загрузка...
 
5.8. Порядок відображення в актах документальних перевірок аналізу фінансово-господарської діяльності платників податку на прибуток
Повернутись до змісту
В умовах переходу до ринкової економіки, коли підприємство самостійно вибирає собі постачальника, вкладає свої кошти до статутних фондів інших підприємств, купує акції та цінні папери, веде пошук покупців своєї продукції, значно підвищується роль аналізу фінансово-господарського стану підприємства.
Аналіз фінансово-господарського стану підприємства більш достовірно проводити за даними квартальної та річної бухгалтерської звітності та балансу підприємства, статистичної та податкової звітності.
Основними завданнями аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства є:
визначення економічної ситуації, що склалася на підприємстві;
виявлення причин та факторів, що негативно впливають на результат роботи підприємства;
оцінка ефективності найважливіших економічних та фінансових показників;
пошук варіантів рішень, які б забезпечили покращення діяльності підприємства.
Цілями такого аналізу є:
оцінка стану підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;
прогнозування роботи підприємства, що перевіряється щодо умов ринку та ін.
Джерелами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства визначаються (див. рис. 10):


Матеріали попередніх перевірок
план чи прогноз економічного та соціального розвитку підприємства, організації:
статистична, бухгалтерська та податкова звітності;
дані первинних документів бухгалтерського обліку;
пояснювальна записка до бухгалтерського звіту;
матеріали (акти, довідки) попередніх перевірок контролюючих органів і вищестоящих організацій.
Для економічної оцінки платоспроможності і фінансової стабільності юридичної особи рекомендується перелік питань, що підлягають аналізу. При цьому перевіряюча особа може виключити відсутні або неіснуючі для діяльності підприємства питання, а також включити додатково питання, які він вважає доцільними.
Аналіз діяльності підприємства проводиться як у динаміці, гак і в порівнянні з іншими підприємствами та із середніми по галузі.
При аналізі виробничої (господарської) діяльності підприємства насамперед вивчається загальна виробнича структура, наводяться основні техніко-економічні показники підприємства, його структурних підрозділів. Визначаються основні види продукції (робіт, послуг), обсяги їх випуску та реалізації за попередній та звітний роки. Рекомендується визначати частку кожного виду продукції (робіт, послуг) у загальному обсягу.
Аналізуючи діяльність підприємства, необхідно вказувати:
причини падіння виробництва, використовуючи форму №1-П місячну, затверджену наказом Міністерства статистики України;
ритмічність випуску продукції, виконаних робіт (послуг) на великих підприємствах (питома вага випуску продукції кожної декади до підсумку за місяць, місяць до кварталу, року, квартал до року);
якість продукції, що випускається, виконаних робіт чи послуг (відповідність продукції ДРСТу, наявність браку та ін.), використовуючи дані відділу технічного контролю;
виконання поставок з державних контрактів, використовуючи форму №1-П квартальну, затверджену Міністерством статистики України.
При аналізі виконання плану (прогнозного плану) реалізації продукції, виконаних робіт (послуг) потрібно звернути увагу на:
порядок відображення в обліку та звітності обсягу реалізації (за відвантаженою продукцією, виконаними роботами (наданими послугами) чи в міру надходження коштів на розрахунковий рахунок), використовуючи наказ підприємства з нього питання;
питому вагу бартерних операцій, а також взаємозалік з усього обсягу реалізації продукції (робіт, послуг). Основну номенклатуру (кількість, сума) продукції, що бере участь у цих операціях, як постачальника, так і споживача. При аналізі використовувати дані звіту форми № 2;
питання збуту виготовленої продукції, звернувши увагу на її конкурентоспроможність, причини нагромадження її на складі підприємства (кількість у відповідних одиницях виміру, сума, вид продукції), в тому числі через низький попит покупців чи відсутність попиту взагалі. З якого періоду не реалізується продукція і які перспективи її реалізації, використовуючи дані відділу збуту та ін.;
заборгованість з відвантаженої продукції, виконаних робіт (послуг) на експорт (в якій валюті), з якого періоду значить ся та перспективи її погашення;
частину продукції, що проходить через комерційні структури в загальному обсягу реалізації, суму їхньої заборгованості, за який період, з прикладами заборгованості. Чи продовжується відвантаження продукції при наявній заборгованості; при аналізі обсягів реалізації у відносних цінах, враховуючи коефіцієнти інфляції;
особливу увагу звернути на правильне включення податку на додану вартість до ціни готової продукції;
випуск, реалізацію та обіг цінних паперів (форма № 2-Б квартальна, річна, затверджена Міністерством статистики України), ефективність цього питання.
При проведенні аналізу обліку основних засобів на підприємстві податкові органи звертають увагу на:
наявність власних та орендованих основних засобів, достовірної їх оцінки;
відповідність аналітичного та синтетичного обліку основних засобів чинному законодавству;
правильність відображення в обліку та звітності результатів від; індексації основних фондів; придбання, виготовлення та будівництва; реалізації; ліквідації та іншого вибуття: ремонту основних фондів; інвентаризації;
методи визначення зносу (амортизації) основних засобів, забезпечення незмінності зазначених методів протягом звітного періоду. Відповідність обліку зносу та амортизації чинному законодавству;
законність застосування норм прискореної амортизації, нарахування амортизації (зносу).
При аналізі обліку грошових коштів та розрахунків звертається увага на:
відповідність чинному законодавству обліку касових операцій, залишків у касі та нормативів втрат на поточні потреби;
наявність та правильність ведення операцій за рахунками у банку;
стан та склад дебіторської та кредиторської заборгованості;
відповідність чинному законодавству розрахунків із заробітної плати;
відповідність чинному законодавству розрахунків із бюджетом та позабюджетними фондами;
правильність розрахунків із засновниками та учасниками;
відповідність обліку короткострокових та довгострокових кредитів та інших зобов'язань чинному законодавству;
види цінних паперів, цілі випуску, терміни погашення та їх виконання;
напрямки використання грошових коштів, що були одержані від емісії цінних паперів, відповідно до зареєстрованої інформації;
стан обліку іменних цінних паперів, своєчасність реєстрації зміни їх утримувачів;
формування та джерела виплати відсотків із цінних паперів, джерела погашення (викупу) облігацій.
При розгляді обліку реалізації товарів та готової продукції, фінансових результатів та використання прибутку аналізується:
оцінка готової продукції та товарів, їх облік;
методи обліку реалізації готової продукції та товарів, забезпечення незмінності методу протягом звітного періоду;
правильність розрахунків за зовнішньоекономічною діяльністю та їх стан тощо;
наявність заборгованості, за якою минув термін позовної давності. Для вирішення питання про строк позовної давності слід керуватися вимогами ст.15 Закону України "Про банкрутство", якою встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом вважається таким, що минули, строки усіх боргових зобов'язань банкрута. Відповідно вважають таким, що минув, також строк позовної давності дебіторської заборгованості. Проте така заборгованість списується на збитки не за рішенням керівника підприємства, а на підставі постанови арбітражного суду.



загрузка...