загрузка...
 
2.2. Види сучасного маркетингу
Повернутись до змісту
Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів (табл. 1)

Відомі ще й такі види маркетингу:
- екологічний маркетинг - діяльність, що бере за основу збереження ^колишнього середовища, захист споживачів;
- гуманістичний маркетинг - концепція, яка спирається на високі етичні принципи, задоволення потреб та інтересів широких верств суспільства;
- соціально-етичний маркетинг - концепція, яка об'єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу, оцінює результати діяльності підприємства з погляду інтересів суспільства в цілому, а не окремої фірми;
- мегамаркетинг - дальший етап розвитку соціально-етичного маркетингу, коли екологія та державна політика розглядаються як основні чинники впливу на формування маркетингових цілей та стратегій;
- постачальницький маркетинг - концепція, яка орієнтує підприємство не тільки на збут, але і на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення (за іншим визначенням - це маркетинг, котрий завдяки впровадженню на ринок нових технологій (наприклад, копіювання документів, телебачення, обчислювальної техніки) створює попит як на основну продукцію, так і на допоміжні аксесуари);
- маркетинг персоналу - діяльність із забезпечення підприємства відповідними кадрами (у вузькому розумінні) або активна форма соціального обмінного процесу між підприємством і ринком робочої сили.
- внутрішній (внутрішньофірмовий) маркетинг використовує маркетингові можливості, щоб краще управляти службовцями фірми задля загального поліпшення функціонування організації.
- комерційний маркетинг (маркетинг прибуткових організацій) -маркетингова діяльність організацій, цілями яких є отримання прибутку. Маркетинг, проте, є актуальним також для неприбуткових організацій (школи, лікарні, політичні партії).
Залежно від сфери застосування розрізняють маркетинг: споживчий; промисловий; маркетинг послуг; інвестиційний; банківський; аграрний; інші виду маркетингу.
Споживчий маркетинг (маркетинг товарів споживчого попиту) орієнтований на покупців, які є кінцевими безпосередніми споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього або сімейного використання.
На відміну від споживчого маркетингу покупцями товарів і послуг на промисловому ринку є фірми, підприємства, організації, особи, які купують товари не для власного споживання, а для використання у виробництві, перепродажу або здавання в оренду.
За видами продукції маркетинг поділяється на маркетинг товарів, послуг, ідей, інтелектуальних продуктів, відпочинку, особистостей, організацій тощо.
Маркетингова класифікація товарів передбачає такий їх розподіл:
- за призначенням (товари виробничого призначення та товари споживчого попиту);
- за терміном використанням (товари короткострокового тривалого використання);
- за способом виготовлення (стандартні й унікальні);
- за рівнем ринкової новизни (традиційні, модифіковані й товари-новинки);
- за характером попиту і ціною (товари регулярного та вибіркового попиту, престижні товари, предмети розкошів).
Специфічним різновидом товару є послуги. Маркетинг послуг - керований соціальний процес, за допомогою якого індивідуум і групи людей можуть придбати те, чого потребують.
Послуга являє собою будь-який засіб і вигоду, які одна особа пропонує іншій. Надання послуги може бути як пов'язаним, так і не пов'язаним з матеріальним продуктом.
Послуга володіє основними чотирма характеристиками: невідчутність, невідокремленість, мінливість та неможливість зберігання.
Послуги відрізняються від матеріального товару такими рисами:
природа послуги;
складність стандартизації та контролю якості;
відсутність складання продукції;
важливість часового фактору;
структура каналів розповсюдження. Існує низка психологічних мотивів та об'єктивних критеріїв, що впливають на вибір послуги:

Чинники, що впливають на поведінку споживача при виборі послуг
Рівень відчутного ризику при наданні послуги набагато вищий, аніж при покупці матеріального товару. Цим ризиком може бути:
ризик виконавця (наскільки якісно він надасть послугу);
фізичний ризик ( шкода споживачу);
фінансовий ризик ( чи окупляться витрати);
соціальний ризик ( вплив на імідж);
ризик втрати часу. Міжнародний маркетинг - це маркетингова діяльність компанії на
ринках зарубіжних країн, стратегія міжнародного розвитку. Міжнародний маркетинг сприяє не лише зростанню фірми, а й виживанню її.
У міжнародній маркетинговій діяльності принципи і функції маркетингу зберігаються, але мають свої особливості. Міжнародний маркетинг може бути глобальним та мультинаціональним. Якщо при виборі сегменту компанія орієнтується на схожість характеристик окремих зарубіжних ринків, то вона обирає концепцію глобального маркетингу. Мультинаціональна концепція базується на особливостях кожного національного ринку. Звідси необхідна адаптація комплексу маркетингу до умов кожного ринку.
Мотивами міжнародної діяльності фірм виступають зовнішні і внутрішні стимули. До зовнішніх стимулів належать:
стагнація на внутрішньому ринку;
державне регулювання (підтримка експортерів) у країні! походження;
зниження торговельних бар'єрів у світі;
глобалізація ринку;
великий розмір зарубіжного ринку;
потенціал прибутковості;
замовлення зарубіжних клієнтів;
можливість використання надлишкових потужностей;
збільшення темпів зростання;
можливість збільшення прибутку;
насиченість внутрішнього ринку.
Внутрішні стимули охоплюють:
добре розвинутий маркетинг;
унікальний продукт;
надлишок ресурсів та можливостей. Стратегічний маркетинг - це концентроване використанні
можливостей фірми, створення умов діяльності, що розраховані на довгостроковий період. Рішення в межах стратегічного маркетингу! приймаються на вищому рівні - керівництвом фірми. Стратегічний маркетинг передбачає постійний аналіз потреб споживача, сегментування ринку й вибір базового ринку, розроблення маркетингової стратегії.
Існують три варіанти стратегій охоплення ринку: недиференційований, диференційований та концентрований маркетинг. При недиференційсваному маркетингу підприємство не враховує різницю між сегментами і розглядає ринок як єдине ціле. Така стратегія орієнтована на дещо загальне в потребах споживачів, а не на їхні відмінності, тобто товар має задовольняти максимальну кількість споживачів (табл. 2).

При стратегії диференційного маркетингу підприємство намагається охопити достатньо велику кількість сегментів за Допомогою товарів одного виду, але який вирізняється поміж продукції конкурентів чимось особливим, неповторним. Таким чином, підприємство намагається зробити свою пропозицію оригінальною для кожного сегменту (табл. 3).



загрузка...