Оцінюючи доцільність інвестування в ЦП, часто доводиться враховувати коригувальний фактор інфляції, яка з часом знецінює вартість грошових коштів. Здійснюючи розрахунки, пов'язані з коригуванням грошових потоків у процесі інвестування з урахуванням інфляції, як правило, використовують два базові поняття:
• номінальна сума грошових коштів;
• реальна сума грошових коштів.
Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей.
Реальна сума грошових коштів — це оцінка номінальної суми з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з процесом інфляції.
У фінансово-економічних розрахунках, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція враховується в таких випадках:
— під час коригування нарощеної вартості грошових коштів;
— під час формування ставки процента (з урахуванням інфляції), що використовується для прирощення і дисконтування;
— під час прогнозування рівня доходів від інвестицій, що враховують темпи інфляції.
У процесі оцінювання інфляції використовуються два основні показники: Т — темп інфляції, що характеризує приріст середнього рівня цін у розглянутому періоді (виражається десятковим дробом); / — індекс інфляції (зміна індексу споживчих цін), які пов'язані між собою простою залежністю: /=1 + 7.
Спрощене коригування нарощеної вартості з урахуванням інфляції (якщо передбачається постійний щорічний темп інфляції") здійснюється за формулою складних процентів, що відображає зниження в (1 + Т) раз номінальної суми грошових коштів відповідно до зниження купівельної спроможності грошей:
де FVp — реальна майбутня вартість грошей;
FVn — номінальна майбутня вартість грошей з урахуванням інфляції;
PV— поточна вартість грошей;
г — номінальна ставка процента.
Приклад 3. Нехай номінальна ставка процентна (з урахуванням інфляції") становить 20 %, а очікуваний темп інфляції в рік — 10 %. Необхідно визначити реальну майбутню вартість дворічних інвестицій в облігації на суму 20 000,00 грн.
Підставляючи початкові дані в останню формулу, отримуємо:
Очевидно, що будь-які інвестиції будуть збитковими, якщо номінальна ставка відсотка не перевищує темп інфляції.
У загальному випадку в ставці дохідності поєднується взаємний вплив трьох чинників — мінімальної прибутковості, інфляції і ризику:
де г — ставка дохідності;
R — мінімально гарантована реальна норма дохідності;
Т—темп інфляції;
Ь — ризикова поправка.
Приклад 4. Нехай інвестору обіцяна реальна дохідність його вкладень відповідно до процентної ставки 9 % річних. Використаємо останню формулу за умови, що ризикова поправка Ъ = 0. Це означає, що у разі інвестування 20 000 грн через рік він повинен отримати номінальну суму
20 000-(1+0,09) = 21 800 грн.
Якщо темп інфляції становить 15 %, то інвестор коригує цю суму відповідно до темпу інфляції:
21 800-(1+0,15) = 25 070 грн.
За наявності ризикової поправки інвестор відповідно скоригує отриману суму.
Підрахунок номінальної норми дохідності, яка з урахуванням інфляції повинна забезпечити інвестору, знехтувавши ризиковою поправкою, задану реальну дохідність 7 % річних, розглянемо на прикладі річних ЦП номінальною вартістю 100 000,00 грн з урахуванням різних прогнозів річних темпів інфляції (6 % річних, 8 % річних і 11 % річних) за точною формулою (табл. 6.6). Чотири рядки таблиці відповідають різним прогнозам темпів інфляції (див. графу 2). При цьому суттєвим є те, що інфляція впливає не лише на процентні виплати, а й на основну суму боргу.
Таблиця 6.6
НОМІНАЛЬНА НОРМА ДОХІДНОСТІ З УРАХУВАННЯМ РІЗНИХ ТЕМПІВ ІНФЛЯЦІЇ
Бажана сума погашення, яка б з урахуванням прогнозу інфляції забезпечила 7 % реальної дохідності, наведена в графі 6 як добуток номінальної суми погашення на прогнозований індекс інфляції. Індекси інфляції становитимуть для чотирьох варіантів, що розглядаються, 1,00; 1,06; 1,07 та 1,08 відповідно. Частка від ділення обчисленої суми погашення ЦП на його номінал є необхідною номінальною нормою дохідності для забезпечення реальної дохідності 7 % і наведена в графі 7 цієї таблиці.
Незалежно від інфляції, обчислимо номінальні проценти (графа 4) та номінальну суму погашення (графа 5). Номінальна сума процентів під 7 % річних без впливу інфляції становитиме:
(100 000,00) • (0,07) = 7 000,00 грн,
а номінальна сума погашення (номінал плюс проценти) дорівнюватиме 107 000,00 грн.
З урахуванням різних темпів інфляції скоригована сума (графа 6) за формулою
(100 000,00) • (1 + 0,07) • (1 + Т), де Т — темп інфляції, має становити відповідно:
(100 000,00) • (1 + 0,07) • (1 + 0,06) = 113 420,00 грн; (100 000,00) • (1 + 0,07) • (1 + 0,08) = 115 560,00 грн; (100 000,00) • (1 + 0,07) • (1 + 0,11) = 118 770,00 грн.
Дані розрахунку в табл. 6.6 підтверджують, що номінальна норма дохідності за використаною точною формулою буде дещо вищою від результату, обчисленого за спрощеною формулою (як проста сума прогнозу інфляції та бажаної реальної дохідності).
Отже, мінімальна номінальна дохідність вкладень у цінні папери, яку вимагатиме інвестор, має бути не меншою від суми трьох складових: номінальної дохідності за безризиковими вкладеннями, темпу інфляції та надбавки за ризик, яка визначається інвестором самостійно.
