загрузка...
 
3. Конкуренція і ціноутворення в умовах вільного підприємництва
Повернутись до змісту
Конкуренція становить собою властивість товарного виробництва і є способом його розвитку. Вона зародилася і одержала розвиток в докапіталістичний період. Проте в докапіталістичних способах виробництва конкуренція не відігравала визначальну роль в господарському житті, оскільки в той час товарне виробництво не було панівним укладом в економіці. В період переходу від феодалізму до капіталізму в суспільстві зберігались різного роду позаекономічні обмеження, монополії, закриті для конкуренції зони.
Ці та інші позаекономічні обмеження на шляху вільного руху товарів, капіталу і робочої сили були зняті тоді, коли капіталістичне товарне виробництво стало панівним укладом в економіці і коли Утворився єдиний національний, а пізніше і світовий, ринок. За таких умов конкуренція стала головним важелем стихійно-ринкового регулювання капіталістичного господарства.
Залежно від режиму конкурентної боротьби розрізняють досконалу (чисту) і недосконалу конкуренцію. Досконала ( чиста) конкуренція означає, що на ринку діють багато продавців та покупців і забезпечується вільний вхід на ринок та вихід з нього. Жоден продавець чи покупець за цих умов не в змозі якимось чином серйозно вплинути на ринкову ціну товару.
Недосконала конвенція виступає у формах монополістичної та олігополістичної конкуренції. Монополістична конкуренція виникає тоді, коли застосовується широка диференціація продукту, пов'язана з його особливостями (якість, марка, упаковка) або з місцезнаходженням продавців. Олігополістична конкуренція виникає тоді, коли однорідну продукцію продають декілька продавців.
Для оптимального функціонування ринкового механізму найбільш сприятливою є досконала конкуренція. Прийнято вважати, що саме такий вид конкуренції був характерний для капіталізму вільного підприємництва. Однак в дійсності досконалої конкуренції ніколи не було, оскільки навіть в умовах капіталізму вільного підприємництва мали місце певні обмеження конкуренції з боку держави, окремих торговців - закупівельників сільськогосподарської та ремісничої продукції, а також з боку окремих виробників на місцевому ринку товарів.
Залежно від сфери розвитку конкурентної боротьби розрізняють внутрігалузеву і міжгалузеву конкуренцію.
Внутрігалузева конкуренція - це конкуренція між капіталістами, які виробляють однакову продукцію.
Вона ведеться за кращі умови виробництва і збуту товарів, за одержання додаткового прибутку. Як відомо, в кожній галузі є підприємства з різним технічним рівнем і різним рівнем продуктивності праці. А це означає, що індивідуальні вартості товарів, що виробляються на цих підприємствах, різні. Але вартість товару визначається затратами не індивідуальної, а суспільно необхідної праці. Саме внутрігалузева конкуренція виявляє і встановлює суспільну (ринкову) вартість товарів, яка, як правило, співпадає з індивідуальною вартістю товарів, вироблених при середніх умовах і які становлять значну масу товарів даної галузі.
В результаті внутрігалузевої конкуренції капіталістичні підприємства з більш високим технічним рівнем і більш високою (У порівнянні з середньою) продуктивністю праці одержують додатковий прибуток, а технічно й організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості товарів і розорюються:
Підбиваючи підсумок сказаному, можна зробити висновок про те, що внутрігалузева конкуренція в умовах капіталізму вільного підприємництва сприяє формуванню суспільно необхідних затрат на виробництво товару, зниженню витрат виробництва і збільшенню прибутку, розвитку НТП, диференціації товаровиробників, збільшенню обсягів виробництва і наповненню ринку товарів, утворенню і зниженню ринкової вартості товарів, виникненню криз надвиробництва.
Міжгалузева конкуренція - це боротьба між капіталістами різних галузей за більш вигідне вкладення капіталів. Вона ведеться шляхом переливу капіталу з менш прибуткової галузі у більш прибуткову галузь. Переливання капіталу у більш прибуткову галузь сприяє розширенню виробництва, збільшенню пропозиції даного товару. На цій основі відбувається зниження цін, а заодно і зниження норми прибутку.
До протилежних наслідків приводить тікання капіталів із низькоприбуткових галузей. Тут обсяг виробництва скорочується, попит на товари починає перевищувати їх пропозицію і на цій основі ціни зростають, а разом з ними зростає і норма прибутку. Таким чином міжгалузева конкуренція об'єктивно створює деяку рівновагу, яка забезпечує одержання середнього (однакового) прибутку на рівновеликий капітал незалежно від того, в яку галузь його вклали.
В господарському механізмі капіталізм)' вільного підприємництва міжгалузева конкуренція виконує таку роль: 1) забезпечує утворення середньої норми прибутку; 2) сприяє формуванню пропорцій суспільного виробництва; 3) забезпечує розвиток нових галузей виробництва і НТП; 4) породжує суперечності між капіталістами різних галузей; 5) сприяє виникненню криз надвиробництва.
Важливу роль в ринковому механізмі капіталізму вільного підприємництва відіграє система ціноутворення, оскільки вона дозволяє водночас розв'язувати дві проблеми, що торкаються ефективності виробництва. По-перше, правильно оцінювати відповідність виробництва того чи іншого товару в той чи інший період часу суспільним потребам. По-друге, система ціноутворення дає можливість стимулювати зміни виробництва в бік максимальної відповідності суспільним потребам. При цьому домінуючим фактором, що встановлює попередню вартісну пропозицію товару на етапі його виходу з сфери виробництва, є дія закону вартості. В той час як у сфері обігу таким домінуючим фактором стає закон попиту і пропозиції, який коригує вартість відповідно до споживної вартості товару. Ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією зазначених законів, зустрічаються на ринку, щоб знайти середню величину ціни - ринкову ціну товару. Ринкова ціна може коливатися в залежності від попиту і пропозиції.



загрузка...