загрузка...
 
Синергітичний ефект
Повернутись до змісту

Синергітичний ефект

Синергія – synergia – в перекладі з грецької – співробітництво.

СИНЕРГІЯ - це зростання ефективності діяльності в результаті поєднання, інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок так званого системного ефекту.

Синергію називають також синергітичним ЕФЕКТОМ.

Синергічний ефект – це додаткова цінність (виражена у вартості бізнесу) активів, що виникає в результаті тісної взаємодії чи спільної діяльності суб’єктів бізнесу, що в буквальному розумінні характеризує явища, які виникають внаслідок спільної дії декількох різних факторів, в той час, як кожний фактор зокрема до цього явища не призводить.

Синергія в бізнесі, в господарюванні – це виникнення додаткового ефекту від взаємодії економічних, соціальних, культурних явищ в порівнянні з простою схемою їх результатів. Ствердження справедливе як для об’єднання підприємств, так і при перетворенні окремих ресурсів (час, фінанси, знання, персонал, сировина, енергія і т.д.) в споживчу цінність.

Таким чином, на думку практиків, синергію можна розглядати на декількох рівнях: взаємодія бізнесі, працівників, ресурсів і т.п.

Найбільш показові приклади синергії в бізнесі – це злиття двох чи більше компаній в одну: злиття одного із найбільших банків Америки Bank of New York і компанії Mellon Financial Corp., в результаті котрого появилася найбільша в світі корпорація по управлінню активами і проведенню операцій з цінними паперами. Яскравий приклад українського ринку: купівля одного із самих великих банків України АППБ «Аваль» банківською холдинговою групою «Райффайзен Інтернаціональ Банк – Холдинг АГ».

Синергітичний ефект також можна мати, якщо раціонально, вміло об’єднати навики, знання, досвід декількох людей в компанії таким чином, щоб вони взаємно підсилювались. Умовою появи синергії є створення емоційної захопленості людей, оптимальної структуризації групи і рольовий розподіл її членів.

Важливо сформувати у співробітників розуміння того, що разом вони можуть заробити більше, ніж кожен зокрема. Це по ідеї повинно привести до ліквідації всіх видів внутрішньої боротьби, що розтрачає енергію, до утворення якісно нового корпоративного середовища і до використання всіх можливостей персоналу для розвитку бізнесу чи господарської діяльності. В даній ситуації вимальовуються три основні процеси в синергітичній дії:

адекватне планування;

ефективний обмін знаннями і поточною інформацією між співробітниками;

поточна координація роботи.

ПАРАМЕТРИ  ОЦІНКИ  СИНЕРГІЇ

1. РОЗМІР (ВАРТІСТЬ) ВИГОДИ ВІД СИНЕРГІТИЧНОГО ЕФЕКТУ:

визначається в прогнозі чистих грошових потоків, який включає оцінку доходів, видатків, витрат фінансування і оподаткування, а також інвестицій в оборотний капітал і основні кошти.

2. ЙМОВІРНІСТЬ ДОСЯГНЕННЯ:

розрахунок ймовірності різних сценаріїв чи моделювання методом Монте- Карло допоможе виміряти діапазон можливих сценаріїв.

3. ЧАС ОТРИМАННЯ ВИГОДИ:

вартість поглинання і його успіх критично пов’язані з досягненням збільшених грошових потоків згідно прогнозованому  календарному плану. Будь-які затримки відділяють час отримання грошових  потоків і знижують їх поточну вартість.

 

ПОЯВІ І РОЗВИТКУ СИНЕРГІЇ В КОЛЕКТИВІ СПРИЯЮТЬ*: НА РІВНІ ПЛАНУВАННЯ:

1

місія, яка пояснює роль організації в економічному суспільстві;

2

загальна довготривала ціль, яка сприймається в рівній долі всіма членами групи;

3

установка на довіру і позитивне відношення до людей з боку менеджерів і власників;

4

бажання вчитися і розвиватися, рости у більшості працівників, менеджерів, власників; перетворення організації в навчальну;

5

корпоративні цінності і керівні принципи, які визначають внутрішні процеси і середовища.

НА РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ:

1

гнучка система менеджменту;

2

система лідерства – взаємовідношення  лідерів, кар’єра, ротація, створення нових структур;

3

заохочення, підтримка створення вільних груп, команд;

4

чіткий опис функцій, процесів, процедур, еталонів якості;

5

Доступність економічної інформації будь-якому підрозділу, який потребує її.

НА РІВНІ МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ

1

участь всіх робітників, працівників в досягнення цілей бізнесу і його доходів;

2

зв’язок зарплати, надбавок, бонусів  з успішною діяльністю компанії;

3

достатній рівень оплати праці;

4

Матеріальне стимулювання, пов’язане з показниками (індексами) росту;

5

участь в розподілі ризиків бізнесу.

НА РІВНІ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ

1

справедливість, гарантії майбутнього;

2

наявність соціального пакета;

3

захист  працівників  у  випадку  хвороби,  при  досягненні пенсійного віку, від небезпек зовнішнього середовища;

4.

захист топ-менеджерів – контракти, обмежуючі строки перебування на посадах, компенсаційні виплати  при розірванні контрактів;

5.

система оплати праці, прив’язана до інфляції.

Джерело: О. Василевська. Ефективна синергія групи// Інвестгазета.— 2006.–№51.

Автоматизована система управління 60-ті рр.: з`являються MRP – системи (MRPmaterial reguirement planning) => планування матеріальних потреб.

Ці системи “вміли” вирішувати, рахувати параметри і планувати потреби в матеріальних ресурсах для виробничої програми фірми.

Вхідними даними MRP – системи були показники плану виробництва готової продукції на певний період, специфікації продукції, що виробляється, існуючі запаси.

Вихідними даними MRP – системи були графіки замовлень на закупку матеріалів і комплектуючих, графіки замовлень на виробництво компонентів, необхідних для виготовлення готової продукції.

Пізніше були створені системи наступного покоління – MRP – ІІ (Manufacturing Resources Planning). Системи допомагали не тільки планувати матеріальні ресурси, а й і потреби у виробничих потужностях (обладнання, виробничий персонал, інше). Це дало можливість розрахувати вихідні дані для планування показників фінансових планів і бюджетів.

Недолік MRP – ІІ: орієнтовані переважно на потреби тільки виробництва, а не реалізації продукції і стратегічного розвитку.

Наступний етап еволюції -поява ЕRP – систем (Enterprise Resources Planning).

Автоматизована система управління (ERP)

ERP – система використовується для планування ресурсів промислового підприємства, корпорації.

ERP – клас інтегрованих систем управління підприємством, вони передбачають уніфіковану, централізовану базу даних, єдине застосування і спільний інтерфейс користувачів для фінансово – господарських зав- дань всього підприємства:

виробничих;

економічних;

збуту;

зберігання.

Дуже добрі ці системи для розвитку крупного бізнесу.

Мають великий недолік: дуже дорого коштують (> 500 тис. доларів), впроваджуються в систему управління від 8 місяців до декількох років.

Компанії вибирають ERP з трьох причин:

об’єднання фінансових даних, затруднення маніпуляції даними, так як дані єдині і всі підрозділи використовують одну і ту ж систему;

стандартизація виробничих потреб: об’єднана багатовалютна система дозволяє скоротити персонал, уніфікувати облікові процеси; розвиток Internet забезпечить простий доступ до даних з будь-якого віддаленого місця; коли виробництво кінцевого продукту розбито на виробництво комплектуючих в різних місцях, не менш важливо забезпечити технічну сумісність, єдність методів контролю, своєчасність поставки партії сировини, комплектуючих, заготовок;

стандартизація інформації в системі кадрів: успішно вирішує задачі об’єднаних даних про персонал в різних підрозділах – підбір кадрів, перспективи росту, підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів; полегшується можливість зв’язку з кожним працівником.



загрузка...