загрузка...
 
3.1. Суть і принципи митного регулювання ЗЕД в Україні. Єдиний митний тариф України
Повернутись до змісту
Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами.
Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України. Митне регулювання здійснюється на основі принципів:
— виключної юрисдикції України на її митній території;
— виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
— законності;
— єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
— системності;
— ефективності;
— додержання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються законом;
— гласності та прозорості.
Територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію Щодо митної справи, становить єдину митну територію. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою митного кордону України.
На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон визначається Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.
Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.
Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію. У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності. Якщо такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації.
Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так, Верховна Рада України визначає:
— головні напрями митної політики України;
— структуру системи органів державного регулювання митної справи;
— розміри мита та умови митного обкладення;
— спеціальні митні зони та митні режими на території України;
— перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.
Кабінет Міністрів України забезпечує:
— здійснення митної політики України відповідно до законів України;
— встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;
— координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи;
— проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України;
— подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.
Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки відповідно до Митного кодексу та інших законів України.
Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів. Митні органи України, здійснюючи митну політику, розв'язують такі головні завдання:
Митне регулювання ЗЕД підприємств
— захист економічних інтересів України;
— контроль за додержанням законодавства України про митну справу;
— забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів за участю України стосовно митної справи;
— використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
— вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
— комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;
— здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю відповідних міністерств;
— створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
— боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
— співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
— ведення митної статистики.
Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.
Єдиний митний тариф України — це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом по цій території. Ставки Єдиного митного тарифу України єдині для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та міжнародними договорами за її участю.



загрузка...