Підприємства можуть купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати самі.
Нематеріальні активи у бухгалтерському обліку оцінюються в сумі всіх фактичних затрат на придбання і приведення до стану готовності для використання.
Нематеріальний актив підлягає відображенню за первинною вартістю (собівартістю) його придбання чи створення на дату прийняття на бухгалтерський облік.
Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані із його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням, крім отриманих торговельних знижок.
Якщо нематеріальний актив надійшов у результаті обміну на інший актив, то його собівартість визначається як різниця між справедливою ринковою вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати, здійсненої підприємством грошовими коштами або їх еквівалентами під час придбання.
Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює ринковій вартості на дату прийняття на облік.
Аналогічно оцінюються нематеріальні активи, якщо вносяться учасником створеного підприємства.
До собівартості безпосередньо створеного на підприємстві нематеріального активу включаються всі затрати на оплату праці; матеріального активу — всі затрати на оплату праці, матеріали, накладні витрати, придатні для використання за призначенням.
Наступні витрати, пов'язані з нематеріальним активом, включаються до його собівартості, якщо існує впевненість у збільшенні завдяки цьому майбутнього притоку економічних вигод.
Якщо потрібні додаткові витрати для підтримання об'єкта в придатному для використання стані, такі витрати визнаються витратами звітного періоду.
Вартість нематеріальних активів відшкодовується включенням до витрат діяльності (виробничої, комерційної) амортизаційних відрахувань. Величина амортизації нематеріальних активів має визначатися щомісячно за нормами, що розраховуються виходячи з початкової вартості та строку корисного їх використання, але не більше від строку, встановленого законом, або строку діяльності господарства.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть на рахунку «Нематеріальні активи». В дебеті рахунка відображається надходження, в кредиті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематеріальних активів.
Для обліку амортизації* нематеріальних активів використовують рахунок «Знос необоротних активів», субрахунок № 3 «Знос нематеріальних активів», а в дебеті — списання у разі вибуття або продажу.
Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які ідентифікують ці активи. Вони мають описувати сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання, наприклад, опис рецептів, право власності на землю, патент, свідоцтво тощо. Крім того, документ має підтверджувати ті чи інші майнові права підприємства.
Придбання нематеріальних активів відображається записом у такі рахунки:
дебет — рахунок «Нематеріальні активи», кредит — «Розрахунки з постачальниками та кредиторами» — на придбані аварські права, або дебет — рахунок «Нематеріальні активи», кредит — «Неоплачений капітал» — на внесене право на користування.
У разі одержання нематеріального активу від засновників у 1 рахунок внесків до статутного капіталу:
Дебет рахунка «Нематеріальні активи»
Кредит рахунка «Неоплачений капітал»
у разі безкоштовного одержання:
Дебет рахунка «Нематеріальні активи»
Кредит рахунка «Безплатно отримане майно (Додатковий капітал)».
Підприємство може переоцінювати нематеріальні активи.
Сума дооцінки відображається записом
Дебет рахунка «Нематеріальний актив»
Кредит рахунка «Додатковий капітал».