Особливості  штрихового  кодування  товарів  і  послуг  в Україні

Особливості  штрихового  кодування  товарів  і  послуг  в Україні

В Україні система штрихового кодування товарів і послуг впроваджується з метою:

створення передумов для застосування інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними;

створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом;

підвищення конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках;

скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку при виробництві товару, його складуванні, транспортуванні, реалізації та звітності державним органам.

Відповідно до чинних нормативно-правових документів України, Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації EAN International маркування товарів штриховими кодами EAN в нашій країні здійснюється Асоціацією товарної нумерації України “ЄАН – УКРАЇНА”.

“ЄАН – УКРАЇНА” – українська національна нумерувальна організація системи EAN, заснована в 1994 році. Вона є добровільною некомерційною неурядовою самоврядною організацією. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 821 Асоціації надані повноваження представляти інтереси українських виробників і дистриб’юторів у Міжнародній Асоціації Товарної Нумерації (EAN International). Тепер членами асоціації є більше 2000 вітчизняних підприємств та організацій [13].

Метою діяльності Асоціації “ЄАН – УКРАЇНА” є впровадження системи EAN•UСС в Україні. “ЄАН – УКРАЇНА” надає українським підприємствам можливість працювати в системі EAN, забезпечуючи їх доступ до найновіших інформаційних технологій у галузі штрихового кодування автоматизованої ідентифікації та ЕОД. Асоціація бере активну участь у розробці ДСТУ, які стосуються штрихового кодування та ЕОД. Створена мережа регіональних центрів асоціації (26), що діють у всіх обласних центрах при торговопромислових палатах України.

Відповідно до умов членства в EAN International Асоціацією розроблена національна система нумерації товарів кодами обмеженої циркуляції, за допомогою яких можна ідентифікувати товари змінної кількості в межах України. На початку березня 1995 року вона першою серед країн СНД (Росія як правонаступник залишила собі коди СРСР) отримала від EAN International унікальний національний код “482”, який засвідчує у всьому світі, що власник цього коду є походженням з України.

Згідно з постановою КМУ № 390 від 11.06.94 р. Асоціація займається розробкою проекту щодо створення Центрального депозитарію вітчизняних товарів, маркованих штриховими кодами. Таким чином, з депозитарію можна буде отримати повну інформацію про якісні характеристики товару та про його виробника, що поліпшить інформованість потенційних покупців про товари, що є на українському ринку.

Станом на 1 січня 2002 року учасниками міжнародної системи EAN, членами “ЄАН – УКРАЇНА” стали 2988 підприємств, організацій та приватних підприємців, що кодують товари кодами EAN (див. табл. 4.15). Це представники більшості галузей промисловості, які загалом промаркували близько 80000 найменувань  товарів.

Таблиця 4.15. Динаміка кількості підприємств-учасників системи EAN•UCC в Україні за регіонами

Примітка. Таблицю складено за даними первинних звітів “ЄАНУКРАЇНА”.

Учасниками міжнародної системи EAN•UCC, членами “ЄАНУКРАЇНА” стали представники таких галузей промисловості, як текстильна, виробництво одягу та взуття, деревообробна, виробництво паперу, видавнича справа, поліграфічна промисловість, хімічна індустрія, металургія та металообробка, виробництво промислового та електронного обладнання та інші (див. табл. 4.16 і рис. 4.13).

Таблиця 4.16. Розподіл учасників за видами економічної діяльності

Продовження табл. 4.16

Примітка. Таблиця складена за даними первинних документів “ЄАНУКРАЇНА”.

Рис. 4.13. Розподіл підприємств-учасників системи EAN•UСС в Україні за галузями (станом на 01.01.2002 р.)

 

Примітка: Діаграма складена за даними первинних документів “ЄАН-УКРАЇНА”.

 

1,1...16,6% – питома вага учасників системи EAN•UСС до їх загальної кількості.

За даними табл. 4.15 і рис. 4.14 станом на 01.01.2002 р. найбільша питома вага підприємств-учасників всесвітньої системи ідентифікації та комунікації товарів зареєстрована у м. Києві (18,5або 553 суб’єкта господарювання) та Київській області (4,1або 122), Харківській (8,2або 245), Дніпропетровській (7,4або 221), Одеській (7,1або 212) областях, Автономній Республіці Крим (6,5або 194). Надто повільно вирішується питання про використання штрихкодових технологій на підприємствах Івано-Франківської (1,4%), Миколаївської (1,5%), Волинської (1,6%), Луганської (1,7%), Сумської (1,7%) областей.

На наш погляд, основною причиною такої ситуації є проблема відсутності інформації про ці технології – як загальної, так і про конкретні приклади інформації про ці технології – як загальної, так і про конкретні приклади застосування. Крім того, незабезпеченість суб’єктів підприємництва (адміністраторів інформаційної системи підприємства) у цій сфері діяльності, а також фахівців суміжних галузей (логістика, пакування тощо) робить практично неможливим працювати  безпосередньо  за  штрихкодовими  технологіями.

Аналіз упровадження технологій штрихового кодування в регіонах України показав, що кількість асоційованих членів “ЄАН-УКРАЇНА” щороку зростає. Так, на 01.01.2002 р. частка великих підприємств становила 59%, а питома вага малих підприємств і приватних підприємців становила близько 41(рис. 4.15). Причому зберігається тенденція переважання малих підприємств у загальній кількості нових учасників системи EAN•UСС в Україні. Зауважимо, що нині серед вітчизняних суб’єктів підприємництва вже визначилася чітка тенденція – в процесі модернізації виробництва та впровадження інформаційних технологій застосовувати найсучасніше обладнання та засоби для автоматичної ідентифікації, представлені на світовому ринку.

Найчастіше використовують штрих-коди СП, АТ та підприємства з невеликою номенклатурою виробів, які, насамперед, експортують свою продукцію за кордон або до країн СНД. При цьому вони успішно застосовують новітні інформаційні технології, враховують попит споживачів, піклуються як про якість, так і про зовнішній вигляд своїх товарів.

Робота з регіональними центрами та галузевими представництвами асоціації. Протягом 2000 року разом із керівництвом Торговопромислової палати України здійснювалися заходи щодо підвищення ефективності діяльності регіональних центрів. Як наслідок, загальна кількість учасників  системи  EAN•UCC, що  працюють  через  регіональні представництва, на 1 січня 2001 року становила близько 80 відсотків (див. рис. 4.16).

Рис.  4.15.  Структура  асоційованих  членів “ЄАН-УКРАЇНА” (станом на 01.01.2002 р.)

Керівництвом асоціації переукладено договори з регіональними торгово-промисловими палатами про діяльність регіональних центрів асоціації (крім Луганської, Тернопільської ТПП та Криворізького, Бердянського, Уманського, Краматорського відділень – на 01.01.2001р.). Всі регіональні центри забезпечені необхідним для роботи обладнанням. Асоціація планує надалі надати технічну допомогу ряду регіональних центрів.

Представництвами асоціації в 2000 році отримано додатково комп’ютерне обладнання (Волинський, Одеський та Рівненський регіональні центри), факс-модем (Київський), апарат факсимільного зв’язку (Харківський). Всі регіональні центри, Криворізьке, Кременчуцьке відділення та “Укрмісцевпром” одержали 30 одиниць обладнання для зчитування штрихових кодів (сканери) та 27 верифікаторів (обладнання для перевірки нанесення та якості друку штрихових кодів).

Останнім часом відбулися кадрові зміни в особовому складі Дніпропетровського, Херсонського, Черкаського та Чернігівського регіональних центрів асоціації. Вони дещо негативно вплинули на роботу трьох останніх регіональних представництв. Хоча нові працівники і пройшли відповідне навчання, але вони, на жаль, майже не мали практичного досвіду роботи, тому зараз його набувають.

Рис. 4.16. Розподіл учасників системи EAN•UСС в Україні за регіональними центрами

В 2000 році переукладено договори з галузевими представництвами асоціації – Укркоопспілкою, Укрпродспілкою, Укрмісцевпромом, Київською облспоживспілкою, Укрконсервмолоко, УК “Порцеляна”, ГІОЦлегпром. Того ж року найпродуктивніше працювали представництва асоціації в Укрпродспілці. 17 підприємств Укропспілки з 19 стали членами асоціації з 2001 року. Підприємства Укрмісцевпрому, Київської облспоживспілки, Укрконсервмолоко тільки розпочали свою роботу з питань штрихового кодування товарів, інші ж знаходяться на стадії організаційної роботи.

З огляду на викладене можна стверджувати, що пройдений Асоціацією “ЄАН-УКРАЇНА” шлях дозволив їй утвердитись в Україні як організації, яка здатна суттєво впливати на процеси впровадження в життя нових інформаційних технологій, для чого створені необхідні організаційні, матеріальні та фінансові ресурси. Для отримання на товар штрихового коду EAN суб’єкт підприємницької діяльності подає в Асоціацію “ЄАН – УКРАЇНА” заяву, заповнює реєстраційну картку та заявку на присвоєння товару ідентифікаційного номера в системі EAN. Після отримання всіх документів Асоціація “ЄАН – УКРАЇНА” в тижневий термін видає суб’єкту підприємницької діяльності свідоцтво на присвоєння товару штрихового коду EAN.

Сплата суб’єктами підприємницької діяльності коштів за отримання та використання штрихових кодів на товари здійснюється відповідно до Порядку, який розробляє Асоціація “ЄАН – УКРАЇНА”  та затверджує у встановленому порядку. Для суб’єктів малого підприємництва встановлюються зменшені розміри внесків.

Кодування товарів внутрішніми штриховими кодами EAN здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до чинних державних стандартів, нормативних документів Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків (МЗЕЗ) та Асоціації “ЄАН – УКРАЇНА”.

Підприємства, що діють у складі міжнародних об’єднань, мають право згідно з нормативними документами Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації кодувати свої товари штриховими кодами, які їм присвоїли асоціація “ЄАН – УКРАЇНА” або EAN – нумеруючі організації інших країн.

Імпортні товари, які марковані штриховими кодами EAN/UPC, що зареєстровані в національних EAN – нумеруючих організаціях, не підлягають обов’язковому перекодуванню.

Маркування товарів штриховими кодами EAN, що виробляються або реалізуються в Україні, здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності. Імпортні товари, що не мають штрихових кодів  EAN/UPC,  підлягають  обов’язковому  маркуванню  штриховими кодами EAN суб’єктами підприємницької діяльності, які ввозять в Україну ці товари для реалізації.

Обов’язковому маркуванню штриховими кодами EAN не підлягають:

дослідні зразки товарів;

товари народних промислів та авторські роботи;

товари, виготовлені за індивідуальними замовленнями;

товари, для яких за нормативними документами не передбачено пакування або прикріплення етикетки, та на які нанесення штрихових кодів EAN неможливе з технічних причин, зокрема, в мішкотарі;

товари в роздрібній торгівлі, які реалізуються безпосередньо покупцеві шляхом розважування або іншого вимірювання;

одиничні зразки товарів;

вироби, які не реалізуються через роздрібну або оптову торгівлю, а постачаються підприємствам та організаціям згідно з прямими договорами для задоволення виробничих потреб;

товари, які виготовлені на замовленням інофірм із давальницької сировини і реалізуються за межами України.

Товари, які піддаються на підприємствах торгівлі додатковій обробці (фасуванню, зважуванню, переупаковці тощо), підлягають кодуванню внутрішніми штриховими кодами EAN.

Активне впровадження системи EAN в Україні постійно розширює асортимент споживчих товарів вітчизняного виробництва, що марковані штрихкодовими позначками EAN. Для того щоб застосування системи штрихового кодування було ефективним, підприємства торгівлі мають бути обладнані технічними засобами та мати близько 80 відсотків товарів, маркованих штрих-кодами. Невідповідність цим умовам зумовила перенесення строків загального впровадження штрихового кодування в роздрібній торгівлі. Інтенсивний розвиток сучасних інформаційних технологій в Україні залучає до свого кола різноманітні методи автоматичної ідентифікації об’єктів обліку в системі EAN. Розвиток цих процесів у напрямі створення та застосування гармонізованих інформаційних потоків створює передумови для формування глобальної багатогалузевої системи ідентифікації та комунікації для товарів та послуг у системі EAN в Україні.

Перші практичні кроки в цьому напрямі здійснюють підприємства роздрібної і гуртової торгівлі, які впроваджують комп’ютерні системи обліку та контролю за рухом товарів на підставі застосування методів автоматичної ідентифікації об’єктів обліку в системі EAN.

Практичність та ефективність застосування таких систем полягає в тому, що в реальному вимірі часу є можливість отримання інформації про товар як в асортименті, так і загалом за видами та товарними групами, а саме: обсяги надходжень, поточні та за визначений термін часу; обсяги продажу, поточні та за визначений термін часу; поточні залишки; динаміку руху.

Аналіз такої інформації дозволяє:

визначити товари, які не користуються попитом;

скоротити залишки товарних запасів;

розширити асортимент товарів, що користуються попитом;

своєчасно  проводити  замовлення  та  розрахунки  з  постачальниками за реалізовані товари;

вчасно віддруковувати всі звітні документи;

будувати прогнозні показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

Будь-які операції, пов’язані з виробництвом, пакуванням, транспортуванням і продажем продукції, виконуються виробниками відповідно до різного роду нормативних документів, зокрема стандартів, які встановлюють вимоги до продукції. Маркування значками також повинне здійснюватися згідно з вимогами стандартів. На жаль, досі деякі виробники маркують продукцію, нехтуючи вимогами до якісних характеристик та розташування штрихових позначок, що, в свою чергу, не лише призводить до складності або навіть до неможливості зчитування штрихового коду на товарі, а й, як наслідок, підриває репутацію підприємства-виробника.

Нині для виготовлення продукції Україна має достатній рівень автоматизації і механізації. Щодо реалізації продукції, то шлях товару від виробника до споживача ще донедавна відстежити було складно. Тепер же вже саме впровадження системи штрихового кодування товарів та поява засобів автоматичної ідентифікації об’єктів дозволяють прогнозувати споживчий попит і осяг праці в процесах реалізації продукції.

Незаперечним є той факт, що штриховий код і сучасна упаковка – це два нероздільні елементи, які супроводжують товар. Саме вони підкреслюють високі споживчі якості продукції, сприяють зростанню її конкурентоспроможності, зручності для реалізації, поліпшенню транспортування та зберігання. Однак стримує масове впровадження штрихових кодів у торгівлю якість нанесення штрихкодових позначок на етикетки та упаковки. За даними статистики, на жаль, до 30 відсотків вітчизняних товарів маркується штрихкодовими позначками з грубими порушеннями вимог ДСТУ, а третина з них взагалі не піддається зчитуванню скануючим пристроєм. Така недбалість призводить до додаткових втрат часу на перемаркування товару і порушує прозорість системи  EAN•UCC.

Технології електронної ідентифікації працюють за кордоном вже впродовж 25 років. Це одна з так званих інформаційних технологій, які просувають технічний процес. Якщо не почати наздоганяти в цьому розвинуті країни, то затримка ще на кілька років може зробити наше відставання хронічним. Дещо краща ситуація в наших магазинах з великим асортиментом імпортних товарів, якість штрихкодового маркування яких вища.

Отже, однією з передумов успішного розвитку системи ідентифікації товарів і послуг EAN•UCC загалом, і зокрема широкого застосування автоматизованих систем обліку товарів на основі штрихових кодів, є якість штрихкодових позначок на товарній упаковці, їх відповідність вимогам стандартів. На практиці застосування таких систем у закладах торгівлі стає тоді економічно вигідним і виправданим, якщо не менше ніж 80–90 відсотків товарів, які надходять для продажу, промарковано штрихкодовими позначками EAN. Причому маркування слід проводити не абияк, а відповідно до вимог стандартів, щоб кожному товару був правильно присвоєний унікальний ідентифікаційний номер EAN, а штрих-код, в якому він представлений, легко і надійно зчитувався сканерами.

Фахівці можуть навіть візуально оцінити якість нанесення штрихкодової позначки і за певними ознаками виявити фальсифікацію, а також встановити, чи відповідає штриховий код основним вимогам стандартів. У деяких випадках дизайн товару або його упаковка вимагає використання гами кольорів штрихів і проміжків, відмінної від чорно-білого кольору. При цьому вітчизняним виробникам слід бути уважними при виборі кольорів штрихової позначки. Заборонено наносити штрихи на будь-якому фоні червоним кольором. Це пояснюється тим, що для зчитування штрихового коду в скануючих пристроях застосовується переважно інфрачервоне світло, а тому контраст штрихів буде або занадто малим, або ж штрихи сприйматимуться сканером, як проміжки. Тому для штрихів завжди повинні використовуватись лише темні і “холодні” кольори (допускається чорний, синій, зелений, темно-коричневий), а для проміжків – світлі і “теплі” (білий, жовтий, рожевий, червоний). Неприпустимо також друкувати штриховий код на блискучій металізованій поверхні. З вимогами до комбінації кольорів “проміжок-штрих” вітчизняні товаровиробники можуть ознайомитись в ДСТУ 3359-96 “Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Якість друку штрихкодових позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю”.

Дуже поширеною помилкою при розробці дизайну етикетки є зменшення висоти штрихового коду. Не допускається стандартом масштабний коефіцієнт штрихкодової позначки робити меншим, ніж 0,8. Чим менша висота штрихового коду, тим важче при зчитуванні забезпечити його правильну орієнтацію щодо сканера. Якщо лінія сканування не перетне всіх елементів штрихової позначки,то зчитування не відбувається.

Занадто велике розтиснення фарби в процесі флексо-графічного, або трафаретного друку призводить до розширення штрихів, водночас і до звуження проміжків між ними. Очевидно, що такі спотворення є недопустимими. Іноді розтиснення фарби може становити від 50 до100 мкм і більше при допустимих для більшості штрихкодових позначок символіки EAN/UPC від 35 до 100 мкм. Штрихові коди з такими недоліками взагалі не піддаються зчитуванню. З метою вчасного запобігання зазначеним дефектам слід завжди враховувати параметри BWR (коефіцієнт приросту ширини штрихів). Кожний оператор має ретельно добирати папір і термокальку для друку. Також важливо забезпечити належний догляд за принтером, оскільки його головка має обмежений ресурс, швидко забруднюється і не завжди вдається оперативно усунути дефекти в надрукованих символах. Бажано застосовувати штрихкодові позначки з більшими масштабними коефіцієнтами.

Внаслідок використання неліцензійного програмного забезпечення для формування оригіналів штрихових кодів останні не піддаються зчитуванню, хоча загальна якість друку штрихкодової позначки є високою. Незначна, на перший погляд, програмна помилка призводить до того, що товар, виробництво якого удостоєно міжнародного сертифіката якості, втрачає свої позиції на ринку, оскільки промаркований з грубими порушеннями стандарту.

До серйозних і  найпоширеніших помилок  можна віднести нехтування зонами стабілізації штрихового коду. Часто трапляється, що штрихкодові позначки друкуються з правою зоною стабілізації недостатньої ширини. Зчитування таких позначок ускладнюється або стає зовсім неможливим.

Неприпустимим є нанесення на штриховий код, зокрема, на зони його стабілізації, чорнильних штампів або будь-яких інших позначок.

Основною причиною низької якості маркування транспортних етикеток штрихкодовими позначками є застосування для виготовлення фотоформ некондиційних оригіналів штрихових кодів – майстер-фільмів (фотошаблонів) чи майстер-файлів. Максимально допустиме відхилення від норми розмірів елементів штрихового коду на оригіналі становить 5 мкм. Більшість відомих програмних засобів для форматування штрихового коду і транспортної етикетки (наприклад, BBCS, Corel Draw, Bar Code Wizard та ін.) не забезпечує необхідної точності.

Для перевірки якості друку та параметрів штрихового коду існують сканери – версифікатори, які дозволяють не лише зчитувати закодовану інформацію, але й визначати геометричні та оптичні параметри штрихкодової позначки. Проведена верифікація не якісних фотошаблонів свідчить про те, що похибки в розмірах штрихкодових позначок EAN сягають від 20 до 22 мкм. У результаті тиражування фотошаблонів шляхом фотокопіювання та сканування їх на планшетних сканерах з метою одержання “електронних” копій похибки становлять від 50 до 200 мкм. Такі операції неприпустимі. На некондиційних майстер-фільмах зазвичай не вказано назву підприємства-виробника і параметри штрихкодової позначки.

Асоціація  “ЄАН-Україна”,  підтримуючи  тісні  зв’язки  з  постачальниками обладнання для нанесення та зчитування штрихових кодів, сприяє наповненню ринку України сучасними технічними засобами. Зараз підприємства мають широкий вибір різного за функціональними можливостями та ціною обладнання. З’явилися електронні ваги, інтегровані з принтерами для нанесення штрихових кодів на етикетки товарів змінної ваги. Маючи таке обладнання та використовуючи внутрішні коди EAN (тобто коди обмеженої циркуляції), заклади торгівлі значно скорочують виробничі видатки.

Розвивається ринок програмного забезпечення. Вже з’явились вітчизняні програмні продукти, що забезпечують генерацію штрихових кодів у повній відповідності до ДСТУ. Один із засновників Асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”, лідер по виробництву майстерфільмів та майстер-файлів НДГЦ “Економіст” Спілки економістів України пропонує професійні програмні засоби генерації штрихових кодів та формування транспортної етикетки, зокрема, і для певного підприємства, а також різноманітні системи “магазин–склад– бухгалтерія”.

Таким чином, активне впровадження штрихового кодування і застосування на його основі електронних систем автоматизованого обліку товарно-грошового обігу в системі EAN від виробника до споживача і навпаки створює нові умови для побудови збалансованої фінансово-господарської діяльності виробника, дистриб’ютора, підприємства торгівлі, а загалом – економіки України.