загрузка...
 
4.3. Управління патентною експертизою
Повернутись до змісту
Однією з причин недостатньої кількості розробок з використанням ОПВ, насамперед винаходів, є те, що науково-дослідні та проектно-конструкторські організації і підприємства недостатньо зорієнтовані на створення принципово нових технічних рішень, мало займаються розробкою нових машин, матеріалів і технологічних процесів, які перевищували б за своїм рівнем найкращі світові досягнення.
Винахідництво — діяльність творча, характеризується новизною думки, унікальністю, оригінальністю й неповторністю. На думку економіста А. Дронова [152, С 8]: "Висока питома вага творчої праці, творчого начала в сполученні з об'єктивністю отриманих результатів і передбаченого ступеня їхнього потенційного використання визначають і суспільно-економічну значущість продукту наукової праці".
Існують різні погляди на роль винаходів. Багато хто вважає, що винаходи насамперед підтверджують технічну новизну об'єкта, — необхідний, але недостатній критерій для кваліфікації цього об'єкта як нового. Новому продукту мають бути притаманні техніко-економічні переваги супроти кращих вітчизняних і світових зразків, більш високі споживчі властивості.
Споживча вартість винаходів являє собою вперше знайдені технічні рішення виробничо-господарської проблеми, які при використанні призводять до суттєвого зниження суспільних витрат порівняно з наявним рівнем.
Видатний учений А. Ейнштейн у статті "Маси замість одиниць" [46], написаній 1929 року, виступаючи у ролі патентного експерта, так визначав суспільну корисність винаходу: "Винахідником я вважаю людину, яка знайшла нову комбінацію вже відомого обладнання для найбільш активного економічного задоволення людських потреб... Винайти — це означає збільшити чисельник наступного дробу: вироблені товари/витрачена праця".
Саме винахідницький рівень створених об'єктів може забезпечити оптимальні виробничо-технічні умови для випуску нової техніки за мінімуму виробничих витрат.
Під час оцінки рівня винаходів видається доцільним класифікувати їх за групами. Думки щодо класифікації технічних рішень, в тому числі винаходів, за їхньою значущістю дотримуються багато авторів [5, 71, 101]. Ми вважаємо за можливе згрупувати їх у такий спосіб (Рис. 4.13).

Винаходи, які належать до першої групи, матимуть найвищий технічний рівень, а ті, що увійшли до третьої групи, — найнижчий.
Патентна експертиза якраз і є тим інструментом технічного прогресу, мета якого — оцінити можливість надання правової охорони винаходам у наукових, проектно-конструкторських і технологічних розробках. Це своєрідний калібр, який дає уявлення про рівень новизни конструкцій, технологічних процесів і матеріалів, калібр, який має сам підвищувати точність вимірювань відповідно до вимог науково-технічного прогресу, що постійно зростають.
Наявний рівень патентної експертизи утворився під неабияким впливом ухвалених спеціальних законів України, які визначили подальший розвиток винахідництва в країні. Вони зорієнтували наукових та інженерно-технічних працівників на створення нових конкурентоспроможних, обладнання, на широке вивчення й використання вітчизняної та іноземної патентної інформації при розробці, а також удосконаленні наявної техніки і технології. Зміна економічних правовідносин спричинила трансформацію рівня охороноздатності винаходів.
Законодавство України по-новому вирішило питання охорони винаходів — з переліку умов було вилучено позитивний ефект як такий, що не відповідає ринковим економічним відносинам, за яких корисність того чи іншого винаходу визначається потребами ринку.
Патентна експертиза існує не тільки для критичного аналізу й оцінки винаходів та інших ОПВ. Вона виконує функції великої державної ваги в роботі підприємств і організацій, сприяє створенню нових технічних рішень. Результати патентної експертизи вкупі з результатами інших техніко-економічних характеристик науково-технічних розробок являють собою на прикінцевій стадії прийняття розробок ті критерії, на підставі яких приймаються рішення про можливості промислового використання розробки, її відповідність чи невідповідність сучасним вимогам.
Своєчасне виявлення технічних рішень, що не мають принципових переваг порівняно з тими, що використовуються, становить важливу задачу, яку виконує патентна експертиза, і є необхідною ланкою в комплексі робіт з розробки нових об'єктів техніки. Цю ланку треба зміцнювати і розширювати для задоволення все більших потреб народного господарства в об'єктивній позавідомчій експертизі та використання її можливостей для прогнозування розвитку особливо важливих технічних проблем.
Неабияке значення має своєчасне забезпечення охорони національних ОПВ — ненадання охорони призводить до неконтрольованого й безоплатного використання як в Україні, так і за її межами оригінальних охороноздатних вітчизняних розробок, зокрема, стратегічно важливих технологій.
На думку доктора економічних наук Г. Лахтіна [43], "...правова охорона повинна базуватися на презумпції ефективності, тобто на тому принципі, що кожен винахід має потенційну корисність для суспільства і заслуговує на впровадження".
Безумовно, захист має бути надійним, тобто охоронний документ, яким є патент, має забезпечувати повноцінний та ефективний захист винаходу, на який патент видано. І що більшу ринкову, комерційну привабливість становить сам винахід, то надійнішу охорону має забезпечувати патент. Саме такий патент дає можливість його власнику належно реалізувати своє право, отримати вигоду у вигляді прибутку, а суспільству — більш повно задовольнити свої потреби через використання винаходу.
Висока надійність патенту закладається на різних етапах, починаючи з виявлення самого об'єкта винаходу і закінчуючи експертизою на стадії розгляду заявки. Безумовно, надійність патенту значною мірою залежить від самого заявника, а саме: від підготовки заявки, формули винаходу тощо, що визначає фактично обсяг прав майбутнього власника патенту і є складовою його надійності.
Правовий захист ОПВ є вагомою прерогативою держави. Забезпечення правової охорони ОПВ на належному рівні дає можливість: (Рис. 4.14)
Експертизи — де дослідження фахівцем (експертом) або групою фахівців питань, правильне вирішення яких потребує професійних і спеціальних знань у тій чи інший сфері. Практичним і документальним результатом експертизи є експертний висновок.
Експертизу ОПВ можна класифікувати,
принаймні, за трьома ознаками (Рис. 4.15).
В Україні експертиза передбачається для всіх ОПВ, але має свої відмінності та особливості.
Експертиза ОПВ за видами проведення буває такою:
• експертиза заявок за формальними ознаками;
• експертиза заявок по суті.
Для останнього виду в Україні введено
поняття кваліфікаційної експертизи, що не можна назвати вдалим.
Під час формальної експертизи перевіряється належність заявленого об'єкта до таких, яким може

бути надано правову охорону, контролюється наявність усіх документів заявки, їхня структура.
Експертиза по суті здійснюється стосовно ОПВ, для яких її передбачено законодавством тієї чи іншої країни. Під час такої експертизи досліджуються матеріали заявки з метою перевірки охороноздатнос-ті ОПВ, що дає підстави для винесення рішення про видачу охоронного документа або вмотивованого рішення про відхилення заявки.
За системами проведення існують такі експертизи: (Рис. 4.16)

Аналіз їхніх особливостей наведено у Табл. 4.5
Зазначені системи проведення експертиз мають певні особливості у різних країнах і поєднуються між собою в різних варіантах.
Національна експертиза ОПВ базується на основних принципах Паризької конвенції з охорони промислової власності [103], тобто: надаються рівні права як іноземним, так і національним заявникам; має місце право пріоритету; визначено умови

охороноздатності тощо. Згідно з Конвенцією [103], кожна дер-жава-учасниця Паризького союзу має можливість відповідно до своїх власних потреб визначати ті чи інші особливості вимог до заявок, порядку встановлення умов охороноздатності, терміну дії патентних прав.
Для винаходів в Україні запроваджено змішану систему, до якої належать явочна (реєстраційна) та перевірочно-відкладена експертизи. Це дає можливість досить швидко отримати патентні права за незначної вартості їх одержання і оперативно інформувати суспільство про винахід.
Перевірочно-відкладена система експертизи передбачає:
* по закінченні 18-ти місяців з дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, з дати її пріоритету публікацію в офіційному бюлетені відомостей про заявку за умови, що її не відхилено, не відкликано, або вона невважається відкликаною. За клопотанням заявника відомості про заявку можуть публікуватися раніше зазначеного терміну;
? встановлення тимчасової правової охорони від дати публікації заявки до моменту видачі патенту;
• проведення експертизи по суті (кваліфікаційної експертизи) за клопотанням заявника або будь-якої іншої особи.
Терміни розгляду заявки на винахід схематично показано на Рис. 4.17.
Недоліком цієї системи можна вважати відсутність у заявника в період тимчасової правової охорони виключного права на використання винаходу. Але, незважаючи на це, більшість держав-учасниць Паризького Союзу запровадили у себе перевірочно-відкладену або змішану системи експертизи.
Окремо слід сказати про надійність деклараційних патентів (патентів, що видаються за формальними ознаками без проведення експертизи по суті). їх експертиза не передбачає перевірки технічного рішення щодо відповідності умовам охороноздатності, але потребує перевірки на локальну новизну, тобто аналізу патентів-аналогів, які видано в

Україні, і поданих до патентного відомства заявок на видачу патентів.
Таку експертизу не можна зарахувати до жодної з узвичаєних систем, тому що таку систему запроваджено лише в Україні.
Імовірність судового опротестування такого патенту дуже велика, що викликає певну недовіру при здійсненні актів продажу ліцензії тощо. Надійність деклараційного патенту значною мірою залежить від заявника — від того, наскільки добре він обізнаний з рівнем техніки, правильно складає заявку тощо.
Статистичні дані свідчать, що в Україні такі патенти становлять до 80% від загальної кількості заявок на винаходи. Новим Цивільним кодексом України деклараційні патенти не передбачено, але вже видані деклараційні патенти будуть чинними відповідно до свого терміну дії.
За терміном дії в Україні існує шість різновидів патентів, які охороняють винаходи й корисні моделі, і для яких запроваджено різні системи експертиз (Рис, 4.18).
Кінцевою метою патентування ОПВ є одержання прибутку від його використання у власному виробництві або шляхом продажу ліцензій. У зв'язку з цим значущість винаходу має оцінюватися не на стадії експертизи з точки зору корисності для суспільства, а у сфері його використання.
Умови патентоздатності винаходу за своєю суттю не відрізняються від вимог, що висуваються до винаходу в патентних законодавствах провідних країн і міжнародних угодах з охорони промислової власності. Дотримання цих вимог передбачає проведення експертизи по суті, схему якої подано на Рис. 4.19.
На даному етапі експертний орган вирішує два головних питання — підвищення якості та скорочення термінів експер-

тизи. Перше стосується внутрішньої діяльності експертного органу, а друге — взаємодії із заявником.
Варто наголосити, що якість матеріалів заявки, безумовно, залежить від заявника — від рівня його поінформованості щодо чинних нормативних актів з питань охорони ОПВ ("Порядків...", "Інструкцій...", "Правил..."), які мають характерну властивість — відставати від життя.
У свою чергу, рівень поінформованості залежить від доступності і зрозумілості самої нормативної інформації. Для визначення шляхів підвищення якості заявок експертному органу необхідно проводити постійний аналіз типових помилок, що мають місце під час складання заявок на ОПВ, і доводити цю інформацію до заявників. На жаль, проблема забезпечення методичною літературою і нормативними актами дотепер є актуальною і потребує свого розв'язання.
Аби прискорити терміни розгляду заявок на винаходи, останнім часом експертів зорієнтовано на зменшення кількості запитів до заявника. Це призвело до того, що експерт не може кваліфіковано усвідомити сутність заявки, провести "діалог" із заявником. Заявник, і собі, не має можливості коригувати принаймні формулу винаходу в межах поданої заявки. Як на-

слідок прискорена видача патентів перекреслює їхню якість, тобто сам сенс проведення перевірочної експертизи. В Україні існує багато прикладів, коли на ринку стикаються так звані "міцні" патенти з терміном дії 20 років з еквівалентними ознаками у формулах винаходів.
Якість експертизи ОПВ залежить від таких чинників: •досконалість нормативної бази, її відповідність міжнародним вимогам, гармонізація із законодавством розвинених країн;
•людський фактор: здатність дотримуватися нормативних актів самими експертами, рівень їхньої кваліфікації та спеціалізації. Експерти потребують енциклопедичних знань, у зв'язку з чим актуальною є проблема їх стимулювання;
• рівень методологічного, інформаційного та технологічного
забезпечення експертизи, удосконалення зворотного зв'яз
ку з метою аналізу, узагальнення попередньо прийнятих
рішень і впровадження результатів у практику експертизи.
Крім того, організація заходів з підвищення якості експертизи передбачає:
• детальний аналіз чинної нормативної бази з метою її удосконалення (нормативна база має бути чіткою, не допускати довільного тлумачення, оперативно корегуватись, максимально залучати світовий досвід);
• вивчення практики застосування заявниками норм законодавства з питань охорони ОПВ;
• виявлення "вузьких місць" у нормативних документах, недоліків експертизи; контроль за якістю та дотриманням процедури проведення експертизи заявок на всіх її етапах.
Розгляд заявок на патенти з проведенням експертизи по суті залишається актуальним дотепер, особливо стосовно заявок за Договором про патентну кооперацію (процедура РСТ) та міжнародних заявок з клопотанням про видачу патенту за результатами проведення експертизи по суті. Таких заявок протягом року надходить понад тисячу (Табл. 4.6), і майже всі вони мають свої особливості:
• близько 80% з них стосуються електроніки, біотехнології й органічної хімії — галузей, брак експертів у яких є вельми відчутним;
• високий рівень розвитку цих напрямків за кордоном потребує додаткової підготовки власних експертів;
• заявки за процедурою РСТ значно перевищують заявки національних заявників за обсягом інформації, яку необхідно аналізувати.
Для пошукових робіт 1997 року в Інституті промислової власності було створено відділ патентно-інформаційного забез-

печення експертизи, який передбачався як вимушений тимчасовий крок. Пошук здійснювався за розробленою на той час технологією пошуку патентної документації і патентно-асоційованої літератури для проведення експертизи винаходів по суті у два етапи:
•пошук за реферативно-бібліографічними оптичними дисками, результатом якого є реферативний звіт;
• пошук за оптичними дисками з повними описами, внаслідок якого формується остаточний звіт про інформаційний пошук.
Схему взаємодії експертів галузевих відділів і експертів, що проводять пошук, показано на Для задоволення усіх замовлень на пошук треба збільшити кількість пошуковців щонайменше на 50—70 осіб, що є недоцільним, позаяк:
• треба знайти чимало додаткових площ;
• необхідно значно збільшити фонд заробітної платні і кошторис на утримання додаткових робочих місць;
• термін експертизи скоротиться непропорційно збільшенню чисельності пошуковців, оскільки значна частина часу витрачається на усвідомлення суті заявки, в протилежному разі це буде некваліфікований пошук, бо не відповідатиме вимогам (елементам) перевірочної експертизи.
Указані недоліки свідчать, що така технологія проведення патентної експертизи не є перспективною.
Більш доцільним, як на нас, було б самостійне проведення пошуку експертами галузевих відділів, адже комп'ютерна мережа інституту (Укрпатенту) дає змогу користуватися базою даних з будь-якого робочого місця.
Заважає скороченню часу проведення експертизи і те, що постачальники патентної інформації використовують програмні засоби власного виробництва. Це призводить до того, що лише для роботи з фондом США пошуковці змушені застосовувати декілька програмних продуктів.
Означену проблему можна розв'язати шляхом розробки програмної оболонки, яка інтегрує програми фондів, залучених до пошукового масиву. За таких умов діяльність експерта

в патентному відділі пропонується побудувати за схемою, показаною на Рис. 4.21.
Інший напрямок скорочення термінів проведення експертизи заявок — запровадження платних послуг для заявників, які мають потребу й можливість сплатити за оперативність додаткові кошти. Виконання таких замовлень повинно виконуватись у позаслужбовий час, але без зміни черговості розгляду інших заявок.
Ще один аспект патентної експертизи стосується її стратегічної спрямованості.
Порівнюючи винахідницьку діяльність у США й Україні, деякі автори [146] відзначають, що Україна має значну питому вагу винаходів у матеріале- та енергомістких галузях промисловості, зокрема, у видобувній (9% проти 1% у СІЛА), нафтохімічній (2% проти 1%). Значно менша активність спостерігається в радіоелектронній та електротехнічній галузях промисловості (9% проти 27%).

На підставі цього стверджується, що в Україні треба підвищити винахідницьку активність у радіоелектронній та електротехнічній галузях і зменшити її у видобувній, металургійній та нафтохімічній.
На нашу думку, такі висновки є хибними, тому що:
• по-перше, ці порівняння не відображають реального стану винахідницької активності. Як видно з Табл. 4.7, в Україні за рік подається до 6000 заявок в усіх галузях промисловості. У США цей показник у декілька разів більший. За даними бюро ВОІВ, 1996 р. у СІЛА подано 195187 заявок на винаходи [159], що майже у 50 разів більше, ніж в Україні за той самий період;
•по-друге, у розвитку радіоелектронної та електротехнічної промисловості США та Японія посідають лідерські позиції. У найближчому майбутньому Україна навряд чи наздожене їх у цих галузях, і ця гонитва є недоцільною;
• по-третє, винахідницьку діяльність варто підсилювати в тих галузях, де Україна має провідні науково-технічні позиції.
Визначені пріоритети розвитку промисловості України — літако-, судно-, танкобудування, ракетно-космічна галузь, приладобудування, виробництво енергетичного устаткування, важке машинобудування, а також окремі галузі кольорової металургії [140].
Патентна експертиза не повинна виконувати свої функції в абстрактному режимі, а насамперед має захищати інтереси національної економіки: пріоритетним напрямкам розвитку видавати "міцні" патенти. Наприклад, у Швейцарії експертизу по суті передбачено для винаходів у годинниковій та текстильній галузях промисловості, а експертизу за формальними ознаками проводять для об'єктів в інших галузях [45, С. 46].
Чинне національне законодавство передбачає однаковий підхід як до пріоритетних напрямків, так і для малозначущих винаходів. Відтак маємо таку велику "чергу" заявок (декілька тисяч), які чекають експертизи по суті.
На наш погляд, необхідно диференціювати патентну експертизу за галузями промисловості. Для зазначених пріоритетних напрямків запровадити підсилену експертизу по суті — крім п'яти джерел патентної документації (СІЛА, Європейського патентного відомства, Росії, України та заявок за процедурою РСТ), якими послуговуються тепер, перевіряти і патентно-асоційовану літературу. Експертизу інших заявок вважаємо за доцільне проводити за формальними ознаками.
Збільшення обсягів експертизи по суті винаходів з пріоритетних напрямків зумовить зменшення термінів розгляду заявок в цілому, оскільки заявок з пріоритетних напрямків на порядок менше, ніж в інших галузях промисловості. Дослідження автора щодо надходження заявок до патентного відомства підтверджують цей висновок (Табл. 4.8).
Для підвищення якісного рівня державної патентної експертизи і перетворення її на дієвий інструмент технічного прогресу вбачається доцільним вирішити низку інших питань.
При наданні заявникам рішення про видачу патенту чи самого патенту, виданого патентними відомствами держав з розвиненою перевірочною системою (наприклад, США) чи відповідними регіональними патентними відомствами (наприклад,
Кількість заявок, що надійшли в Україну за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки Європейським патентним відомством), винахід визнавати таким, що відповідає умовам патентоздатності, в частині формули винаходу, ідентичній формулі згаданого вище рішення або патенту, за винятком умови "новизна" стосовно заявок на видачу патенту України чи міжнародних заявок, в яких указано Україну.
Як на нао, варто ввести до змісту заявки на винахід вимогу про те, щоб у заявочних матеріалах містилися такі дані про виконання патентних досліджень:
• кількість досліджених описів винаходів;
• номери останніх врахованих патентів по країнах;
• відомості про прототип;
• регламент рекомендованого пошуку для патентної експертизи.
Для цього потрібно розробити і впровадити у практику мінімальні галузеві регламенти пошуку патентної інформації за найбільш актуальною тематикою винаходів (передусім, патенти країн-учасниць угоди про Міжнародну патентну кооперацію, а також країн з найбільш розвиненим рівнем відповідних галузей).
За допомоги галузевих інститутів слід розробити галузеві класифікатори винаходів, аби за ними проводити добірку описів винаходів та відомостей з технічної літератури.
Окрім того, треба підвищити вимоги до заявників щодо якості матеріалів з ОПВ, оскільки опрацювання документів, придатних для сканування, значно прискорює експертизу і допомагає уникнути безлічі помилок.
Недосконале володіння заявником українською мовою, зокрема, технічною термінологією
Недбало оформлено матеріали заявки (текст, креслення)
Недотримання вимог правил складання та подання заявки на видачу патенту
Формулу винаходу (корисної моделі) і креслення викладено на одному аркуші
Неправильно зазначається назва Установи, до якої подається заявка
Помилки при написанні власних прізвищ, імен та по батькові
Неправильно зазначається адреса для листування
Заявники не підписують документи заявки, не засвідчують підпис
печаткою
У документах заявки (заяві, описі, формулі, кресленнях) подаються різні назви винаходу (корисної моделі)
Недоліки ари викладенні суті винаходу (корисної моделі) Формула винаходу (корисної моделі)
Формулу складено так, що з неї важко зрозуміти суть винаходу (корисної моделі)
Використання у матеріалах заявки невизначених ознак
У формулі наведено мету винаходу (корисної моделі)
Ознаки винаходу (корисної моделі) викладено в узагальненому вигляді і не дають однозначного їх розуміння фахівцем
Ознаки охарактеризовано у ненаявному вигляді
Ознаки виражено через постановку задачі або зазначення споживчих
властивостей об'єкта
Через неправильне визначення об'єкта винаходу (корисної моделі) використовуються ознаки, невластиві об'єкту, що заявляється
Ознаки пристрою викладено дієсловами
Винахід (корисну модель) характеризує не наявність, а відсутність
ознак
Сукупність ознак є недостатньою для одержання необхідного технічного результату
Формулу складено без розподілу на обмежувальну і відрізняльну
частини -_
Нові ознаки зазначаються в обмежувальній частині формули, а відомі ознаки зазначаються у відрізняльній частині
IV. Недоліки в описі
Не дотримується необхідна структура опису
Не розкривається зміст розділів
За прототип обирається об'єкт іншого призначення
Не розкриваються причини, які перешкоджають досягненню прототипом необхідного технічного результату
У розділі опису "Суть винаходу (корисної моделі)" часто зазначають
не всі ознаки, якими винахід (корисну модель) охарактеризовано у
формулі
Не розкривається причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак винаходу (корисної моделі) і технічним результатом
Невідповідності між сукупністю ознак, наведених у формулі винаходу (корисної моделі) та у розділі опису "Відомості, які підтверджу -
ють можливість здійснення винаходу (корисної моделі)"
Відсутній єдиний винахідницький задум, який дає змогу поєднати групу винаходів (корисних моделей) і захистити одним патентом
При характеристиці групи винаходів (корисних моделей) у розділі "Рівень техніки" не описуються аналоги та прототипи для кожного винаходу (корисної моделі) окремо
V. Недоліки у кресленнях
Наведення деяких окремих фігур під одним номером
Наведення позицій, на які немає посилань у тексті опису
Наведення зайвих написів на полі креслення
Посилання на позиції креслень наводяться у довільному порядку
замість у порядку збільшення відповідно до згадування


загрузка...