У рамках цієї теми необхідно розглянути порядок контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету ресурсних платежів, а саме: плати за землю, плати за воду і плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Схема контролю по кожному з указаних платежів однакова і включає такі питання:
своєчасність подання розрахунку;
повнота і правильність заповнення всіх реквізитів;
достовірність даних, зазначених у колонках і рядках;
правильність арифметичних підрахунків;
своєчасність сплати до бюджету;
наявність документів, доданих на підтвердження щодо показників, які застосовуються в розрахунках.
Перше, друге, четверте і частково третє питання перевіряються під час прийняття розрахунків ресурсних платежів у податковому органі. Своєчасність сплати до бюджету контролюється відділом обліку при веденні карток особових рахунків, а наявність підтверджуючих документів та достовірність окремих даних, що застосовуються в розрахунках, встановлюються під час проведення документальної перевірки.
При перевірці розрахунку плати за землю слід мати на увазі, що термін подання розрахунку для товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян — до 1 травня, для інших платників — до 1 лютого.
Земельний податок сплачується рівними частками виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним. Для встановлення достовірності показників, що використовуються в розрахунках, застосовуються дані державного земельного кадастру, документи, що є підставою для обґрунтування пільг, державні акти на право власності або постійного користування землею, договори на оренду земельної ділянки. При цьому слід звернути увагу на те, що відсутність державного акта, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку. При перевірці також встановлюється достовірність ставок земельного податку. Для цього використовуються Закон України «Про плату за землю», рішення чи постанови сільських, селищних та міських Рад.
При перевірці розрахунків плати за воду слід мати на увазі, що вони мають подаватися до податкової інспекції щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом; за І півріччя, 9 місяців, рік — не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. Строк сплати платежу — в 5-денний термін з дня подання розрахунків.
Нормативи плати за воду затверджуються Кабінетом Міністрів України. Це треба мати на увазі при перевірці достовірності нормативів, зазначених у розрахунку. Якщо вода надходить з мішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів розраховується виходячи з обсягів використання води по кожному джерелу окремо.
Під час документальної перевірки слід встановити достовірність обсягів забраної води. Для цього користуються показниками лічильників. Якщо підприємство забирає воду понад встановленого ліміту, то особі, яка перевіряє, необхідно переконатися, що плата за понадлімітне використання води віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому нормативи плати збільшуються в п’ять разів.
Контроль за правильністю справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюють податкові органи та органи гірського нагляду. Податкові органи контролюють своєчасність подання розрахунку і сплати даного платежу до бюджету. Розрахунок має подаватися щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Строк сплати податку — у п’ятиденний термін з дня подання розрахунків. При камеральній перевірці встановлюється достовірність нормативів плати, зазначених у в розрахунку, перевіряється правильність визначення суми платежу, якщо мають місце понадлімітні втрати корисних копалин під час видобування. За понадлімітні втрати плата збільшується вдвічі. При документальній перевірці слід переконатися, що плата за понадлімітні втрати корисних копалин при видобуванні віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Контроль за правильністю визначення обсягів добутих корисних копалин і погашених запасів здійснюють органи державного гірського нагляду в установленому порядку.
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Платниками збору є надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України родовищах з попередньо оціненими запасами. Ці надрокористувачі вносять до бюджету також і плату за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Об’єкт для нарахування цих двох податків однаковий. Таким чином, при документальній перевірці з питання достовірності об’єкта оподаткування можуть охоплюватися обидва податки одночасно. Разом з податковими органами в цих перевірках беруть участь органи державного геологічного контролю.
При проведенні камеральної перевірки слід мати на увазі, що розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи має подаватися щоквартально з поданням бухгалтерських звітів. Нормативи збору затверджуються Кабінетом Міністрів України. Їх достовірність встановлюється під час перевірки розрахунку. Якщо у розрахунку застосовуються понижуючі коефіцієнти, то перевіряючому слід упевнитись в наявності довідок Держкомгеології, які є підставою для використання цих коефіцієнтів у відповідних випадках.
При перевірці своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи необхідно пам’ятати, що цей платіж вноситься в бюджет у такі строки:
щодекадно (при середньомісячній сумі відрахувань 10 тис. грн. і більше) до 13 і 23 числа поточного місяця відповідно за І та ІІ декади, до 3 числа наступного місяця — за решту днів звітного місяця;
щомісячно (при середньомісячній сумі відрахувань менш як 10 тис. грн.) не пізніше 15 числа наступного місяця. Остаточна сплата здійснюється у 5-денний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів.