1.4. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗУМІННЯ ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ПІДПРИЄМСТВ
А.Файоль і Л.Урвік ще у своїх перших працях зазначали, що передбачення — це відправна точка планування діяльності підприємств, управління взагалі. Залежно від розуміння тенденцій розвитку економіки, галузі, підприємства, необхідності та можливостей передбачення майбутнього фірми, що створюються сьогодні, впродовж свого існування в дещо скороченому варіанті можуть проходити історичний шлях розвитку планування та управління підприємствами за останні 5060 років. У табл. 1.3 наведено чотири основні фази поступового переходу до стратегічного управління. Розглянемо основні характеристики цих фаз.
Таблиця 1.3
Характеристика етапів урахування майбутнього на підприємствах при організації діяльності
Характеристика фаз
Основні орієнтири
Фаза 1
Поточне управління
«за відхиленнями»
Реагування на ситуацію, що складається.
Планування, орієнтоване всередину організації, обмежується розробкою бюджетів і поточних планів
Фаза 2
Управління «від досягнутого», з елементами передбачення майбутнього
Застосування елементів аналізу та контролю ситуації, що складається зовні та в організації.
Планування використовує екстраполяційне передбачення майбутнього
Фаза 3
Управління «за цілями», з орієнтацією на зовнішнє середовище
Опанування «стратегічного мислення», націленого на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють успіху організації.
Планування — стратегічне, що розроблює «стратегічні відповіді» на дії конкурентів у категоріях «продукт — ринок».
Фаза 4
Стратегічне управління
Підготовка майбутнього та до майбутнього.
Стратегічне планування, що пронизує всі підсистеми діяльності підприємства, використовує всі досягнення зазначених фаз