Початком будь-якого облікового процесу є первинний документ, що фіксує факт здійснення певної господарської операції. Останні контируються і записуються під окремим номером на рахунках бухгалтерського обліку, у такий спосіб виникає бухгалтерська стаття (проведення).
Першим регістром накопичення облікової інформації є журнал реєстрації господарських операцій, який має передовсім контрольне значення. Зафіксовані в цьому реєстрі господарські операції потім розносять за рахунками бухгалтерського обліку до відповідних книг, журналів чи передають на автоматизовану обробку. А щоб розношення господарських операцій мало систематизований і контролюючий характер, тобто в процесі запису кожної операції на рахунках відбувались процедури групування за відповідними ознаками та контроль законності й цілеспрямованості кожної операції, спочатку відкривають необхідну кількість рахунків, для чого вступний баланс підприємства розчленовують перенесенням його показників за статтями активу і пасиву на дебет і кредит відповідних рахунків. Наочно це можна бачити на конкретному прикладі, де на підставі вступного бухгалтерського балансу (табл. 4.1) відкривається необхідна кількість рахунків, на яких потім відображаються господарські операції протягом місяця. У кінці місяця підбиваються підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків і виводиться сальдо на кінець звітного місяця.
При цьому під оборотом треба розуміти суму змін за певний період.