такими категоріями [118]:

міжнародні стандарти;

державні стандарти України (ДСТУ);

галузеві стандарти України (ГСТУ);

стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ);

технічні умови України (ТУУ);

стандарти підприємств (СТП).

До міжнародних стандартів, які з кожним роком знаходять все більше поширення в Україні, можна віднести стандарти ISO серії 9000, 10000, 14000 та SA 8000.

Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТК 176 у результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функціонування систем якості [118]. Вони не стосуються конкретного сектора  промисловості  або  економіки  і  представляють  собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості виробів і побудови елементів якості.

Стандарти ISO серії 10000 містять правила проведення процедури сертифікації, а також вимоги до експертів, які здійснюють перевірку системи якості міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000 (див. табл. 2.2) [52,54].

Стандарти ISO серії 14000 є базовими, тобто вони можуть застосовуватись як в процесі виробництва, так і організаціями, що надають послуги в масовому і одиничному виробництві. Перевага стандартів ISO серії 14000 полягає в тому, що вони створені для всіх сфер діяльності шляхом подання міжнародної системи або методів визначення захищеності навколишнього середовища, контролю інформації щодо страхування, коректного, зрозумілого для споживача і для повторного використання продуктів, а також інформації для запобігання торговим бар’єрам. Перелік міжнародних стандартів ISO серії 14000 подано в табл. 2.3 [55].

Державні стандарти затверджує Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України (Держстандарт України), а стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – Мінбудархітектури України. До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Як державні стандарти України використовуються також державні стандарти колишнього Союзу (міждержавні стандарти), передбачені угодою про проведення країнами СНД погодженої політики в сфері стандартизації, метрології  та  сертифікації  [21].

Таблиця 2.2. Перелік міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000

Таблиця 2.2. Перелік міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000.

(продовження)

Таблиця 2.2. Перелік міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000

(закінчення)

Обов’язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню на всій території України. Рекомендовані вимоги ДСТУ підлягають безумовному додержанню, якщо:

це передбачено чинним законодавством;

вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

виробником  (постачальником)  продукції  документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів [21].

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних та прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань  чи  сферах  професійних  інтересів  [24].

Технічні умови (ТУ) – розробляють для встановлення вимог, що регулюють  відносини  між  постачальником  (розробником,  виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти або в  разі  необхідності  конкретизації  вимог  зазначених  документів  [22]. Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), які виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві [23].

Таблиця 2.3. Перелік міжнародних стандартів ISO серії 14000

Відповідно до специфіки об’єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для різних категорій нормативних документів із стандартизації розробляють стандарти: основоположні, на продукцію, послуги, на процеси, методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для певної галузі стандартизації, а також терміни і визначення, загальнотехнічні вимоги і правила, норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв’язок та взаємоузгодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.

На продукцію і послуги розробляються:

стандарти загальних технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;

стандарти технічних вимог, які мають містити вимоги до конкретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режимів, норм) виконання різного роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (послуг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.

Стандарти на методи контролю (випробовувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об’єктів контролю продукції, процесів, послуг.



загрузка...