Суттєво впливає на економічне відтворення тіньовий сектор. Тіньова економіка – це економічна діяльність суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), яка не враховується, не контролюється державою, не обкладається податками та спрямована на одержання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Усі види тіньової економічної діяльності можна поділити на три блоки:
легальне, але не регламентоване державою, виробництво і надання послуг (“неформальна економіка ”). Сюди можна віднести: невраховане в оподаткуванні виробництво в домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, надання в оренду квартир, гаражів тощо, незначні підробітки;
порушення в межах дозволеної економічної діяльності (“підпільна економіка ”): нелегальне виробництво офіційно дозволених товарів (послуг), ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів у межах офіційної економіки;
здійснення заборонених видів діяльності (“незаконна економіка ”): кримінальний промисел (наркотики, вогнепальна зброя, проституція тощо), рекет, корупція торгівля людьми і тому подібне.
Тіньова економіка притаманна всім країнам незалежно від рівня і моделі економічного розвитку. У загальносвітовому масштабі питома вага тіньової економіки оцінюється у 5 – 10 % у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В Україні згідно з експертною оцінкою ця цифра становить 50 – 60 %. Показник у 40 – 50 % є вже критичним.
До основних причин, які сприяють посиленню і зростанню тіньового сектору економіки в Україні та інших країнах СНД, можна віднести:
відсутність стабільного і збалансованого законодавства;
недосконалість (в окремих випадках – відсутність) системи обліку і звітності;
відсутність інвестицій, альтернативних тіньовому капіталу;
адміністративні бар’єри, правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності;
безконтрольне зростання числа кримінальних структур;
втрата історичних традицій, моральних і етичних норм стосовно до приватної власності, кодексу підприємницької і робітничої честі тощо.
Тіньова економіка:
а) відволікає значну частину ресурсів країни з метою задоволення не загальносуспільних потреб, а вузько корпоративних інтересів окремих осіб та груп людей;
б) суттєво зменшує податкові надходження, доходи бюджету, а отже, джерела суспільного розширеного відтворення;
в) негативно впливає на пропорції відтворювальних процесів; г) нерідко сприяє відпливу матеріальних та грошових ресурсів за кордон тощо.
Усе це веде до загострення суперечностей товарного виробництва й обігу, зменшення темпів економічного зростання та інших негативних наслідків.
Коли підрив тіньовою економікою об’єктивних законів товарного виробництва й обігу досягає певної критичної межі, ринкове господарство починає пробуксовувати, що впливає і на саму тіньову економіку, різко скорочуючи її можливості. Звідси об’єктивною межею тіньової економіки є нормальне функціонування ринку. Одночасно для протидії тіньовій економічній діяльності та її легалізації в Україні та інших країнах СНД необхідна спеціальна комплексна державна програма, в основу якої повинна бути покладена лібералізація й оптимізація економічного режиму, створення умов для свободи підприємницької діяльності, впровадження лише об’єктивно вимушених обмежень і вимог з боку держави.