загрузка...
 
2. Підприємництво
Повернутись до змісту
Підприємець. Діяльність підприємства будь-якого виду нерозривно пов'язана з підприємництвом та підприємцями. Поняття "підприємець" уперше ввів у наукову термінологію французький економіст Р. Кантільйон. Основною
рисою підприємця він вважав вміння ризикувати. Німецький учений М. Вебер мотивами діяльності підприємця називав прагнення до влади і визнання. На думку німецького економіста В. Зомбарта, найважливішими рисами підприємця є уміння організувати справу, вірність угодам, а австрійського економіста Й. Шумпетера — новаторство.
Отже, головними властивостями підприємця є пошук можливостей та ініціативність, готовність до ризику, відповідальність і здатність жертвувати в інтересах справи, орієнтування на ефективність та якість, цілеспрямованість, прагнення до інформативності, систематичне планування та спостереження, вміння переконувати, встановлювати та підтримувати зв'язки. Якщо синтезувати ці риси і враховувати сутність новаторства, то можна дати визначення терміну "підприємництво".
Підприємництво — організаційно-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для випуску нових або старих товарів за новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту, реорганізації виробництва тощо з метою отримання прибутків і самореалізаціі власної мети.
Так, у Великобританії приблизно 80% дрібних підприємців створюють фірми для самореалізаціі власної мети.
Підприємництво може реалізуватися у промисловій, аграрній, науковій, інформаційній, сервісній та інших сферах. Його слід відрізняти від бізнесу, який є більш емкою категорією, оскільки означає будь-який вид діяльності, навіть протизаконний.
Функції підприємництва. Основні функції підприємництва, в яких системно розкривається його сутність:
новаторська — продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;
організаційна — впровадження нових форм та методів організації виробництва та ін.;
господарська — ефективне використання різних ресурсів;
соціальна — сприяння реалізації соціальної мети суспільства;
особистісна — реалізація та розвиток потенціалу особистості.
На нижчій стадії капіталізму підприємець втілював риси власника, організатора та управляючого (менеджера). Нині єдність цих рис властива лише на приватному підприємстві.
На вищій стадії капіталізму за панування крупних акціонерних компаній відбувається відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції, і процесом організації й управління виробництвом починають займатися професійні управлінці — менеджери. З'ясуємо основні види підприємницької діяльності.
У Законі України "Про підприємництво" зазначається, що обов'язковою умовою та ознакою підприємництва є свобода економічної самодіяльності людини, її самостійність у виборі господарської діяльності та джерел її організації, прийняття управлінських рішень.
Останніми роками в Україні панувала своєрідна "ейфорія" щодо підприємницької діяльності. Перш ніж стати на цей шлях, людина повинна реально і критично оцінити, чи є у неї зазначені вище риси. Світова наука довела, що ними володіє приблизно 5% дорослого населення країни.
Види підприємницької діяльності. Це сфери та напрями, в яких реалізуються цілі підприємництва. Такими сферами є виробнича, наукова, комерційна, фінансова і страхова.
Виробниче підприємництво - підприємництво, спрямоване на виготовлення різноманітної продукції, виконання робіт і надання послуг для споживачів.
Якщо виробництво не спрямоване на задоволення суспільних потреб (наприклад, вирощування овочів на дачній ділянці для власного споживання), воно не є підприємницькою діяльністю.
Наукове підприємництво — підприємництво, що виступає перед-виробничою стадією виробництва і реалізується у діяльності ризикових підприємств, які працюють над втіленням у виробництво нової ідеї чи проекту, а отже спеціалізуються на проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.
Ризикові підприємства не повертають вкладені у них інвестором кошти і не виплачують відсотки на них. Проте інвестор отримує права на всі запатентовані "ноу-хау", інновації та засновницький прибуток від діяльності ризикових підприємств, якщо вони досягають успіху. Такі підприємства засновують безпосередньо підприємці, менеджери, бізнесмени. Вони можуть бути окремими відділеннями (філіями) крупних компаній і фінансових груп.
Венчурні (ризикові) підприємства вигідні великим компаніям, банкам, страховим компаніям, оскільки таким шляхом вони використовують підприємницький талант дрібних бізнесменів, їх енергію і творчу ініціативу, частково перекладають на них ризик нововведень. Тому кожна п'ята новинка науки і техніки, успішно впроваджена крупними компаніями розвинутих країн світу, запозичена у невеликих фірм і дає комерційний результат.
У США в середині 90-х років майже 20 тис. невеликих фірм проводили інтенсивні наукові розробки, а обсяг венчурного капіталу становив майже 40 млрд. дол. Середній прибуток на цей капітал приблизно у 2 рази перевищує середній прибуток промислових компаній країни.
Комерційне підприємництво - діяльність щодо купівлі-продажу товарів і послуг.
Такою діяльністю займаються передусім торговельні організації, різні посередники.
Фінансове підприємництво - діяльність щодо купівлі-продажу грошей, валюти і цінних паперів.
Такою діяльністю займаються комерційні банки, фондові біржі, інвестиційні фонди та ін.
Страхове підприємництво — діяльність щодо страхування ризиків та відшкодування витрат.
Цей вид діяльності здійснюють страхові компанії, пенсійні фонди та інші організації.
Такі види послуг, як інформаційні, консультаційні, маркетингові, відносити до посередницької діяльності недоцільно. Адже виробнича діяльність передбачає надання послуг.
Між підприємцями існує конкуренція за залучення кращих видів виробничих ресурсів, за отримання державних контрактів, за найвигідніші ринки збуту тощо.



загрузка...