Фінансовий ф’ючерс. Валютні та процентні ф’ючерси. Учасники ф’ючерсних ринків. Механізм торгівлі ф’ючерсами. Види спекулятивних угод. Розрахунок маржі. Ордер та його види. Порівняльна характеристика ф’ючерсів і форвардів. Положення про ф’ючерсну біржу.
Ф’ючерсна угода — це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.
Ця угода здійснюється на підставі підписання ф’ючерсного контракту або ф’ючерса за такою формою:
Фінансовий ф’ючерс — це контракт на купівлю або продаж того чи іншого фінансового інструменту за завчасно узгодженою ціною протягом визначеного місяця у майбутньому (у визначений день цього місяця).
Види фінансових ф’ючерсів
Валютний ф’ючерс — це контракт на купівлю-продаж валюти в майбутньому, за який продавець приймає зобов’язання продати, а покупець — купити визначену кількість за встановленим курсом у зазначений строк.
Примітка: Однак ф’ючерсний контракт може перепродаватися покупцем, тобто переходити від одного покупця до іншого аж до вказаної в ньому дати виконання. Тому під час торгівлі ф’ючерсами важливо:
передбачати зміну курсу валюти в майбутньому порівняно з датою її купівлі;
постійно стежити за зміною курсу протягом усього строку дії ф’ючерса та, вловивши небажану тенденцію, своєчасно звільнитися від контракту.
Особливості фінансових ф’ючерсів
Торгуються тільки централізовано на біржах з додержанням певних правил за допомогою відкритої пропозиції цін голосом.
Дуже стандартизовані, торгівля здійснюється на чітко і жорстко визначені інструменти з постачанням у суворо визначені місяці.
Якщо виконуються, то постачання фінансових інструментів здійснюється через розрахункову палату, яка гарантує виконання зобов’язань за контрактами всіма сторонами. Проте реальної поставки фінансових інструментів по фінансових ф’ючерсах, як правило, не відбувається.
Дуже просто анулюються, тобто якщо ліквідність ринку того чи іншого ф’ючерса замала, то ф’ючерс просто перестає існувати.
Вважаються недорогими, оскільки витрати на здійснення торгівлі ф’ючерсами відносно невеликі (торговці ф’ючерсами повинні виплатити грошову маржу дилерам біржі, щоб гарантувати виконання ф’ючерсних зобов’язань).
Особливості ф’ючерсних угод:
будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту;
покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;
стандартизована форма валютних контрактів зі спеціально обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;
правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються також на ф’ючерсні валютні контракти;
торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.
Основні цілі ф’ючерсних угод:
по-перше, дають змогу інвесторам застрахуватися від несприятливих змін цін на ринку спот у майбутньому (операції хеджерів);
по-друге, дозволяють спекулянтам відкривати позиції на великі суми під незначне забезпечення. Чим значніше коливаються ціни на фінансові інструменти, які покладені в основу ф’ючерсного контракту, тим більший обсяг попиту на ці ф’ючерси з боку хеджерів.
Клієнт — громадянин або підприємець, зацікавлений в укладанні контракту з індексом безготівкової та готівкової валюти з відстрочкою виконання ф’ючерсних контрактів.
Брокер — громадянин, який допущений до участі в торгах розрахунковою фірмою і виконує вимоги біржі в рамках Правил торгів.
Правила торгів
Розрахункова фірма, яка допустила брокера до торгів, несе відповідальність за його дії на торгах у встановленому законодавством порядку.
Клієнти і брокери виступають учасниками угоди. Вони самостійно несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями, які випливають з умов угоди, і не несуть відповідальності за зобов’язаннями один одного перед третіми особами.
Прибуток від діяльності за договором отримується учасниками самостійно або в порядку взаємозаліків, обумовлених додатковими двосторонніми угодами.
Угода регламентує порядок і розмір отримання прибутків по ряду операцій.
Розміри прибутків за операціями, не регламентованими угодою, не потребують погодження з учасниками угоди.
Біржа — організує діяльність за укладення і виконання ф’ючерсних контрактів та опціонів.
Уповноважена особа — виступає другою стороною в укладених контрактах. Її обов’язки за контрактами мають місце лише за умови виконання вимог до гарантійного забезпечення обов’язків з боку клієнта і розрахункової фірми, яка його обслуговує.
Положення про розрахунки
Регламентуються порядок і форма надання клієнтом засобів гарантійного забезпечення.
Визначено порядок погашення зобов’язань уповноваженої особи перед клієнтом на випадок порушення клієнтом або розрахунковою фірмою, яка його обслуговує, вимог до гарантійного забезпечення.
Уповноважена особа несе відповідальність усім своїм майном за порушення Положення про розрахунки.
Розмір і порядок утворення відповідальності встановлюються нормативними документами, затвердженими Радою ринку.
Уповноважена особа зобов’язана за письмовим запитом члена Ради ринку надати протягом одного робочого дня інформацію про сальдо коштів гарантійного забезпечення зобов’язань, які перебувають у його віданні.
Клірингова палата — надає приміщення для проведення торгів, приймає організаційні рішення, вирішує адміністративно-господарські питання, пов’язані з функціонуванням та розвитком ринку.
Обов’язки клірингової палати
З метою впорядкування діяльності за договором клірингова палата здійснює реорганізацію своєї діяльності, за результатами якої учасники договору стають акціонерами клірингової палати і вона набуває прав правонаступника уповноваженої особи. Правонаступником Ради ринку є Спільні збори акціонерів.
Клірингова палата забезпечує охорону та безвідмовність учасників ринку під час здійснення операцій з предмета діяльності.
Умови реорганізації клірингової палати:
сплата її засновниками 100 % встановленого капіталу;
передача акцій клірингової палати у трастове управління або продаж учасникам договору;
укомплектування штату клірингової палати працівниками, які можуть забезпечити реєстрацію контрактів та розрахунки по них;
підписання угоди кліринговою палатою зі спеціалізованими організаціями на проведення необхідних грошових розрахунків, операцій з валютою та цінними паперами;
організація обліку та звітності з фінансової діяльності клірингової палати перед учасниками договору.
Торговельно-комерційний центр — забезпечує супроводження та обслуговування документального і програмного забезпечення системи торгів і розрахунків; здійснює діяльність для створення інфраструктури ринку та залучення уваги клієнтів; за дорученням біржі проводить торгові сесії та обробляє інформацію за результатами реєстрації контрактів; у разі необхідності виступає в ролі довіреної особи угоди.
Банк — організує діяльність пункту обміну валюти в місці проведення торгів і розрахунків; здійснює операції купівлі-продажу за ціною реалізації контракту готівкової валюти для клієнтів, які мають відкриті позиції щодо індексу курсу готівкової валюти на день виконання контракту.
Розрахункова палата — перевіряє та оформляє, реєструє і підтверджує всі угоди, які здійснюються на біржі протягом дня; виступає протилежною стороною за будь-якою угодою, що здійснюється на біржі.
Основні правила розрахункової палати
Тільки члени розрахункової палати можуть проводити розрахунки через неї.
Інші учасники ринку здійснюють свої розрахунки через членів розрахункової палати.
Гарантії розрахункової палати поширюються тільки на її членів, які виступають сторонами за угодою.
Члени розрахункової палати зобов’язані дотримуватись нормативів, встановлених біржою.
Типи членів розрахункової палати: клірингові і неклірингові.
Операції з гарантійним забезпеченням здійснюються на підставі:
рішення Ради ринку, що підтверджує статус розрахункової фірми;
положення про розрахунки;
договорів розрахункової фірми з уповноваженою особою або іншою розрахунковою фірмою про розподіл повноважень і відповідальності перед клієнтами та взаємну відповідальність за умовами укладених контрактів.
Положення про Раду ринку
Учасники ринку обирають Раду ринку.
Засідання Ради проходять за затвердженим графіком. У період між засіданнями питання з компетенції Ради вирішуються уповноваженими особами.
Зміна графіка проведення засідань надається біржею за запитами членів Ради не пізніше 10 днів до наступного засідання.
Підставою для пред’явлення претензій до біржі про недоведення графіка до членів Ради є письмова заява біржі про відсутність змін у раніше наданому графіку.
Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради або їхніх довірених осіб, якщо інше не обумовлено додатково.
До компетенції Ради входять:
реєстрація та виключення членів Ради;
затвердження правил і положень, розробка і погодження нових регламентуючих документів;
затвердження умов правонаступництва у разі розірвання дійсного договору і вибуття його учасників;
визначення нормативів з обмеження цін, обсягів, позицій, розмірів фондів і т. п.;
вибір уповноваженої особи;
делегування повноважень Ради окремим членам Ради та їх представникам;
наділення учасників договору статусом держателя балансового рахунку відповідно до повноважень про рахунки;
управління страховим фондом;
наділення учасників ринку відповідальністю за зобов’язаннями по відкритих позиціях;
розподіл доходів від спільної діяльності;
вирішення інших питань спільної діяльності.
З внесків членів Ради ринку формується страховий фонд, який перебуває в її управлінні.
Цей фонд на підставі рішення Ради витрачають на покриття заборгованостей неплатоспроможних розрахункових фірм.
Витрачена частина страхового фонду поповнюється внесками членів Ради ринку.
Строк і порядок внесення внесків встановлюються за рішенням Ради.
Внесок або залишена невитрачена частина повертається члену Ради, який вибув.
Учасники ринку складають між собою договір про спільну діяльність, в якому закріплюються їхні обов’язки.
Рада ринку працює за планом.
План її діяльності складається на квартал, по закінченні якого підбиваються підсумки щодо виробничих затрат та отриманих прибутків.
Якщо витрати перевищують прибутки, різниця покривається за рахунок цільових внесків учасників, розмір яких встановлюється за рішенням Ради.
Кожен учасник вносить частку цільового внеску пропорційно кількості голосів, якими він володіє в Раді ринку.
Класифікація учасників ф’ючерсних ринків залежно від мети, яку вони ставлять перед собою
Хеджери, метою яких є зниження впливу несприятливих змін валютних курсів шляхом відкриття позиції на ф’ючерсній біржі у протилежний бік від тієї позиції, що є або планується на ринку спот:
роздрібні торговці, які прагнуть отримати максимальний процентний дохід від сезонного надлишку коштів;
корпорації, які прагнуть отримати максимальний процентний дохід від тимчасового можливого надлишку коштів або мінімізації процентних витрат по залученню коштів у майбутньому;
експортери, яким необхідне фіксування у національній валюті сум майбутніх надходжень в іноземній валюті;
інвестиційні банки, яким необхідно продати великий обсяг короткострокових активів за одним рівнем цін, що мало б сильний вплив на зниження рівня цін на ринку спот у разі їх продажу на споті; ін.
Спекулянти, метою яких є отримання прибутку шляхом відкриття позиції в тому або іншому ф’ючерсному контракті в очікуванні сприятливої для спекулянта зміни цін цього контракту в майбутньому:
фізичні або юридичні особи, які торгують ф’ючерсними контрактами тільки для отримання прибутку, а не для страхування своєї поточної або майбутньої позиції на ринку спот даного товару.
Примітка: Звичайно спекулянти не мають на меті придбання або продаж покладеного в основу ф’ючерcного контракту товару. Їх цікавлять лише зміни цін на ф’ючерси і ліквідація відкритої позиції до того, як мине строк дії ф’ючерсного контракту.
Механізм торгівлі ф’ючерсами
Клієнт, який бажає купити або продати валюту, звертається до брокера біржі та укладає з ним договір-доручення на брокерське обслуговування.
Для гарантії виконання взятих на себе зобов’язань з учасників угоди біржа бере заставу — певну суму від розміру ф’ючерсного контракту.
Розмір застави коливається від 10 до 20 %.
Наявність застави означає, що учасник відкриває позицію, яка має поточну і розрахункову ціни.
Поточна ціна позиції — ціна її відкриття, якщо вона відкрита у поточний торговий день, або ціна останнього перерахунку ціни відкритої позиції, якщо вона відкрита в попередні торгові дні.
Розрахункова ціна позиції — це вартість ф’ючерса на кінець торгової сесії, яка визначається котирувальною комісією.
Права та обов’язки клієнта-продавця — поставка валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування витрат внаслідок зростання ціни (отримання цінової компенсації через падіння ціни) в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.
Зустрічні зобов’язання банку — прийняття поставки або виплата компенсації в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції.
Права та обов’язки клієнта-покупця — приймання поставки валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування втрат внаслідок падіння ціни (отримання цінової компенсації через зростання ціни) в розмірі різниці відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.
Застава (депозит) повертається клієнту у разі виграшу чи після покупки або продажу валюти, тобто після виконання своїх зобов’язань, або в разі укладення нової угоди з протилежної сторони, тобто закриття позиції.
У разі програшу клієнту повертається різниця між заставою та збитком.
Якщо витрати перевищують заставу, клієнт повинен її погасити.
Заставні кошти клієнта можуть бути реалізовані, якщо: закінчився строк дії заставних коштів; втрати клієнта перевищують встановлений процент від ціни заставних коштів (наприклад, 40%); виникає загроза різкого знецінення заставних коштів.
Заставні кошти реалізуються за ринковим курсом, про що складається акт за підписом посадової особи біржі.
Отримані від реалізації застави грошові кошти надходять на особистий рахунок клієнта за мінусом накладних затрат біржі.
Клієнта повідомляють про можливість реалізації заставних коштів не менш як за два дні.
Кількість відкритих позицій кожного учасника торгів дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним ф’ючерсних контрактів.
Ефективність угоди визначається за принципом «купити дешевше, продати дорожче». Виграшем або програшем учасника угоди є маржа від угоди.
Курс валюти на день виконання ф’ючерсного контракту на біржі приймається той, який котирується в цей день на Українській або Кримській міжбанківській валютній біржі. На деяких біржах курс виконання контракту приймається той, який діє на даній біржі.
При відкритті позиції маржа кожного учасника ф’ючерсної торгівлі дорівнює різниці між цінами контрактів в угоді, де він був продавцем, та в угоді, де він був покупцем.
Маржа нараховується і в тому разі, якщо учасник ф’ючерсних торгів не здійснив угод на поточній торговій сесії, але мав відкриття позиції на її початок.
Торги на ф’ючерсних валютних біржах в основному проводяться усно, тобто з «голосу», що підвищує пропускну можливість торгів. У зв’язку з цим ті біржі, які раніше проводили торги через письмові заявки і комп’ютер, зараз відмовилися від такої процедури.
Торги проводяться за електронною технологією з «голосу». Це виключає прийом заявок з помилковими даними, усуває необхідність оформлення поданих заявок у письмовій формі протягом торгів та одночасно дозволяє вводити всі наявні на поточний момент заявки.
Торги проводяться на базі локальної мережі персональних комп’ютерів. У мережі, в якій об’єднані автоматичні робочі місця (АРМ) брокерів, маклера, адміністратора та робоча станція розрахункового комплексу, застосовується парольний захист від несанкціонованого доступу з АРМ брокера. Брокер вводить заявки з клавіатури.
Приклад. До 23 серпня 1993 р. торги ф’ючерсами відбувалися таким чином. Брокери подавали заявки на продаж і покупку ф’ючерсних контрактів операторам, які вводили їх у комп’ютер. Обсяг торгів був обмежений швидкістю роботи оператора, якому рідко вдається ввести більше 4 заявок на хвилину. У серпні 1993 р. відбулися перші усні торги у виконанні брокерів. Вони проходили таким чином. Вставши в коло, брокери час від часу викрикують свої пропозиції. Відповідь-згода іншого брокера (також криком) на оголошені умови означає укладання угоди, яка потім підтверджується контрагентами письмово. Хід торгів через мікрофон фіксується на магнітофон.
Види спекулятивних угод
Арбітражні — отримання прибутку з практично нульовим ризиком за рахунок тимчасового порушення рівноваги цін між ринками спот і ф’ючерсів.
Торгівля спредами — отримання прибутку за рахунок зміни різниці цін між різними ф’ючерсними угодами.
Відкриття позицій — купівля або продаж ф’ючерсних контрактів з метою отримання прибутку від абсолютної зміни рівня процентних ставок або валютних курсів.
Розрахунок маржі
Маржа — це різниця між курсами валют на день відкриття і закриття позиції або на день укладення і день виконання контракту.
Плюсова маржа — виграш (дохід).
Мінусова маржа — програш (збиток).
Початкова маржа (initial margin) — внесок клієнта для забезпечення контракту.
Варіаційна маржа — сума, яку покупець або продавець контракту (залежно від руху курсу) повинен внести для підтримання відкритої позиції на ринку. Інакше кажучи, здійснюється коригування маржі кожного учасника відповідно до ринкових коливань.
Кліринговою палатою біржі щодня здійснюється ринкова відмітка цін. Прибутки (збитки) відповідно розподіляються між учасниками ринку. У процесі збирання збитків або виплати прибутку вартісний вираз позиції кожного учасника приводиться у відповідність з ринковою ціною інструменту. З метою підтримання стабільності ринку і згідно з біржовими правилами можуть бути встановлені границі денного коливання курсу в абсолютному виразі або нижні і верхні ліміти.
Оскільки вимагати довнесення маржі однією із сторін і здійснювати її часткове повернення іншій при кожному русі цін неможливо і подібне у будь-якому випадку пов’язано зі значними витратами, дуже часто використовується інший вид маржі.
Компенсаційна маржа (маржа підтримання) — величина, нижче за яку значення початкової маржі не повинно опускатися протягом усього терміну відкритої позиції.
Примітка. Якщо значення початкової маржі впаде нижче за значення маржі підтримання, сторона, яка зазнає збитків, буде зобов’язана внести додаткову заставу для відновлення початкової маржі в попередній сумі. Те, що сторона, яка програє, не зобов’язана довносити кошти при коливанні ціни у межах, які не порушують маржу підтримання, не означає, що ці кошти залишаються на її маржевому рахунку. Вони все одно списуються на користь контрагента, але за рахунок коштів початкової маржі. Тому сторона, яка виграє, може в будь-який момент зняти зі свого рахунку надлишок у вигляді різниці між сумами свого рахунку і початкової маржі. У той же час сторона, яка програє, хоча й лишається частини коштів на рахунку (сума її рахунку менша за суму початкової маржі), не зобов’язана шукати додаткових коштів для відновлення рівня початкової маржі до того моменту, поки рух ціни не призведе до порушення маржі підтримання, тобто поки на користь контрагента не буде списана вся сума, яка знизить початкову маржу нижче за рівень маржі підтримання.
У сучасній міжнародній практиці маржа підтримання становить, як правило, 75—80 % від початкової, але деякі біржі утримують величину початкової і компенсаційної маржі на одному рівні.
Для ф’ючерса на купівлю валюти —
М = К (Сб – Спок), (13)
де М — величина маржі в гривнях;
К — обсяг угоди за ф’ючерсом (кількість валюти), $;
Сб — курс $, який котирується на Міжбанківській валютній біржі на день закриття позиції (продаж ф’ючерса), грн./$;
Спок — курс $ на купівлю валюти в угоді за ф’ючерсом, грн./$.
Для ф’ючерса на продаж валюти —
М = К (Спр – Сб), (14)
де Спр — курс $ на продаж валюти в угоді за ф’ючерсом, грн./$.
? Приклад. Брокер прийняв замовлення від клієнта на укладення три місячного ф’ючерсного контракту на купівлю 1 000 доларів США за ціною 3,40 грн. за долар США.
1. Брокер вносить за рахунок коштів клієнта гарантійну заставу (депозит) у розмірі 10 % від суми покупки, що становить 340 грн.
10*1000-3,40/100=340,00
2. Брокер купує в іншого брокера 10 вересня тримісячний ф’ючерсний контракт строком виконання 11 грудня за будь-яким курсом на день виконання, тобто брокер відкрив позицію.
3. Процес торгів на біржі:
11 вересня: курс долара — 3,408 грн.;
маржа — (3,408 – 3,40) ? 1000 = 8,00 грн.;
тобто прибуток 8,00 грн.;
12 вересня: курс долара — 3,406 грн.;
маржа — (3,406 – 3,408) ? 1000 = –2,00 грн.;
тобто збиток 2,00 грн.;
13 вересня: курс долара — 3,409 грн.;
маржа — (3,409 – 3,406) ? 1000 = 3,00 грн.;
тобто прибуток 3,00 грн.
4. Брокер тримав ф’ючерс до дня виконання.
5. У день виконання ф’ючерс був закритий за курсом котирування на ММВБ 3,49 грн. за долар США.
6. Прибуток брокера, який купив ф’ючерс:
маржа — (3,49 – 3,40) ? 1000 = 90 грн.
7. Повернута застава — 340 грн.
8. Збиток брокера, який продав ф’ючерс:
(3,40 – 3,49) ? 1000 = –90 грн.
9. Повернута застава — 210 грн. (340 – 90).
Ордер та його види
Ордер — це замовлення на угоду.
Основні види ордерів
Ордер по ринку — ордер на купівлю або продаж того чи іншого ф’ючерсного контракту за поточним ринковим котируванням.
Ордер із суворим обмеженням за ціною — у разі наявності такого ордера угода може бути здійснена тільки у тому випадку, якщо ціна дійшла до вказаної трейдером величини або навіть стала кращою за неї.
Ордер з несуворим обмеженням за ціною — трейдер указує брокеру величину, по досягненні якої його ордер повинен бути виконаним. При цьому брокер здійснює угоду навіть тоді, коли ціна відійшла від зазначеного ліміту. Сигналом до дії слугує досягнення ринком указаної трейдером ціни.
Ордер для обмеження збитків по відкритій позиції. У даному разі при досягненні ціною рівня, визначеного трейдером, брокер повинен укласти угоду за поточним котируванням. Це необхідно для того, щоб обмежити збитки трейдера, оскільки ціна може продовжити швидко змінюватися в несприятливий для трейдера бік.
Відповідно до часу, протягом якого ордер вважається дійсним, він буває:
денний — вважається дійсним протягом даного робочого дня і в кінці дня автоматично анулюється;
«дійсний, поки не анулюється» — дійсний так довго, як того побажає трейдер, і тільки він особисто може анулювати цей ордер;
дійсний протягом відкриття (закриття) біржової торгівлі.
На ф’ючерсному ринку всі ціни «прозорі» — вони легко доступні будь-якій стороні, а на форвардному ринку ціни для третіх сторін «невидимі».
Слід звернути увагу на те, що, якщо за ф’ючерсними контрактами розрахунки по поточних прибутках і збитках по позиції робляться щодня, то за форвардними угодами всі розрахунки здійснюються в кінці строку дії контракту. Ця особливість ф’ючерсних контрактів одночасно є й їх недоліком, оскільки така практика вимагає від компанії, яка укладає ф’ючерсний контракт, високого професіоналізму в розрахунку потенційних збитків за ф’ючерсом не тільки в момент виконання контракту, а й розрахунку необхідних зворотних коштів у процесі підтримання ф’ючерсного контракту з моменту його укладання до моменту його виконання. Для цього потрібно точно розрахувати діапазон коливань ф’ючерсних котирувань у період усього строку «життя» ф’ючерса. Наприклад, якщо сплеск коливань на ринку ф’ючерсів вимагатиме від клієнта біржі внесення коштів, яких не буде у клієнта, то навіть при задовільній дохідності, зафіксованій ф’ючерсом, біржа примусово закриє його ф’ючерсний контракт і залишить клієнта без хеджування ф’ючерса.
Порівняльна характеристика ф’ючерсів і форвардів
Визначення різниці між опціонами та ф’ючерсами
Потрібно визначити основну різницю між ф’ючерсами та опціонами, які вважаються важливішими і найліквіднішими інструментами ринку строкових угод.
Покупець (продавець) ф’ючерса зобов’язується сплатити і отримати (отримати оплату і поставити) той чи інший товар у майбутньому за раніше узгодженою ціною.
Власник же опціона має право, а не зобов’язання, купити або продати (залежно від типу опціона) ту чи іншу кількість фінансових інструментів у визначений час або до визначеного часу в майбутньому. Якщо покупець опціона бажає використати свій опціон, то продавець зобов’язаний виконати його. Для отримання цього права покупець опціона сплачує премію.
Таким чином, купивши ф’ючерсний контракт, покупець повністю несе ризик несприятливої для нього зміни ціни з необмеженими збитками. У випадку з опціонами, якщо ціна товару змінилася у несприятливий для покупця бік, то його ризик обмежений тільки сплаченою ним премією.
Опціони торгуються як на біржі, так і на позабіржовому ринку.
Положення про ф’ючерсну біржу
Реалізація ф’ючерса здійснюється відповідно до правил, діючих на ф’ючерсній біржі. Ці правила містять такі положення.
1. Реалізація ф’ючерсних контрактів на індекс безготівкового долара США.
1.1. Останнім днем торгів по ф’ючерсному контракту на індекс безготівкового долара є останній торговий день біржі перед днем реалізації.
1.2. Розрахунковою ціною реалізації та котирувальною ціною в останній торговий день є котирування долара США на міжбанківській біржі в останній торговий день перед днем реалізації.
1.3. У день реалізації закриваються всі відкриті позиції за даним видом контракту і повертається гарантійний депозит.
1.4. Фізична реалізація безготівкового долара США не здійснюється.
2. Реалізація ф’ючерсних контрактів на індекс готівкового долара США.
2.1. Останнім днем по ф’ючерсному контракту на індекс готівкового долара США є останній торговий день перед днем реалізації.
2.2. Розрахунковою ціною реалізації і котирувальною ціною (далі — ціною реалізації) в останній торговий день є середня ціна між купівлею та продажем готівкового долара США в банках, розрахована за даними найбільших банків міста в останній день торгів.
2.3. У день реалізації до 11-00 уповноважена особа передає банку протокол реалізації, який містить список клієнтів, суму доларів, які належать до продажу та купівлі кожним клієнтом, вартість долара з розрахунку ціни реалізації, суми гарантійного депозиту, а також підсумкові цифри.
2.4. Клієнт, який має відкриту позицію на продаж по закінченні останнього дня торгів, зобов’язаний представити в банк відповідну кількість доларів не пізніше 16-00 дня реалізації, а також сплатити комісійні банку .
2.5. Банк оплачує долари за ціною реалізації до 18-00 дня реалізації.
2.6. У разі непредставлення доларів клієнт штрафується в розмірі гарантійного депозиту по відкритих позиціях, які належать до реалізації. Уповноважена особа оплачує банку різницю в ціні між ціною продажу долара США на поточний день та ціною реалізації до 17-00 дня реалізації.
2.7. У разі відмови банку прийняти готівкові долари від клієнта він сплачує клієнту компенсацію в розмірі подвійного депозиту в строк до 18-00 наступного дня за днем реалізації.
2.8. Клієнт, який має відкриту позицію на купівлю по закінченні останнього дня торгів, зобов’язаний надати в банк відповідну кількість гривень за ціною реалізації (за винятком суми повного гарантованого депозиту) не пізніше 16-00 дня реалізації, а також сплатити комісійні банку з розрахунку 1 грн./ дол. США.
2.9. У разі подання клієнтом відповідної суми (п. 2.8) повний гарантійний депозит передається уповноваженою особою банку о 16-00 дня реалізації.
2.10. Банк видає долари з 16-00 до 18-00 дня реалізації.
2.11. У разі несплати суми клієнт штрафується в розмірі повного гарантійного депозиту за відкритими позиціями, що підпадають під постачання. Уповноважена особа сплачує банку різницю між ціною реалізації та ціною продажу банком долара США на поточний день до 18-00 дня реалізації.
2.12. У разі відмови банку повернути готівкові долари клієнтові, який сплатив їх, він сплачує клієнтові компенсацію в розмірі гарантійного депозиту в строк до 18-00 наступного дня за днем реалізації та повертає повну вартість доларів за ціною реалізації.
2.13. У разі затримання уповноваженою особою коштів певного гарантійного депозиту клієнта, який заплатив долари, та коштів, указаних у пп. 2.6 і 2.11, уповноважена особа сплачує банку пеню в розмірі 1 % на день від загальної суми за кожний день затримки.
На ф’ючерсних біржах можуть проходити також торги з долар-daily та долар-real.
Ф’ючерсні угоди з долар-daily являють собою торги на готівкову валюту зі сплатою її на другий день, а з долар-real — з постачанням реального долара після закінчення місяця готівковими грошами. Порядок постачання доларів за цими угодами може бути такий:
1. Постачання доларів у розрахункову фірму.
1.1. Клієнт, який має відкриту позицію на продаж доларів — daily(-real), до дня постачання зобов’язаний представити в розрахункову фірму відповідну кількість доларів не пізніше 16-00 дня поставки.
1.2. Розрахункова фірма сплачує постачання доларів, починаючи з 16-00 дня постачання.
1.3. У разі непостачання доларів клієнтом розрахункова фірма утримує з нього штраф у розмірі гарантійного депозиту на долар-dаily(-real) за кожну відкриту позицію. Розмір гарантійного депозиту на долар-real встановлюється в останній день торгів ф’ючерсами долар-real.
1.4. У разі відмови розрахункової фірми прийняти поставку доларів від клієнта вона сплачує останньому штраф у розмірі гарантійного депозиту в строк до 18-00 наступного дня за днем постачання.
2. Прийняття поставки доларів від розрахункової фірми.
2.1. Клієнт, який має відкриту позицію на купівлю доларів-daily (-real), до дня поставки зобов’язаний не пізніше 16-00 дня постачання внести в розрахункову фірму на свій особовий рахунок суму, відповідну різниці між вартістю доларів і сплаченого гарантійного депозиту за відкритими позиціями на купівлю доларів-dealy (-real).
2.2. Розрахункова фірма передає клієнту долари, починаючи з 16-00 дня постачання.
2.3. У разі відмови розрахункової фірми від постачання доларів вона сплачує клієнту штраф у розмірі гарантійного депозиту в строк до 18-00 наступного дня за днем постачання.
2.4. У разі відмови клієнта від прийняття постачання доларів з нього утримується штраф на користь розрахункової фірми в розмірі гарантійного депозиту на долар-daily(-real) за кожну відкриту позицію.
Основні правила торгу та реєстрації угод на ф’ючерсних біржах
На кожній ф’ючерсній біржі діють свої правила торгу і реєстрації угод. Проте вони містять такі загальні положення і вимоги.
Узгодження умов попиту і пропозиції проводиться за методом аукціонних торгів. Торги здійснюються між брокерами, допущеними до участі в них. Брокери діють за дорученням та за рахунок клієнтів, які перебувають на брокерському обслуговуванні в розрахунковій фірмі.
Результатом узгодження умов попиту і пропозиції є заповнення торгової квитанції (або торгової картки) і протоколу торгової сесії. Ці результати не мають юридичної сили контракту, а являють собою тільки основу для реєстрації контракту.
За вказаним результатом біржа формує перелік, який після утвердження уповноваженою особою стає списком укладених контрактів.
По кожній парі торговельних карток вступають в силу два ф’ючерсні контракти: контракт між клієнтом-продавцем та уповноваженою особою і контракт між клієнтом-покупцем та уповноваженою особою.
Відповідальність клієнтів за виконання умов контракту забезпечується спеціальними внесками (гарантійним забезпеченням обов’язків).
Механізм торгівлі валютними ф’ючерсами
Торги валютними ф’ючерсами ведуться на біржі в торговому колі під керівництвом розпорядника торгів. Ним може бути посадова особа біржі, спеціально призначена для організації проведення та керівництва рухом торгів. В його обов’язки входить проведення торгів, накладання штрафів на брокерів, фіксація угод та інші обов’язки згідно з його посадовою інструкцією. У розпорядника торгів можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов’язки.
Для реєстрації угод призначається реєстратор — посадова особа банку або особа, яка має довіреність банку. У реєстратора угод також можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов’язки.
До торгів допускаються брокери, які зареєстровані на біржі і сплатили визначений членський внесок за поточний місяць.
Торги проводяться по одній позиції.
Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою:
торги по ф’ючерсних позиціях проводяться на початку за індексом готівкового долара, потім — за індексом безготівкового в порядку дат постачання;
між окремими позиціями оголошується п’ятихвилинна перерва для здачі торгової квитанції;
за одну хвилину до закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Остання хвилина», а по закінченні часу — «Торги по позиціях закінчені»;
торги по позиціях закінчуються, якщо протягом перших 2-х або 3-х хвилин після останньої угоди не буде укладено жодної угоди;
за одну хвилину до можливого закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Хвилина». Якщо протягом хвилини укладається угода, то торги продовжуються.
За порушення регламенту торгів біржа несе матеріальну відповідальність.
Одночасно торгується один вид контрактів з одним строком поставки.
Початок, закінчення, призупинення торгів і перехід до іншого виду ф’ючерсного контракту та іншого строку поставки виникають по команді розпорядника торгів. Він повинен оголосити про наближення закінчення торгів.
Процес купівлі-продажу:
У середині торгового кола знаходяться розпорядник торгів, оператор табло, годинник і табло.
За колом розміщуються брокери.
Кожен брокер має право вигукнути пропозицію із зазначенням виду та ціни угоди. Наприклад, «Куплю по 3,52». Пропозиції, що виходять за денний ліміт ціни, завертаються розпорядником торгів. Пропозиція не має обов’язкової сили з часом, тобто вона відміняється іншою пропозицією.
Якщо пропозиція знайшла інтерес, то лунає вигук «Тут».
Тоді розпорядник торгів зупиняє торги, уточнює у контрагента угоди кількість контрактів та оголошує про фіксацію умов угоди із зазначенням часу.
На табло відображаються ціна пропозиції купівлі, продажу, ціна останньої угоди і кількість контрактів останньої угоди.
У разі виникнення конфліктної ситуації, коли кілька учасників вигукнули «Тут» на одну пропозицію, суперечка вирішується розпорядником торгів.
Час торгів обмежений встановленим регламентом.
На біржі допускається узгодження умов і фіксації угоди поза торговельним часом, яке не впливає на котирування.
Останнім днем торгів по ф’ючерсному контракту є останній торговий день біржі перед днем поставки.
Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім’я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло.
По завершенні торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями.
По закінченні реєстрації оформлюється список зареєстрованих угод.
Реєстратор протягом 15—20 хвилин приймає претензії по незареєстрованих угодах і розглядає питання про їх реєстрацію.
Угода не реєструється у разі, якщо:
до реєстратора не зверталися обидва учасники угоди або не знайдено примірник торгової квитанції;
на субрахунку вільних коштів клієнта або балансовому рахунку розрахункової фірми відсутні необхідні кошти;
брокер перевищив повноваження, які обмежені нормативними документами.
За завершення угоди, яка не підлягає реєстрації, розрахункова фірма несе матеріальну відповідальність.
За неправильне заповнення торгових квитанцій та помилки у видачі торгових квитанцій біржа бере штраф з винних брокерів. Штраф накладається на підставі постанови розпорядника торгів. Розмір його на кожній біржі встановлюється відповідно до діючого тарифу.
Претензії по зафіксованих, але не зареєстрованих угодах, розмір претензій та санкції до винних розглядає Рада або орган, уповноважений нею, до початку наступних торгів.
Брокер, який не оплатив штраф, до торгів не допускається.
Реєстратор надає всім бажаючим протокол зареєстрованих угод із зазначенням типу ф’ючерсного контракту, часу фіксації угоди, ціни та обсягу.
За фіксацію угод біржею та уповноваженою особою збираються комісійні.
За незареєстровані з вини біржі угоди біржа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за рішенням реєстратора угод.
За незареєстровані з вини реєстратора угод угоди уповноважена особа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за згодою сторін або за рішенням Ради ринку чи особи, уповноваженої Радою.
Примітка: На УМВБ проходили торги ф’ючерсними контрактами з різними строками виконання на курс гривні стосовно долара США, німецької марки і російського рубля. Торгівля контрактами здійснювалась без постачання базового активу.
Розрахунковим центром і гарантом виконання угод, які укладалися в секції строкового ринку УМВБ, є банк «Кліринговий Дім». Саме він відкривав маржеві рахунки учасників торгів, робив перерахунок позицій наприкінці кожного торгового дня та перераховував суму виграшу з рахунку сторони, яка програла, на рахунок сторони, яка виграла. Але «Кліринговий Дім» застосував «грубу» систему маржування за повними ставками початкової маржі, а не за спредовими, як це робиться на світових фінансових ринках.
