загрузка...
 
5.5. Роль операційного аналізу в управлінні прибутком
Повернутись до змісту
Операційний аналіз є складовою системи управління прибутком. Його можна розглядати як засіб обґрунтування і вибору можливих варіантів нарощування прибутку. Він дає змогу спрогнозувати зміни фінансово-економічного стану підприємства, спричинені динамічними змінами у кон'юнктурі ринку. В основі операційного аналізу лежить оцінювання впливу зміни одного з елементів операційного важеля на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Обсяги прибутку і можливість його збільшення залежать від багатьох факторів (див. рис. 5.3).
Об'єктом нашого розгляду буде обсяг реалізації і структура вартості реалізованої продукції, оскільки ці фактори впливають на прибуток одночасно.
Розглянемо методику обґрунтування рішення щодо збільшення прибутку на задану величину шляхом:
збільшення обсягу реалізації продукції;
зниження постійних або змінних витрат без зміни обсягів реалізації.
Збільшення обсягу реалізації продукції у свою чергу може бути досягнуто за рахунок:
нарощування фізичних обсягів продукції;
підвищення цін без зміни фізичних обсягів виробництва.
Використання перелічених можливостей нарощування прибутку нерівнозначне за ступенем складності в практичній діяльності. Розглянемо ці варіанти на прикладі (табл. 5.4), використавши вихідні дані табл. 5.З.

В табл. 5.4 наведено розрахунки збільшення прибутку в два рази. У першому варіанті збільшення прибутку досягнуто за рахунок нарощування фізичних обсягів виробництва і реалізації продукції. Приріст фізичного обсягу продажу визначається за формулою

(5.13)
де ДП — заданий приріст прибутку, грн;
%ЗВ — частка змінних витрат у виручці в базовому варіанті, %;
ДРП — приріст обсягу продажу, який забезпечує заданий приріст прибутку, грн.
Найбільш прийнятний спосіб подвоєння прибутку для підприємства — підвищення цін на 16 %. Але на практиці реалізувати цей шлях, як правило, неможливо, бо підвищення цін обмежує попит на продукцію. Збільшення прибутку за рахунок нарощення фізичних обсягів виробництва потребує нарощування потужності підприємства, значних інвестицій, оскільки обсяг виробництва необхідно збільшити на 57,1 %.
Збільшення прибутку можна досягти за рахунок зниження змінних витрат на 22 %. За такої частки постійних витрат їх скоротити дуже важко. Водночас, ефект від такого скорочення буде незначний. Зниження змінних витрат пов'язане зі змінами в технології виробництва, організації праці тощо.
Найбільш реальним варіантом нарощування прибутку є одночасне використання всіх способів: часткове збільшення цін, фізичних обсягів виробництва, скорочення витрат.
На вибір реальних способів збільшення прибутку суттєво впливає структура реалізованої продукції, тобто співвідношення між змінними, постійними витратами та прибутком. Однак, якщо продукція має високу рентабельність продажу, обсяг прибутку можна нарощувати лише шляхом підвищення цін або збільшення фізичних обсягів продажу.
Операційний аналіз дає змогу обґрунтувати можливі сценарії поведінки підприємства в умовах негативних змін кон'юнктури ринку. Якщо підприємство потрапило в ситуацію, яка вимагає скорочення обсягів реалізації до необхідного мінімуму, то важливо визначити, за рахунок чого буде зменшуватись реалізація. Вибір залежить від конкретних причин, які диктують необхідність знизити обсяги продажу:
Скоротився попит на продукцію. В цьому разі можна знизити ціни, щоб стимулювати його, не змінюючи фізичних обсягів виробництва.
Скоротилось коло споживачів продукції. Необхідно зменшити фізичні обсяги виробництва.
Скоротились виробничі потужності підприємства, хоча продукція користується попитом у споживачів. Це призведе до зменшення фізичних обсягів виробництва і продажу.
Таким чином, скорочення обсягу продажу можливе або за рахунок зниження цін, або за рахунок зниження фізичних обсягів виробництва і продажу.
Співставлення двох шляхів скорочення обсягів продажу до беззбиткового рівня показує, що доцільніше скорочувати фізичні обсяги виробництва за незмінних цін на продукцію.
Таким чином, для збільшення прибутку доцільніше нарощувати обсяги продажу за рахунок підвищення цін. А при зменшенні обсягів продажу до рівня порогу рентабельності краще це робити за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва, не змінюючи ціни на продукцію.
Важливою сферою застосування операційного аналізу є оцінювання впливу на операційний прибуток зміни одного з елементів операційного важеля (ціни, змінних або постійних витрат) через розрахунки обсягу продажу. При цьому робиться припущення, що сума прибутку залишається незмінною, а змінюється обсяг реалізованої продукції, який повинен забезпечити цей незмінний прибуток. Для розрахунків використовуються формули:
1. Якщо змінюється обсяг постійних витрат, то обсяг реалізації, який забезпечує базовий результат (РП6), становить:

(5.14)
де %ВМ6 — відсоток валової маржі у виручці в базовому варіанті; Ц — ціна одиниці виробу в базовому варіанті, грн/од.
2. Якщо змінюються обсяги змінних витрат:

(5.15)
де % ВМИ — новий відсоток валової маржі у виручці, %.
3. Якщо змінюється ціна:

(5.16)
де Цв — нова ціна виробу, грн/од.
У результаті операційного аналізу за цією методикою можна розрахувати, на скільки підприємство повинно збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану величину, щоб компенсувати втрату прибутку, або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку за підвищення цін чи зниження витрат на задану величину.
Ця методика аналізу дає змогу розподілити елементи рентабельності (ціни, витрати, обсяги продажу) за ступенем їх впливу на прибуток. Таким чином, операційний аналіз прибутку надає фінансовому менеджеру інструментарій для обґрунтування тактики і стратегії управління прибутком.



загрузка...