загрузка...
 
6.3. Цінові стратегії
Повернутись до змісту
Розроблення цінової стратегії передбачає прийняття великої кількості І різних рішень.
При визначенні ціни продажу треба враховувати фактори, які впливатимуть на прийняття рішення:
рівень запланованого прибутку або заміщення інвестицій;
еластичність попиту відносно ціни;
специфіка ринкового сегменту;
рівень автономії у визначенні ціни.
Якщо підприємство автономне у своєму рішенні, воно може обрати будь-яку стратегію ціноутворення(рис. 22).

Найчастіше використовують такі стратегії:
1. СТРАТЕГІЯ ВИСОКИХ ЦІН ("ЗНЯТТЯ ВЕРШКІВ"). Здебільшого застосовується при впровадженні на ринок нового товару за таких умов:
достатньої кількості покупців, для яких ціна не важлива;
іміджу якості товару серед покупців;
невеликого обсягу виробництва;
високої конкурентної переваги товару (як реального, так і символічного).
2. СТРАТЕГІЯ НИЗЬКИХ ЦІН (СТРАТЕГІЯ ПРОРИВУ). За її допомогою можна швидко проникнути на ринок. Зазвичай вона використовується на стадії росту товару за таких умов:
споживачі надзвичайно відчувають зміни в ціні (коефіцієнт еластичності повинен дорівнювати або бути вищим одиниці);
витрати на одиницю продукції зменшуються із зростання кількості виробленої та проданої продукції;
конкуренція на ринку не жорстока (низька ціна не цікавить активних та потенційних конкурентів).
3. СТРАТЕГІЯ ЦІНОВОГО ЛІДЕРА (СЮЇВІЗМ) передбачє співвідношення цін підприємства з цінами підприємства-лідера на даному ринку.
4 СТРАТЕГІЯ РИНКОВИХ ЦІН характерна для просування товару,
знаходиться на стадії зрілості, коли рівень конкурентної боротьби мобілізувався й ціни конкуруючих товарів не дуже різняться.
Якщо підприємство не володіє автономією у виборі ціни, то воно „отримуватиметься інших стратегій ціноутворення.
До найпоширеніших помилок у ціноутворенні належать: надмірна орієнтація на витрати, відірваність від ринкової ситуації, відсутність взаємозв'язку з іншими елементами, маркетингу.


загрузка...