загрузка...
 
Стадії формування трудового колективу
Повернутись до змісту

Стадії формування трудового колективу

Кожна трудова група, колектив проходять три стадіЇ формування, перш ніж досягають високого рівня згуртованості.

Перша (початкова) стадія характерна для колективу, групи, які вперше утворюються. Найважливішим елементом першої стадії формування, згуртування є діяльність керівника по формуванню структури колективу, по відбору, розподілу членів колективу, групи і ціленаправленому орієнтуванню працівників. При цьому використовує переважно адміністративні методи формування: утворення груп структурних підрозділів (відділів, служб), прийняття на роботу, вивчення ділових якостей працівників, переміщення і висування працівників на керівні посади).

Найкращі результати для утворення згуртованого, працездатного колективу можуть бути отримані, якщо на першій і наступних стадіях його розвитку йде дотримування оптимального співвідношення працівників за рівнем загальної і спеціальної освіти, кваліфікацією, статю, віком з врахуванням спрямованості кожної особи, її темпераменту, характеру, здібностей. Поєднання в групі, колективі оптимальної кількості чоловіків і жінок, працівників молодшого і старшого віку створює кращі умови наступництва поколінь, сприяє стриманості і тактовності у вчинках, в таких колективах ентузіазм молоді доповнюється досвідом працівників старшого і середнього віку.

Такий колектив забезпечує молодим працівникам можливість оволодіння професією, навичками спільної праці, сприяє кращій організації взаємодопомоги, обміну досвідом (професійним і життєвим). Знижується ризик конфліктних ситуацій, оскільки літні люди частіше схильні до компромісів, толерантності, пошуків шляхів згоди і примирення. На ефективність діяльності групи, колективу впливає також і статевий склад. Як правило, показники роботи одностатевого колективу, чи він чоловічий чи жіночий, значно нижчі, ніж там, де приблизно однакове співвідношення між представниками обох статей. Це пояснюється особливостями поведінки та соціальною роллю тієї чи іншої статі в суспільстві.

Прийняття на роботу і розподіл кадрів доповнюються цілеспрямова- ним орієнтуванням всієї групи і кожного зокрема: керівник знайомить працівників з цілями, завданнями фірми, підприємства, з перспективами його розвитку, з правилами внутрішнього розпорядку, традиціями, інструктує, як потрібно виконувати те чи інше завдання. Це формує у працівників добросовісне відношення до праці, до внутрішнього розпорядку фірми, підприємства.

На другій стадії відбувається розвиток групи, колективу в напрямку взаємної адаптації всіх його членів один до одного, до керівника, керівника до працівників, до правил внутрішнього розпорядку, традицій фірми, підприємства. В основі цього процесу лежить спільна праця, суспільна діяльність членів групи, колективу.

Основу взаємоадаптації складає формування єдиних настанов реальної поведінки членів групи, колективу. Це досягається шляхом цілеспрямованого виховного впливу керівника на працівників (навчання, інструктування, розвиток позитивних традицій і т. ін.).

Розвиток взаємної адаптації найчастіше веде до появи в колективі декількох соціально-психологічних (малих, неформальних) груп.

Найбільш свідомі і активні члени колективу утворюють групу активу. Активісти – зразкові працівники, чесні, принципові, яких поступово починають поважати в колективі. Вони лояльно настроєні відносно добросовісного керівника, допомагають йому в рішенні прогресивних починань, а якщо керівник допускає помилки, то вони допомагають йому їх виправити.

Утворюється також група добросовісних виконавців. Ці працівники розуміють свої обов’язки, усвідомлюють необхідність дисципліни, але особливої ініціативи в праці і громадському житті колективу не проявляють. На цій стадії може утворюватися група пасиву, а інколи група дезорганізаторів, яка заважає в роботі. До цієї групи відносяться люди недисципліновані, ті, у яких з`явилась антипатія до керівника, так як він не враховував особливості особи при призначенні на посаду, потреби, мотиви діяльності і т.ін.

З утворенням активної частини групи, колективу, керівник фірми, підприємства поступово передає частину функцій управління групі (активу), спонукає до появи ініціативи, творчого відношення до праці. Починає проявлятись саморегуляція, самоуправління. При допомозі колективної думки керівник здійснює перевиховання членів групи, колективу.

На другій стадії, на етапі її завершення, для більшості членів групи, колективу стають характерними риси колективізму, згуртованості. Активна трудова і громадська діяльність притаманна більшості членів колективу.

На третій стадії відбувається консолідація групи, колективу (зміцнення, згуртування, об’єднання). Механізми попередніх стадій – орієнтації і взаємоадаптації – продовжують діяти і на цій вищій стадії процесу згуртування, але вже всі в комплексі, і їх основним змістом є не окремі структурні елементи колективу, групи, а їх взаємозв’язок – формування і розвиток колективу як цілісної соціальної спільноти, тобто такого трудового колективу, в життя якого міцно ввійшли принципи колективізму, співпраці і взаємодопомоги.



загрузка...