загрузка...
 
Участь України в міжнародній і європейській діяльності із стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів і послуг
Повернутись до змісту

Участь України в міжнародній і європейській діяльності із стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів і послуг

Участь України в міжнародній і європейській діяльності із стандартизації та сертифікації сприяє, насамперед, формуванню та розвитку ринкової економіки, розширенню зовнішньої торгівлі, зміцненню науково-технічних, економічних та промислових зв’язків України з міжнародним загалом, поліпшенню якості вітчизняної продукції та її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Система стандартизації та процедури підтвердження відповідності в Європейському Союзі ґрунтуються на міжнародно визнаних засадах з додержанням усіх вимог, передбачених Угодами ТБТ та СФЗ. Реалізація заходів щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив ЄС, міжнародних та європейських стандартів, передбачених постановою КМУ від 19.03.1997 р. № 244 “Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і Європейських стандартів”, дозволить гармонізувати національне законодавство в галузі стандартизації з нормами та принципами  ГАТТ/СОТ.

Держстандарт України як національний орган із стандартизації представляє Україну в таких організаціях:

ISO – Міжнародній організації із стандартизації, а також комітетах ISO: CASCO, INFCO, ISONET, COPOLCO, DEVCO, REMCO;

IEC – Міжнародній електротехнічній комісії, а такох бере участь у міжнародних схемах стандартизації IECEE, IECQ;

OIML – Міжнародній організації законодавчої метрології;

СООМЕТ – Організації державних метрологічних установ Центральної та Східної Європи;

CEN – Європейському комітеті із стандартизації;

EASC – Євро-Азійській Раді із стандартизації, метрології та сертифікації;

МДР – Міждержавній Раді із стандартизації, метрології та сертифікації у рамках СНД;

ЄЕК ООН – Робочій групі із стандартизації Європейської Економічної Комісії.

Слід зазначити, що Держспоживстандарт України представляє нашу державу в ISO та ІЕС з 1993 року. З лютого 2001 року він перейшов на електронний режим отримання документів ISO, IEC. Представники Держспоживстандарту України беруть участь у 67 двосторонніх торгово-економічних комісіях з країнами–торговими партнерами України.

Було підписано 44 двосторонні угоди з 32 країнами згідно із статею 6 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ.

Основними завданнями участі України в міжнародному співробітництві в сфері стандартизації є:

вдосконалення фонду національних нормативних документів із стандартизації на основі застосування міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн і максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу;

участь у розробленні міжнародних та регіональних стандартів з урахуванням національних інтересів у галузі стандартизації та нові конкурентоспроможні продукція і технології, зокрема, створені внаслідок двостороннього чи багатостороннього співробітництва;

нормативне забезпечення торгово-економічного та науковотехнічного співробітництва України під час розроблення міжнародних і регіональних стандартів;

забезпечення захисту інтересів України під час розроблення міжнародних і регіональних стандартів;

забезпечення однаковості вимірів з іншими країнами.

З метою більш ефективного вирішення поставлених завдань, а також виходячи з вимог Угоди про ТБТ, слід активізувати участь України в діяльності керівних і технічних органів міжнародних та регіональних організацій, зокрема, і технічних секретаріатів ТК, у розробленні міжнародних і регіональних стандартів з урахуванням національних інтересів у галузі стандартизації.

Участь у розробленні міжнародних та міждержавних стандартів вирішує дві основні проблеми: узгодження національної технічної політики України з технічною політикою, яку ведуть її торгові партнери, і врахування її інтересів при розробленні міжнародних стандартів з метою подолання технічних бар’єрів у торгівлі, а також використання міжнародних стандартів для підвищення технічного рівня національної економіки, поліпшення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, захисту прав споживачів. Принагідно зауважимо, що Україна як член ISO, IEC, Міждержавної ради має право застосовувати всі прийняті цими організаціями стандарти.

Держспоживстандарт України в IV кварталі 1996 року приєднався до Кодексу Доброчинної практики із стандартизації. Згідно з Кодексом технічні регламенти та стандарти не повинні створювати перешкод для міжнародної торгівлі, а національні регламенти та стандарти мають створюватись на базі відповідних міжнародних стандартів. При потребі створення національного стандарту, відмінного від міжнародного, цю необхідність треба обгрунтувати, довести до відома торгових партнерів та дати їм можливість ознайомитись з проектами таких НД до їхнього запровадження (для прийняття їх до уваги і підготовки коментарів).

Окрім ISO та ІЕС, є низка міжнародних урядових та неурядових організацій, які самостійно розробляють та видають НД, визнані Світовою організацією торгівлі (WTO) як міжнародні стандарти: Комісія Кодекс Аліментаріус Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародний союз телекомунікацій, Міжнародне агентство з атомної енергетики та інші.

1 березня 1998 року набула чинності угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом (ЄС), статті 51 і 56 якої передбачають зближення української технічної системи регулювання з європейською. Проголошення Україною наміру стати асоційованим членом ЄС означає готовність до прискореного впровадження в національне законодавство вимог директив ЄС, а також до впровадження не менше 80 відсотків чинних європейських стандартів.

Спробуємо визначити можливі шляхи прискорення впровадження європейських норм в Україні на основі аналізу взаємодії Держстандарту України з європейськими і міжнародними організаціями із стандартизації, метрології, сертифікації і акредитації.

З січня 1997 року Україна стала член-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML). Активно розвивається науково-технічне співробітництво з регіональною організацією державних метрологічних установ Центральної та Східної Європи (СООМЕТ).

1 квітня 1997 року Україна першою з республік колишнього СРСР і другою з країн світу приєдналася до Європейського комітету із стандартизації (CEN) у статусі організації за листуванням. Згідно з цим статусом Держстандарт регулярно отримує стандарти та проекти стандартів CEN і може впроваджувати стандарти СEN одразу ж після їх затвердження, але з додержанням рішень щодо терміну їх впровадження як національних.

Держспоживстандарт України зобов’язаний сплачувати щороку внески у розмірі близько 11 тисяч євро, поважати укладені між CEN та ISO угоди та рішення Генеральної асамблеї ISO щодо питань авторського права на публікації CEN, їх продаж та впровадження на національному рівні.

Нині Національний секретаріат з міжнародної та європейської стандартизації Держспоживстандарту координує взаємодію 69 технічних комітетів із стандартизації з більш як 310 комітетами (підкомітетами), секторами та іншими органами CEN, постійно оновлює базу даних стандартів та проектів стандартів CEN. Він також організовує відсилання до ТК проектів стандартів для проведення експертизи, а стандартів CЕN – для подальшого їх впровадження в установленому порядку.

Україна з грудня 2000 року стала афілійованим членом Європейського комітету зі стандартизації у галузі електротехніки (CENELEC). Згідно з Меморандумом CENELEC №17 таке приєднання можливе для будь-якого національного електротехнічного комітету, що є членом ІЕС, представляє чи прагне представляти у своїй країні всі залучені до розвитку ринкової економіки сторони, а також має тісні відносини з ЄС та EFTA у галузях техніки, науки, економіки, політики та в соціальній сфері. Заява на приєднання національного електротехнічного комітету, який відповідає цим вимогам, розглядається Генеральною асамблеєю CENELEC і при цьому в контексті його статусу особлива увага приділяється позиціям ЄС та EFTA. У випадку одностайного схвалення прохання за заявою цими організаціями Генеральна асамблея CENELEC надає заявникові дозвіл на приєднання за умови, що він докладе всіх зусиль для того, щоб з часом здійснити повну інтеграцію з цією організацією.

Філія, що приєдналася до CENELEC, має такі права:

одержувати запрошення для делегування на засідання Генеральної асамблеї двох своїх представників як спостерігачів;

одержувати запрошення на спільні відкриті збори CENELEC (наприклад, збори, де оголошується загальна інформація), робочі зустрічі, семінари, конференції тощо;

брати участь у засіданнях технічних та програмних комітетів CENELEC (але не робочих груп) як спостерігач;

регулярно одержувати інформацію щодо діяльності CENELEC, прийнятих ним рішень, результатів роботи тощо;

впроваджувати у вигляді національних стандартів (за необхідності – державною мовою) будь-які стандарти CENELEC одразу ж після їх затвердження, але з додержанням рішень щодо дат їх впровадження, актуалізації тощо.

Філія, яка приєдналась до CENELEC, зобов’язується:

сплачувати щорічні внески, сума яких час від часу переглядається;

поважати рішення Генеральної асамблеї щодо питання авторського права на публікації CENELEC, їх продажу та впровадження на національному рівні;

поважати чинні угоди між CENELEC та ІЕС.

Впровадження в нашій державі вимог директив ЄС та стандартів CEN/CENELEC сприятиме відродженню вітчизняного конкурентоздатного і високотехнологічного виробництва, дозволить зробити ще один крок до цивілізованої Європи, що, зрештою, прискорить приєднання України до ЄС.

Тепер у галузі стандартизації і сертифікації послуг функціонує невелика кількість міжнародних і європейських технічних комітетів. Тому українські технічні комітети, які працюють у цих галузях, мають змогу активно розробляти національні стандарти України у сфері послуг і впроваджувати їх як міжнародні, а також просувати українські послуги на світовий ринок.

Аналіз участі технічних комітетів України (ТКУ) в роботі ISO і ІЕС показав, що кількість голосувань активних ТКУ щодо проектів міжнародних стандартів і  систематичних переглядів міжнародних стандартів ISO і ІЕС, а також кількість голосувань з технічними і редакційними зауваженнями в останній час значно зросла.

Найбільш активну участь у роботі технічних комітетів ISO та ІЕС беруть такі українські технічні комітети: ТКУ 115 (Електронні компоненти та механічні конструкції для радіоелектронного обладнання); ТКУ 30 (Трансформатори та високовольтна апаратура); ТКУ 37 (Продукція целюлозно–паперової промисловості); ТКУ 40 (Страховий фонд документації); ТКУ 44 (Зварювання та споріднені процеси); ТКУ 45 (Об’ємні гідроприводи, пневмоприводи та змащувальні системи); ТКУ 82 (Охорона навколишнього середовища та раціональне використання ресурсів України). Але, на жаль, мають місце випадки зривів голосувань через запізнення (ТКУ 31 та 25 підкомітет ТКУ 20).

Дуже важливим для України є участь Держстандарту в консультативних комітетах ISO: як комітетів-членів STACO (Комітет з принципів стандартизації), CASCO (Комітет з оцінки відповідності), INFCO (Комітет з інформації), ISONET (Комітет інформаційної мережі ISO) та як члена-кореспондента в DEVCO (Комітет з питань розвитку або допомоги країнам, що розвиваються), COPOLCO (Комітет з політики у сфері споживання), REMCO (Комітет по стандартних зразках). Останнім часом активізувалась робота в комітетах COPOLCO і DEVCO.

Україна також бере участь у роботі системи сертифікації електронних компонентів Міжнародної електротехнічної комісії (IECQ) та системи з випробувань електричного обладнання на відповідність до стандартів безпеки (IECEE). Держстандарт України підтримує тісні зв’язки з міжнародними і європейськими організаціями з системи забезпечення якості (див. рис. 5.2).

До основних шляхів активізації діяльності Держстандарту України у зазначених міжнародних і європейських організаціях можна віднести:

створення нових ТКУ, які мали б можливість працювати в таких важливих галузях, як кінематографія, фотографія, акустика, медицина і лікувальні засоби та апаратура, спорт і туризм тощо, з тим, щоб з часом досягти 100охоплення роботи ISO і ІЕС (на сьогодні Україною в ISO охоплено лише 30,9 технічних комітетів та підкомітетів, а в ІЕС – 67,2%);

розроблення пропозицій щодо фінансування українських ТК із стандартизації, виходячи з пріоритетних науково-технічних напрямів, визначених у Концепції державної промислової політики України від 29.02.96 р. № 272 та постанови КМУ від 19.03.97 р. №244. Передусім, слід фінансувати ті ТКУ, які беруть найбільш активну участь у роботі ISO, її комітетах, ІЕС

та міжнародних і європейських організаціях з систем сертифікації, якості та забезпечення якості;

підвищення активності ТКУ в роботі ISO та ІЕС на ранніх стадіях проектів міжнародних стандартів (на стадії пропозиції, підготовчій стадії, стадії комітету) за рахунок збільшення кількості голосувань з редакційними та технічними коментарями і зауваженнями, а також діяльність у схемах IECQ і ІЕСЕЕ, розробка концепції представництва України в них і порядку сертифікації електрообладнання та електронних компонентів  за  зазначеними  схемами.

Отже, підсумовуючи результати діяльності Держспоживстандарту України в міжнародних і європейських організаціях зі стандартизації, метрології, сертифікації і акредитації, можна дійти висновку про значну активізацію його діяльності, а також про значний інтерес з боку цих організацій до співробітництва з Україною. Діяльність Держспоживстандарту в галузі міжнародної стандартизації була схвалена 20-ю Генеральною асамблеєю ISO (20 – 24 вересня 1997 р., м.Женева, Швейцарія). Керівництво ІЕС теж відзначило, що за результатами роботи Держстандарту Україна посяде одне з провідних місць в ІЕС.

Національні стандарти державної системи стандартизації України, якими встановлюються вимоги щодо організації робіт зі стандартизації, порядку розробки, узгодження, затвердження та впровадження стандартів і технічних умов, гармонізовані з вимогами ISO  та  IEC.

Україна взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації законодавства, норм правил та стандартів, а також процедур оцінки відповідності (сертифікації) у напрямі зближення з європейськими в рамках виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (статті 51, 56). Таке ж зобов’язання міститься в Меморандумі економічної політики уряду України, узгодженому з Міжнародним Валютним Фондом.

Удосконалення національної системи стандартизації та сертифікації з метою її зближення з міжнародною і європейською є головним напрямом розвитку, що в повній мірі відповідає принципам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі СОТ.

Участь у роботі Міждержавної Ради з питань стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) Держспоживстандарт України розглядає як участь у регіональній організації міжнародної організації із стандартизації ISOEASC. EASC визнана ISO як регіональна організація зі стандартизації 12 країн СНД, які подали заяви щодо вступу до СОТ. За програмами міждержавної стандартизації з розробки стандартів, що діятимуть на території країн СНД, переважна більшість із них гармонізована з міжнародними.

Рисунок 5.2. Зв’язки Держспоживстандарту України з міжнародними і європейськими організаціями з системи забезпечення якості

У рамках роботи МДР в Україні функціонує 34 міждержавних комітети з найважливіших напрямів науково-технічної діяльності, якими розроблено близько 600 міждержавних стандартів (ГОСТ).

На розгляд 11 засідання МДР Держспоживстандарт України виносив низку заходів щодо впровадження на регіональному рівні (країни СНД) міжнародних і європейських стандартів, зокрема:

розробка програми прямого впровадження міжнародних та європейських стандартів, як міждержавних, на продукцію, що взаємно постачається, та методи її випробування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244;

розробка програми міжлабораторних порівняльних випробувань продукції, що взаємно постачається та підлягає обов’язковій сертифікації, виходячи із загальновизнаної світової практики проведення подібних випробувань для забезпечення високого рівня достовірності результатів випробувань і, як наслідок, безпечності продукції для життя, здоров’я громадян і довкілля.

Питання щодо прямого впровадження міжнародних та європейських стандартів, як міждержавних, і розробки програми міжлабораторних порівняльних випробувань підтримані всіма країнами-членами МДР, що зафіксовано в рішенні 11 засідання МДР.

Підприємства України, які експортують свою продукцію, виявляють велику зацікавленість у розробці та впровадженні міжнародних стандартів, зокрема, на сталепрокатну, харчову, нафтогазову продукцію тощо, але вони не завжди знаходять підтримку в міністерствах (відомствах), яким підпорядковані. Зростає допомога виробникам продукції у розробці нормативної бази з боку територіальних органів Держспоживстандарту (державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації). Так, Кременчуцький центр розробив технічні умови на масла моторні, гармонізовані з європейським стандартом EN 228, завдяки чому підприємство “Фрасма” виробляє і постачає зазначену продукцію як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. ІваноФранківський центр розробив нормативну документацію на лічильники газу; нині спільно з “Газ де Франс” завершує розробку стандарту на лічильники газу Український ДЦСМС тощо.

Під час планування робіт із національної нормативної бази України пріоритет надається розробці та впровадженню стандартів, які містять вимоги не до конструкційних, а до експлуатаційних характеристик продукції, а також стандартів на системи якості, що в повній мірі відповідає світовій практиці.

До послуг вітчизняних товаровиробників і постачальників продукції Держстандартом створений і діє Національний інформаційний автоматизований фонд стандартів, який дає можливість ознайомитися з національними нормативними документами України, міжнародними і міждержавними стандартами, а також стандартами країн – основних наших торгових партнерів.

Однією з важливих умов для вступу практично в усі міжнародні і європейські організації є участь України в ISO, зокрема, для вступу до ГАТТ/СОТ, що є одним із найважливіших завдань у зовнішньоекономічній діяльності. Про це свідчить досвід cкладних переговорів з експертами Місії Світового Банку, результатом яких стало визнання того, що українська система стандартизації та сертифікації відповідає вимогам ГАТТ/СОТ. Причому одним із важливих чинників, що призвів до прийняття позитивного рішення щодо надання Україні фінансової допомоги, була активна участь України в ISO. За час роботи Держстандарту України (з 1993 року) в цій міжнародній організації встановлені ділові і сприятливі взаємини з її керівництвом, яке надає велику допомогу щодо створення в нашій державі гармонізованої з міжнародною національної системи стандартизації, а також щодо навчання  і залучення українських фахівців до роботи в технічних комітетах, розробки міжнародних стандартів, що сприяє інтеграції України у світове економічне співтовариство.

Держспоживстандарт України як рівноправний член ISO організовує свою роботу для забезпечення процесу міжнародної і національної стандартизації з метою спрощення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвитку кооперації у сфері інтелектуальної, наукової та економічної діяльності.

Відповідно до статутних вимог EAN International представництва Асоціації “ЄАН-Україна” беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері ідентифікації товарів і послуг. Так, у лютому 2000 року в Брюсселі проходила чергова регіональна нарада керівників Національних організацій EAN (RNOMM). Особлива увага в програмі цієї зустрічі, серед учасників якої були і представники “ЄАН-Україна”, надавалася еволюції системи EANUCC відповідно до нових вимог, що випливають з розвитку електронної торгівлі та процесів глобалізації. Розглядалися і нові організаційні форми діяльності міжнародної організації, ведення міжнародних проектів, впровадження системи EANUCC в нові, нетрадиційні галузі.

Було проведено значну кількість робочих зустрічей, присвячених практичним питанням розвитку всесвітньої системи, таким, як всесвітні електронні каталоги, впровадження нових штрихкодових символік (двовимірних та композитних), нові технології електронного ділового спілкування XML EDI. Під час роботи RNOMM були представлені опубліковані EAN Internetional нові методичні видання про застосування системи EANUCC. Для співробітників Національних організацій EAN організовано навчальний курс – тренінг по сучасній організації та веденню роботи на проектних засадах (менеджмент проектів). Цей тренінг пройшли працівники “ЄАНУКРАЇНА”.

У травні 2000 року в Пекіні відбулася чергова Генеральна Асамблея EAN. Делегація “ЄАН-УКРАЇНА” взяла участь у її роботі. Головною темою цього заходу став подальший розвиток всесвітньої системи EANUCC у контексті розвитку електронної торгівлі та прикладних застосувань на базі Інтернет. Генеральною Асамблеєю затверджено низку нововведень: термін “Нумерувальна організація” змінено на “Національна організація – член EAN International” (Національна організація EAN), що повністю відповідає тій суттєвій ролі, яку нині набула Національна організація для галузей виробництва, постачання та торгівлі в своїй країні.

Затверджено низку змін в організаційній структурі діяльності EAN International (до ряду процесів застосовано проектний підхід замість постійних комітетів, що дозволить оперативно реагувати на нові потреби користувачів системи EANUCC та прискорить розробку нових стандартів і технологій відповідно до розвитку процесів електронної комерції).

Генеральна Асамблея затвердила організаційний порядок спільної роботи з UCC (структура організаційної підтримки та процедура прийняття спільних рішень), роботи Спільної дорадчої групи по Глобальній системі (GSAG), що забезпечить подальший розвиток єдиної всесвітньої системи EANUCC. Генеральна Асамблея обрала нового президента EAN International. Ним став п. Лоренс А.Вілсон (EAN Австралія). Віце-президентом став п.Петер Джордан (Крафт Якобс Сушард).

У вересні 2000 року делегація Асоціації “ЄАН-УКРАЇНА” взяла участь у роботі регіональної наради керівників Національних організацій EAN (RNOMM) у Кракові. Серед важливих питань, які було розглянуто в ході цього заходу – діяльність із створення робочих груп, електронні каталоги і можливості співробітництва в цьому напрямі в нашому регіоні – ведення спільних проектів, правові аспекти захисту системи EANUCC: друкарська компанія Donnelley та ZYWIEC ZDRYJ – виробник мінеральних вод.

“ЄАН-УКРАЇНА “ взяла участь у ІІ міжнародній конференції по електронній комерції в країнах СНД та Східної Європи. Конференція ЕТ 2000 проводилася в Мінську за пропозицією 6-ї пленарної сесії CEFACT, що відбулася в Женеві 27-30 березня 2000 року. Участь в конференції взяли більше 500 представників урядових органів, міжнародних організацій, компаній, які діють у сфері електронної комерції. На конференції розглядалися такі питання:

міждержавного співробітництва щодо електронного бізнесу;

технологій електронного бізнесу;

правового забезпечення електронної комерції.

У грудні 2000 року в Києві відбувся Міжнародний форум економічного співробітництва, в якому брали участь представники урядових кіл та міжнародних організацій, а також велика кількість вітчизняних та зарубіжних виробничників. У форумі взяли участь представники “ЄАН-УКРАЇНА”. У виступі під час роботи форуму було оглянуто сучасний стан розвитку системи EANUCC в Україні, перспективи розвитку цієї системи. Матеріали про Асоціацію було включено в каталог форуму та “Золоту книгу ділової еліти України”. Ще одним видом міжнародної діяльності є участь “ЄАН-УКРАЇНА” в роботі з міжнародної стандартизації. Два працівника Асоціації є членами МТК-517 (міждержавного технічного комітету по стандартизації “Автоматична ідентифікація”). Асоціація бере активну участь у роботі з розвитку технічних стандартів та методичних матеріалів EAN у контексті загальної діяльності, яку здійснює EAN International з розвитку системи EANUCC.

Згідно з вимогами EAN International в Асоціації постійно діє електронна пошта для обміну документацією з міжнародною та національними організаціями EAN. Безперебійно надавалася та отримувалася інформація, велося ділове листування.

З огляду на викладене можна констатувати, що пройдений Держстандартом України (з 1993 р.) і Асоціацією Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА” (з 1994 р.) шлях дозволив їм утвердитись як організаціям, що здатні суттєво впливати на процеси впровадження у життя нових інформаційних технологій. Ділові та сприятливі взаємини нашої держави з керівництвом міжнародних і європейських організацій у сфері стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів і послуг прискорюють інтеграційні процеси України у світове економічне співтовариство.



загрузка...