загрузка...
 
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
Повернутись до змісту
Методичні рекомендації до вивчення теми
У процесі самостійного вивчення теми «Поняття і сутність менеджменту» необхідно зосередити зусилля на засвоєнні комплексу питань, сформульованих, як навчальні цілі. Враховуючи багатовимірність категорії «менеджмент» і відсутність єдиного загальноприйнятого її визначення, для глибокого засвоєння матеріалу цієї теми необхідно розглянути погляди різних авторів на природу і сутність менеджменту, опрацювати рекомендовані за цією темою літературні джерела. Так, питання про природу й основні характеристики організації як об'єкта управління та її середовище найповніше охарактеризовані у підручнику В. Г. Смірно-вої та ін. [10], погляди на сутність менеджменту оригінально висвітлені у підручниках О. С Віханського та А. І. Наумова [2], Р. Л. Дафта [4]. На особливу увагу заслуговують підручники 3. П. Румянцевої та ін. [9] і Д. Бодді та Р. Пейтона [1], де менеджмент досить детально розглядається з позиції професійної діяльності менеджерів. Під час роботи з рекомендованою літературою варто користуватись ілюстративними матеріалами з цієї теми, які вміщено в даному посібнику після методичних рекомендацій.
Для того щоб ефективно управляти організацією, спочатку необхідно знати, що вона собою являє. Тому вивчення першої теми доцільно розпочати із з'ясування сутності організації як об'єкта управління. Для цього необхідно: дати визначення організації, виділити її характерні ознаки, розглянути елементи з яких вона складається і як вона взаємодіє із системою вищого рівня (зовнішнім середовищем), охарактеризувати в історичному контексті розвиток організації. Визначення організації як групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей, дозволяє поширити це поняття на дуже широке коло різноманітних об'єктів. Проте, незважаючи на розмаїття конкретних організацій, всі вони як об'єкти управління мають такі спільні риси: здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці, мають структуру, можуть існувати тільки у взаємодії із зовнішнім середовищем. Саме це у підсумку й зумовлює необхідність управління будь-якою організацією. Сучасне системне розуміння сутності організації поглиблюється розглядом складу та змісту її зовнішнього та внутрішнього середовища. При вивченні першого питання теми важливо також звернути увагу і на еволюцію поглядів на сутність організації. У своєму розвитку організації пройшли декілька етапів, які розрізняються за уявленнями про їх взаємовідносини із зовнішнім середовищем, про пріоритетність тієї або іншої функції управління, про критерії ефективності їх функціонування та розвитку. Відповідно до цього в теорії організації виділяють такі чотири базові моделі організації: механістичну; орієнтовану на людські відносини; системну модель організації як суспільного інституту. Залежно від принципів, які покладені в основу кожної з зазначених базових моделей, розроблені й відповідні концепції управління організацією.
У процесі вивчення другого проблемного питання теми треба усвідомлювати, що, незважаючи на понад столітню історію науки менеджменту, величезну кількість досліджень і публікацій, теоретики і практики ще й досі не досягли консенсусу щодо визначення категорії «менеджмент». Щоб отримати найбільш повне уявлення про сутність менеджменту, на нього слід подивитися з різних позицій: з боку практичної діяльності, системи наукових знань, мистецтва здійснення управління, процесів і функцій управління, прийняття та обгрунтування управлінських рішень тощо. Кожний з таких поглядів відбиває якийсь один із аспектів менеджменту, але не охоплює все поле менеджменту. Тому важливо розрізняти широке і вузьке визначення категорії «менеджмент».
У широкому розумінні, яке певною мірою узагальнює різні погляди, менеджмент — це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних менеджерів для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту і мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні, яке у нашому випадку переслідує конкретну мету — вивчення дисципліни «Менеджмент», цю категорію можна визначити як процес планування, організації, мотивації й контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Детальний розгляд змісту, складових елементів, етапів та інструментів реалізації функцій управління і взаємозв'язків між ними покладено в основу навчальної програми дисципліни «Менеджмент».
Кінцевим етапом у вивченні першої теми має стати з'ясування змісту та особливостей менеджменту як виду професійної діяльності. Перш за все треба звернути увагу на специфічні риси управлінської діяльності, які відбиваються у характері та змісті такої діяльності, її цільовій орієнтації, предметі та результатах. Далі, враховуючи, що процес управління здійснюється на основі поділу управлінської праці, слід з'ясувати особливості діяльності менеджерів різних рівнів (вищого, середнього, нижчого) та функціональних сфер (виробництво, фінанси, персонал, маркетинг, облік, інновації тощо). Управлінську діяльність можна також розглядати і крізь призму тих ролей, які відіграють менеджери в організації. Тому в процесі вивчення останнього питання теми важливо розібрати зміст кожної з десяти ролей, які за результатами своїх досліджень визначив Г. Мінцберґ.
Необхідно також усвідомлювати, що управлінська діяльність як специфічний вид діяльності незалежно від рівня і сфер менеджменту вимагає і певних особистих якостей. Основними з них, на думку більшості спеціалістів, є концептуальні, діагностичні, аналітичні і технічні здібності, а також здатність взаємодіяти з людьми. Суттєві зміни в середовищі функціонування організації висувають нові вимоги до сучасних менеджерів, до їх освіти, практичних навичок, підготовки. З цієї позиції доцільно звернути увагу на перспективну модель менеджера, основні характеристики якої вказують на пріоритети у підготовці студентів як майбутніх менеджерів.







Формальні повноваження, які отримують менеджери в організації, визначають їх статус, який в свою чергу визначає характер стосунків даного менеджера з його начальниками, менеджерами рівного рангу та його підлеглими. Такі взаємини надають менеджеру можливість отримувати інформацію, необхідну для прийняття рішень. За цією логікою Г. Мінцберг визначив десять основних ролей (згрупованих у три категорії), які виконують менеджери в організації. Кожна роль передбачає здійснення певних видів діяльності, які у сукупності і забезпечують реалізацію чотирьох основних функцій управління





загрузка...