загрузка...
 
Мистецтво управляти
Повернутись до змісту

Мистецтво управляти

С. Паркінсон, М.Рустомджі

Автори посібника з практики сучасного управління стисло і спрощено викладають основи менеджменту. Дають поради щодо розвитку управлінського спілкування і організації ефективного виробництва.

Недоліки письмового спілкування

Друкованому слову (журнали, газети, бюлетені, буклети тощо) ніколи не слід цілком довіряти; воно не замінює живого людського спілкування. Так само неможливо встановити добрі стосунки, якщо обидві сторони не виявляють взаємної довіри.

Якщо письмове повідомлення не складене в простій цікавій формі з безліччю ілюстрацій, його ніколи не читатимуть рядові працівники з обмеженим рівнем освіти.

Комунікація в управлінні

Ефективна комунікація всередині групи управління найважливіша, адже саме всередині цієї групи є більшість ланок складових каналу зв’язку між верхом та низом.

Дослідження свідчать, що спотворення інформації під час передавання її від вищого керівництва до майстрів сягає 70%.

Важливо, аби кожен член групи управління завжди був «у курсі». Більшість менеджерів дуже хворобливо реагує на атмосферу секретності, коли від них приховують якусь інформацію. Вони думають: якщо мені не хочуть розповісти про все, що відбувається, то чому я повинен з ними співпрацювати?

Приклади поганої комунікації

Дослідження, проведені в одній великій фірмі, засвідчили: більшість керівників вважають, нібито вони працюють на велику компанію з блискучим майбутнім, яка має найкращу систему комунікацій, що будь*коли існувала у бізнесі або індустрії. Думки робітників виявились протилежними: вони були налаштовані вкрай вороже до керівництва, вважали, що керівники дістають надто велику платню, діють неефективно і не заслуговують на свої посади. Після дослідження ефективності системи комунікацій у групах управління виявилося, що лише 20% інформації, надісланої донизу керівництвом, робітники правильно розуміють.

Робітники, вважаючи, що їх експлуатують та обкрадають, виявляли стільки злості та ворожості, що у них з’явилася схильність красти, псувати інструменти або робити щось таке, що завдає шкоди організації. Річчю, яку їм красти найлегше, є «час». Протягом іншого опитування менеджерів попросили виділити 10 моральних факторів, які впливають на виробництво, за їх значущістю. Останні три фактори, на думку менеджерів, такі: задоволення від зробленого; почуття, що перебуває на своєму місці; співчуття і допомога персоналу.

Це саме дослідники попросили зробити робітників і з подивом виявили, що першим, другим і третім факторами були ті, які у менеджерів стояли на трьох останніх місцях! Таким чином, у деяких організаціях може цілковито не бути комунікації.

Наведені приклади наочно демонструють: доки керівництво не навчиться розуміти позиції, думки та ідеї підлеглих, неможливо реально поліпшити комунікацію.

Погані звички, які заважають слухати

Погана звичка — наперед вирішувати, що предмет розмови вам не цікавий, після чого ваші думки починають блукати осторонь. Цю звичку можна подолати, переконавши себе, що з кожної розмови завжди дізнаєшся про щось цікаве. Інша погана звичка це критичне ставлення до манери співбесідника говорити. Якщо ви переконаєте себе, що він може сказати щось, чого ви не знаєте, то не помічатимете його недоліків. Ще одна перешкода коли ви не згідні з тим, що говорить співбесідник, і хочете розпочати дискусію негайно, після того, як він закінчить. Вас настільки поглинає наступна суперечка, що все інше, сказане співбесідником, вже не досягає вашої свідомості.

Поганою є звичка слухати лише факти. Але найсерйознішою перешкодою для уважного слухання є те, що мозок здатний сприйняти до 500 слів за хвилину, а людина говорить із середньою швидкістю лише 100 слів. Отже, весь час є спокуса заглибитися у власні думки. Це основна з причин низького рівня сприйняття.

Як ефективніше слухати

Слухаючи чиюсь промову, слід постійно робити порівняння і шукати суперечності в сказаному. Кожний промовець час від часу робить паузу, аби перевести подих. У цей момент і слід подумки повернутися до початку промови і підбити короткий підсумок того, що було сказане на цю хвилину. Це може стати чудовою вправою для того, аби навчитися слухати ефективніше.

Глава 4. Як організувати виробництво найефективніше Висока вартість транспортування

Лише нещодавно люди почали усвідомлювати, яку велику частку кінцевої вартості становить вартість транспортування, куди входить транспортування деталі від одного верстата до іншого, з одного цеху до сусіднього, до пункту контролю якості, на склад готової продукції тощо. Вартість цих переміщень сягає від 20 до 80% вартості праці, витраченої на виробництво самого продукту.

Розклад роботи деяких величезних автозаводів спланований таким чином, аби синхронізувати всі численні складальні лінії і автоматичні верстати для забезпечення безперервного руху матеріалів. Таким чином досягаються два важливі результати: по-перше, зменшуються витрати капіталу, вкладеного у незавершену роботу, а по-друге, з’являється можливість уникнути використання дуже дорогих приміщень під зберігання величезної кількості деталей на різних стадіях виробничого процесу.

Вартість простоїв

Незліченні мільйони доларів щодня втрачаються через те, що дороге обладнання простоює без роботи. Коли машини стоять, не виробляючи продукції, всі витрати на амортизацію обладнання лягають на вартість продукції, виробленої перед простоєм. Прибуток, втрачений через невироблені товари, потрапляє до розряду збитків. Вартість утримання групи обслуговування цих машин також слід приєднати до витрат, пов’язаних з простоєм.

Машина вартістю у декілька десятків тисяч доларів вимушена простоювати, коли робітник заздалегідь не попереджає про свою відсутність. Раптова відсутність на роботі є справжнім прокляттям для багатьох компаній: вона спричиняє не лише безладдя, а й великі витрати на утримання резерву робітників на випадок заміни відсутніх.

Нераціональне використання талантів

Не менш важливою групою фінансових втрат у кожній фірмі є нераціональне використання талантів. Тисячі керівників мають професіоналізм, ентузіазм, розум та завзяття, і не використовувати їх у повній мірі це все одно, що кидати гроші на вітер.

Однією з найбільших і важко враховуваних причин втрат у багатьох компаніях є «стриманість», а точніше, побоювання працівників виявляти ініціативу, яке може спричинити до замовчування конструктивної ідеї, здатної відкрити нові перспективи для компанії.

Повне припинення діяльності

Іноді найдійовішим способом позбутися збитків є повне закриття підприємства, навіть якщо воно, на перший погляд, працює нормально. Причиною може бути те, що підприємство вже не відповідає вимогам місцезнаходження, випускає продукцію, яка не користується попитом. Підприємство не повинно продовжувати роботу лише з міркувань престижу або як пам’ятник історії.

Витрати на відрядження

У багатьох випадках телефонний дзвінок цілком врегулює проблему. Або можна послати у відрядження когось з молодшої управлінської ланки, хто успішно вирішить завдання, дістаючи при цьому менший оклад. Найімовірніше, поїздка принесе йому задоволення на відміну від його начальника, для якого відрядження давно перетворилися на необхідний, але неприємний обов’язок.

Бухгалтерський облік допомагає контролювати витрати

Періодичні бухгалтерські звіти перекладають всю роботу, пророблену в організації, мовою найважливішого фактора: грошей. Звіти дозволяють порівнювати роботу, пророблену за звітний період, з попереднім періодом і, що ще важливіше, зі стандартами, прийнятими для такого роду діяльності.

Коли контролювати витрати

Контроль витрат слід проводити перед тим, як компанія зазнала фінансових втрат. Кожний працівник, а не лише бухгалтер несе відповідальність за витрати. Фінансові звіти покажуть, чи не відхиляєтеся ви від існуючих норм. Але фінансові звіти не зменшать витрати, які вже мали місце, а лише допоможуть вам спланувати майбутні витрати або майбутнє їх зменшення. Найефективніший спосіб контролювати витрати робити це перед тим, як виникла ситуація, коли фінансові збитки неминучі. Іноді керівник може піти на свідоме послаблення контролю якихось операцій, аби зосередитися на контролі ділянок, де витрати значно більші. Потрібні майже однакові зусилля, щоб зменшити на 5% витрати на виробництво продукту собівартістю 1000 доларів і продукту собівартістю 5 млн. доларів. Цілком очевидно, що зосередити увагу слід на останньому.

Контроль витрат стосується усіх

Витрати це не просто цифри, що цікавлять лише бухгалтерів; вони стосуються усіх працівників підприємства. Витрати це споживання електроенергії на кування тонни металу; людино-години, витрачені на операцію; кількість асфальту на кілометр шляху; витрата цементу на елемент конструкції; споживання кисню та піску на тонну литва; експлуатаційна вартість вантажівки тощо. За усім цим ви повинні стежити, якщо хочете контролювати витрати. Коли доберетеся до вартості канцелярських кнопок, можете вважати, що тепер вам відомо, як здійснювати контроль витрат.

Широта погляду

Контроль витрат вимагає того, аби розглядалася робота всього підприємства. Наприклад, можна значно здешевити матеріал, знайшовши заміну нижчої якості, але в результаті виявиться, що обробка дешевого сурогату потребує більше часу й обійдеться дорожче. Отже, заощадивши в одному місці, ви більше втратите в іншому.

Клієнт купує не лише товар, а також і задоволення та користь, які від нього отримує. Тож реальна ціна товару включає в себе всі гроші, які покупець на нього витратить: вартість експлуатації, обслуговування, ремонту тощо. Словом, ціна товару на 2/3 лежить поза сферою виробництва. Виробник може сподіватися лише на 1/3 кінцевої ціни. Решта залишається незалежним одна від одної фірмам, які здійснюють розповсюдження, гуртові закупівлі і кінцевий продаж товару. Продавець, натомість, несе відповідальність за дуже незначну частку його повної ціни. Однак клієнта абсолютно не цікавить, яким чином його гроші розподіляються між незалежними фірмами, його турбує лише одне: чи дістане він задоволення і користь від придбаного товару.

Антикризова система державного менеджменту в Україні

“… Вихід – у рішучому запровадженні довгострокового стратегічного підходу.”

“… Проблеми розвитку економіки обговорюються і розв’язуються такими шляхами, ніби держава перебуває в стані звичайних трансформаційних труднощів, і з ними можна справитися за допомогою рецептів і заходів, до яких вдаються країни, що нормально розвиваються.

На жаль, стандартні прийоми тут можуть виявитися безсилими, а вирішальним фактором впливу, на мій погляд, мав би стати широкомасштабний неординарний маневр і реформаторське винахідництво, які ґрунтуються на реаліях держави. Водночас стандарти, навіть в умовах збереження високих темпів, дадуть ефект інерційності, що означатиме згубне відставання. Поворот у бік рятівної інноваційної моделі нарівні з вибудовуванням довгострокової стратегії передбачає прискорену капіталізацію. При цьому важливо, щоб стратегія капіталізації працювала навіть в умовах нашої інвестиційної непривабливості.”

Юрій Пахомов, академік НАН України, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Антикризова система державного менеджменту в Україні

“… В урядовій програмі, як перший і найвищий імператив, потрібно сформувати систему і механізми Антикризового державного менеджменту (Out of Crises State Management), без якого жодна держава з кризи не виходила і Україна не вийде, бо через галопування урядів ця можливість втрачена протягом усіх років незалежності. Антикризова система державного менеджменту, як свідчить світовий досвід, особливо в умовах нових викликів і загроз глобалізації, може бути побудована лише на базі Національ- ної стратегії розвитку, якої Україна ще не має. Тому невідкладним завданням законодавчої і виконавчої влади є власне розробка і прийняття в 2003 р. Національної стратегії на найближчі 20-25 років.

Надзавданням і найвищою метою антикризової системи державного менеджменту і антикризової програми нового уряду має стати передусім створення економічних умов для необмеженого розвитку народного підприємництва, особливо в сучасних формах інноваційно-технологічного, продукуючого малого і середнього бізнесу з наступним доведенням питомої ваги цього сектора економіки до 60*70% у складі ВВП, з конкурентоспроможним виведенням його на глобальні ринки. Це дасть можливість розв’язати найгостріші проблеми ліквідації безробіття, бідності, розширення споживання, заощадження, нагромадження грошей населення і налагодження системи народного інвестування через Народний банк реконструкції і розвитку зі стимулюючими відсотками зиску для вкладників на рівні 15-20 відсотків.

Потрібно також передбачити радикальні заходи держави і влади щодо демонополізації економіки, узурпованої і “прихватизованої” олігархічними кланами. Економічна демократія, як можливість необмеженої господарської самодіяльності громадян, передбачена Конституцією, має бути гарантована урядом не на словах, а на ділі. Треба врешті-решт зупинити небачено великі податкові пільги для олігархів і їх корпорацій, перетворити державний бюджет з годівниці для розкрадання в механізм інноваційного розвитку і економічного зростання раціональної структурної перебудови економіки постіндустріального типу, відмовитися на завжди від застарілої політики традиційного радянського “індустріалізму”.

У програмі слід започаткувати жорстку систему заходів із демонетизації економіки України і досягнення нормального рівня монетизації, яка разом із розвитком народного підприємництва і реалізацією інноваційних випереджаючих стратегій має забезпечити рівні економічного зростання на рівні не 4-6, а 12-15% ВВП щорічно. Без такої мобілізаційної надзвичайної стратегії Україна з кризи не вийде. А для цього, в свою чергу, потрібно зруйнувати стару систему тотальної централізації управління економікою України і перенести центр ваги на регіони, на рівень корпорацій і кластерів”.

О. Білоус, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент

НАН України, народний депутат України

Антикризова система державного менеджменту в Україні

“… Головна мета нової моделі соціально-економічного устрою має бути спрямована на подолання істотних деформацій і суперечностей, що нагромадились у суспільстві на попередньому етапі, створення базових умов для сталого економічного розвитку, поступової інтеграції в європейські і світові процеси і структури. В стислому вигляді йдеться, по-перше, що подолання глибокого розшарування суспільства, що набуває загрозливого характеру і веде до маргіналізації населення, втрати нацією її традиційних історичних та етнокультурних переваг і цінностей. По-друге, мають бути створені передусім законодавчі та інші важелі для призупинення олігархізації економіки, що спричиняє формування, так званої, економіки влади, одна з найодіозніших форм якої спостерігалась в колишньому СРСР та інших країнах соціалістичного табору. Потретє, потрібно істотно посилити інституційну спроможність держави, всіх її структурних ланок, слабкість яких породила і відтворює такі негативні явища, як тінізація і криміналізація економіки, корупція, правовий нігілізм.

Конструктивно-створююча функція полягає в забезпеченні широкомасштабної, всеохоплюючої модернізації економіки і суспільства, надання їм сучасного європейського вигляду, остаточного витіснення застарілих соціально-економічних форм і інституцій. В основі цієї моделі – здійснення глибоких структурних зрушень в економіці відповідно до світових тенденцій економічного та науково-технологічного процесу.

Домінантною серцевиною такої моделі є інноваційна складова, на основі якої забезпечуються, з одного боку, оновлення виробництва, його матеріальних активів, форм організації та управління, всіх суміжних сфер життєдіяльності. З другого боку, інноваційний розвиток покликаний утилізувати проривні технології, які б гарантували випереджальне економічне зростання, порівняно з європейськими та середньосвітовими темпами.

Інтегральна модель соціально-технологічного устрою має увібрати в себе все розмаїття сучасного цивілізаційного процесу, його найвищі економічні та науково-технологічні досягнення.

Водночас вона повинна твердо спиратися на власну господарську структуру, її порівняльні і конкурентні переваги, врахувати національну історичну спадщину, генетичне народне економічне коріння.

Базову основу сучасної моделі має становити змішана економіка, щожодним чином не означає якусь еклектичну мішанину. В сучасній змішаній економіці органічно поєднуються і доповнюють один одного приватний, держаний та муніципальний сектори, ринкові і державні регулятори, тобто грошово*фінансові та координаційно-планові інструменти і важелі, внутрішні і зовнішні чинники соціально-економічного поступу.”

Антон Філіпенко, доктор економічних наук, професор, науковий консультант Президента України.

Антикризова система державного менеджменту в Україні

“По-перше, за змістом та структурою Програма діяльності нового Кабінету Міністрів повинна бути планом дій поступового відновлення високих темпів економічного зростання …

… По-друге, прискорення темпів соціально-економічного розвитку, ефективне використання потенціалу національної економіки можливе лише за умов переходу від квазіконкурентного середовища до розвитку реальної конкуренції як механізму раціонального розміщення ресурсів.

… По-третє, програма має підтвердити пріоритетність зближення з Європейським Союзом не тільки декларативно, а й системним переліком конкретних кроків у цьому напрямку.

… По-четверте, в умовах глобалізації світової економіки для таких держав, як Україна, важливою умовою стабільного зростання є інтенсивне зближення з міжнародними структурами і інституціями, які забезпечують світовий економічний розвиток. Вступ країни до СОТ, співробітництво з МВФ, наближення до економічних, правових, технічних та інших стандартів ЄС, залучення іноземного капіталу в національну економіку дає можливість запобігти нераціональним рішенням або нейтралізувати чи зменшити їх негативні соціально*економічні наслідки.

... По-п’яте, проблемою діяльності практично кожного з попередніх складів урядів була власне слабкість дійового механізму реалізації законів, програм та рішень. Тому нова Програма дій уряду матиме успіх лише в умовах відновлення та створення нових механізмів реалізації основних її положень”.

Олександр Шнирков, доктор економічних наук, заст. директора Інституту міжнародних від носин Київського національного університету

ім.Т.Шевченка.



загрузка...