загрузка...
 
4. Закон вартості та його функції
Повернутись до змісту
Сутність закону вартості.
Закон вартості — особливий економічний закон (тобто закон, що діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.
У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарами та послугами між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення.
Його важливою рисою є наявність сталого зв'язку між попитом і пропозицією. Якщо їх баланс порушується, то обмін товарами не відповідає кількості витраченого на них суспільно необхідного робочого часу. Так, за недостатньої кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені за гірших умов, а при надлишковій їх кількості — товари, виготовлені за найкращих умов.
Закон вартості виражає також внутрішньо необхідні зв'язки між працею виробника товарів у минулому (суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виготовлення) і конкретними умовами виробництва. Тому вартість товарів визначається робочим часом, який витрачено не на їх вироблення, а на їх відтворення. Це означає, скажімо, що за масового виробництва нової дешевої моделі легкового автомобіля ціни на попередню марку будуть знижені приблизно до рівня ціни нового автомобіля. Інакше ці автомобілі ніхто не купуватиме.
Основні функції закону вартості. Закон вартості виконує такі основні функції:
стихійного регулятора пропорцій товарного виробництва (простого і капіталістичного), але не відокремлено, а у поєднанні з іншими економічними законами. Таке регулювання здійснюється через механізм коливання цін навколо вартості. Якщо товарів у певній галузі виробляють менше, ніж це потрібно для задоволення потреб суспільства, то ціни на них зростають. Виробництво у цій галузі є вигідним, що приваблює нових товаровиробників. Внаслідок цього відбувається перерозподіл праці між галузями. У тій галузі, де має місце надвиробництво товарів, ціни знижуються, виробництво скорочується;
рушійної сили стихійного розвитку продуктивних сил;
основи диференціювання товаровиробників. За товарної форми виробництва товаровиробники постійно змушені вдосконалювати техніку, технологію, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати виробництва. Той, хто цього не робить, може швидко збанкрутувати. Тому за цієї форми організації суспільного виробництва значно прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил.
Двома найважливішими сторонами товару, суперечлива єдність яких формує його сутність, є споживна вартість і вартість. Споживна вартість — це певна річ або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям, задовольняє різноманітні суспільні потреби.
Вартість з якісного боку означає економічні відносини між людьми з приводу суспільного поділу праці при виготовленні товарів та їх обміні. З кількісного боку — вираження величини втіленої у товарі суспільно необхідної праці товаровиробників та суспільної корисності цього товару. Формою прояву вартості є мінова вартість — тобто здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях.
В основі споживної вартості та вартості лежать відповідно конкретна та абстрактна праця. Конкретна праця — корисна праця, яка витрачається в особливій і доцільній формі з використанням певних засобів виробництва і виступає в умовах товарного виробництва у формі приватної праці. Абстрактна праця — затрата робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми. Суперечність між приватною і суспільною працею — основна суперечність товарного виробництва.
Продуктивність праці — кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. При її зростанні вартість одиниці товару зменшується в оберненопропорційній залежності, а при зростанні інтенсивності праці (затрати праці за одиницю часу) — зростає у прямопропорційній залежності.
При виборі товару або послуги споживачем діє такий закон: із збільшенням кількості окремого блага, яке знаходиться у розпорядженні окремої людини у даний період часу, його гранична корисність зменшується. 6. Закон вартості виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції, а отже обмін еквівалентів. Повніше його сутність розкривається у притаманних йому рисах та виконуваних функціях.


загрузка...