Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.
Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про митну справу в Україні», Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами України, а також іншими законами і постановами уряду із зазначених питань.
Закон України «Про митну справу в Україні» [17, c. 13–16] містить 11 статей: 1) митна справа; 2) митна територія і митний контроль; 3) загальні митні зони і митні союзи; 4) керівництво митною справою; 5) митні органи України; 6) компетенція митних органів України; 7) посадові особи митних органів України; 8) переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів; 9) митні збори (мита); 10) митне законодавство; 11) міжнародні договори України.
Назви статей свідчать про те, що цей Закон відповідно до Декларації про державний суверенітет України визначає правові основи організації митної справи, яка зорієнтована на формування загального ринкового простору і митних союзів з іноземними державами.
Митний кодекс України [17, с. 17–70] визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки і підвищення активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдиної митної території, митниць і митних зборів.
Цей кодекс має забезпечувати дотримання митними, іншими державними органами, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також громадянами прав і обов’язків у галузі митної справи.
Митний кодекс України складається з 11 розділів, до яких входить 164 статті. Крім того, кожний розділ поділений на окремі глави.
У розділі І «Загальні положення» визначено поняття: митна справа, принципи митного регулювання, митна територія, митний кордон, спеціальні митні зони, порядок опублікування і введення в дію митних правил, органи державного управління митною справою, митні органи, фінансування і матеріально-технічне постачання митних органів України, розміщення митниць, спеціалізовані організації митної системи, митна статистика, терміни, які вживаються в кодексі, а також регламент взаємовідносин митних органів України з іншими органами і особами — підприємствами і громадянами, правоохоронними органами. У цьому самому розділі зазначено (стаття 18), що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.
У статті 19 викладено схему інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян про порядок митного оформлення.
Розділ II — «Митний контроль» — розкриває організацію митного контролю, його здійснення та особливі режими митного контролю.
Розділ ІІІ — «Митне оформлення» — містить порядок митного оформлення, декларування товарів та інших предметів.
Розділ IV — «Переміщення і пропуск через митний кордон України товарів та інших предметів».
Розділ V — «Мито і митні збори».
Розділ VІ — «Перевезення, зберігання і розпоряджання товарами та іншими предметами, які знаходяться під митним контролем».
Розділ VII — «Контрабанда».
Розділ VIII — «Порушення митних правил. Розслідування справ про порушення митних правил».
Розділ IX — «Відповідальність митних органів і їх посадових осіб».
Розділ X — «Посадові особи митних органів України. Правовий і соціальний захист працівників митних органів України».
Розділ ХІ — «Міжнародні договори».