загрузка...
 
31.2. Валютний курс і платіжний баланс
Повернутись до змісту
Будь-яка зовнішньоекономічна угода пов’язана з обміном однієї валюти на іншу. Якщо, наприклад, ми купуємо в Німеччині взуття, то необхідно вітчизняні гривні, виручені від продажу взуття на внутрішньому ринку, перевести в марки, щоб розплатитися з німецькими постачальниками взуття. Якщо ми їдемо в туристичну поїздку до Англії, то повинні обміняти наші гривні на фунти, щоб на фунти купувати їжу й інші товари під час поїздки, тому що в Англії діє інша грошова система, заснована на фунті. Щоб перетворити гривні в марки чи фунти, ми йдемо в банк і здійснюємо обмін вітчизняної валюти на іноземну, або, що те ж саме, купуємо іноземну валюту, точно так само, як купили б будь-який інший товар. Оскільки кожен товар має ціну, має її й іноземна валюта. Ціна валюти носить назву валютний курс, тобто валютний курс — це ціна іноземної валюти, виражена в одиницях вітчизняної валюти, наприклад, 1 дол. = 5,4 гривні, чи 1 гривня = 0,54 фунта стерлінгів (на липень 2001 року).
Виникають запитання: чим визначається валютний курс? Чому долар коштує, скажімо, не 2,5, а саме 5,4 гривні? У різні періоди часу курс валюти визначався по-різному. Довгий період у країнах з розвиненою ринковою економікою діяла система золотого стандарту, при якій кожна валюта мала золотий вміст, і держава гарантувала вільний обмін національної валюти на золото. Для визначення валютного курсу необхідно було лише зіставити між собою золотий вміст двох різних валют.
У цих умовах валютний курс, по суті, був фіксованим. Навіть якщо за якихось причин курс валют відхилявся від співвідношення золотих паритетів, то відхилення швидко поверталося до вихідної позиції. Так, якщо відповідно до співвідношення золотих паритетів 1 англійський фунт дорівнював 5 дол., і курс фунта піднімався, скажімо, до співвідношення 1:6, американець, котрому були потрібні фунти, не обмінював їх на долари у співвідношенні 1:6, а спочатку міняв долари на золото, а потім золото на фунти в співвідношенні 1:5. Подібний механізм, підтримуючи фіксовані валютні курси, забезпечував і збалансовану зовнішню торгівлю. Якщо за якихось причин в Англії утворювався дефіцит торгового балансу зі США (через те, що в США був більш низький рівень цін на товари й англійці прагнули їх купувати, а американці — експортувати в Англію з її більш високим рівнем цін), то попит англійців на долари зростав, це приводило до зростання курсу долара стосовно фунта, що, у свою чергу, вело до переливу англійського золотого запасу в США, В результаті зменшення англійського золотого запасу супроводжувалося падінням цін в Англії (відповідно до кількісної теорії грошей), а зростання американського золотого запасу відповідно супроводжувався зростанням цін на американському ринку, що загалом приводило до вирівнювання торгового балансу.
У сучасних умовах золотий вміст у валют усіх країн з розвиненою ринковою економікою скасовано, і курси встановлюються на підставі співвідношення попиту та пропозиції на ту чи іншу валюту. Ця система одержала назву плаваючих курсів. При такій системі та чи інша величина курсу встановлюється як наслідок перетину кривих попиту та пропозиції на дану валюту. Крива попиту на валюту, наприклад, на долари, показує кількість доларів, яку власники гривень згідні придбати при тій чи іншій величині курсу. Крива пропозиції доларів показує кількість доларів, яку їхні власники згодні обмінювати надривні при тій чи іншій величині курсу (рис. 31.3).

Попит на долари пред'являють, наприклад, імпортери американських товарів, туристи, що їдуть у США і бажають обміняти гривні на долари. Пропозиція доларів виходить від американських експортерів, що продають свої товари на українському внутрішньому ринку і бажають придбати українські товари на гривні, американських туристів, їдучих в Україну, і всіх тих, кому потрібні гривні. Якщо українцям потрібно більше американських товарів, попит на долар підвищується, і його ціна в гривнях зростає. І навпаки, якщо американцям потрібно більше українських товарів, то їхній попит на гривни зростає і курс долара падає. Відповідним чином зсуваються криві попиту та пропозиції: зростання попиту України на американські товари зсуває криву попиту вправо і нагору, а зростання американського попиту на українські товари зсуває криву пропозиції вправо і вниз.
Якщо курс долара до гривні зростає, то долар дорожчає, а гривня знецінюється. В умовах золотого стандарту уряди періодично змінювали золотий вміст своїх валют: зменшення золотого вмісту має назву девальвація (тобто валюта тим самим знецінювалася стосовно всіх інших валют), а збільшення золотого вмісту — ревальвація (подорожчання).
Курс валют визначається співвідношенням попиту та пропозиції на дану валюту. Чим у свою чергу визначається положення самих кривих попиту та пропозиції? Положення кривих попиту та пропозиції визначається дією трьох головних факторів:
порівняльною динамікою цін у двох країнах,
співвідношенням темпів економічного зростання;
співвідношенням рівнів відсоткових ставок.
У довгостроковій перспективі співвідношення валют двох країн визначається змінами рівнів цін у цих країнах. Якщо, наприклад, у США автомобіль коштує 5000 дол., а в Німеччині — 10000 марок, то за припущення, що країни між собою більше нічим не торгують, курс повинен складати 1 дол. = 2 маркам. Якщо він буде більше, наприклад, 1 дол. = 2,5 маркам, то американським експортерам невигідно буде продавати свої автомобілі в Німеччину, тому що вони будуть неконкурентоспроможні (продаватися за ціною 12500 марок, тобто набагато дорожче німецьких автомобілей того ж класу). Припустимо тепер, що ціни в США подвоїлись, і автомобіль коштує тут 10000 дол. У Німеччині ж ціни збільшилися тільки на 25 %, і там автомобіль коштує 12500 марок. У таких умовах курс повинний установитися на рівні 1 дол. = 1,25 марки (10000:12500), тобто внаслідок більш сильної інфляції в США в порівнянні з Німеччиною долар знецінився стосовно марки.
У короткостроковому періоді більш істотний вплив на валютний курс справляє співвідношення темпів економічного зростання двох країн. Якщо яка-небудь країна розвивається швидше, ніж інша, її валюта знецінюється. Це відбувається тому, що прискорення темпів економічного зростання супроводжується поширенням імпорту і зростанням попиту на іноземну валюту в порівняні* із зростанням надходження іноземної валюти.
Якщо ставка відсотка в Німеччині вище, ніж у США, то американські власники валюти будуть прагнути продавати долари і купувати марки, щоб на них купувати німецькі цінні папери, що приносять більш високий відсоток, а німецькі власники американських цінних паперів, навпаки, будуть прагнути продавати американські державні облігації. Попит на марки виросте, а на долари впаде, і в результаті курс марки по відношенню до долара підвищиться. У короткостроковому періоді саме розходження в рівнях відсоткових ставок у різних країнах найбільш істотно впливають на динаміку валютних курсів і приводять до переміщень значних валютних потоків у країни з більш високим рівнем відсоткових ставок.
Як відбувається регулювання торговельного балансу при плаваючих курсах} На відміну від системи золотого стандарту, коли балансування здійснювалося шляхом переміщення золота між країнами, при системі плаваючих курсів регулювання зовнішньої торгівлі відбувається за допомогою коливань самих валютних курсів. Припустимо, за якихось причин в Англії в торгівлі зі США утворився дефіцит. Це супроводжується зростанням попиту на долари зі сторони англійців і, тим самим, їх згодою пропонувати фунти по більш низькій ціні. Крива пропозиції фунтів зрушується вправо і вниз уздовж кривої попиту з точки D у точку Е. При зростанні курсу долара відбувається подорожчання імпорту американських товарів, що спонукує англійців стримувати зростання імпорту, а американців, навпаки, здешевлення англійських товарів спонукує розширювати їхній ввіз у США. Зрештою торговий баланс відновлюється в точці F (рис. 31.4).

В економіці України протягом періоду її незалежного розвитку застосовувалося кілька систем регулювання валютного курсу. З лютого 1992 року було введено порядок обов'язкового продажу валюти експортерами в розмірі 100% валютного виторгу. Національний банк України встановлював офіційний курс карбованця до рубля і долара США для здійснення обов'язкового продажу валюти. Для банківської системи обмінні курси встановлювались окремо на міжбанківському валютному ринку. Це привело до існування декількох паралельних курсів.
Результатом уведення цих правил стали відплив капіталів і бартерізація зовнішньої торгівлі. Прагнучи послабити негативні наслідки введення обов'язкового 100% продажу валютного виторгу, органи валютного регулювання з вересня 1992 року знизили рівень обов'язкового продажу валюти до 50%, але це мало що дало. Формування власного механізму валютного регулювання почалося в листопаду 1992 року після виходу України з рубльової зони і продовжувалося до березня 1993 року. У цей період почалося введення плаваючого курсу на ринковій основі, хоча деякі параметри такого механізму були закладені ще в період перебування України в рубльовій зоні. З березня по серпень 1993 року діяв режим вільного плавання курсу карбованця. Однак спроба валютної лібералізації провалилася головним чином через слабість платіжного балансу України і розгортання гіперінфляції. Різко збільшилася зовнішня заборгованість, головним чином за рахунок імпорту енергоносіїв з Росії. У серпні 1993 року був уведений фіксований курс карбованця до, долара США, німецької марки і російського рубля з одночасний введенням жорстких правил обов'язкового продажу валютного виторгу. До січня 1994 року завершилося формування системи фіксованого курсу по типу переважно адміністративних методів регулювання, що проіснувала до жовтня 1994 року. З жовтня знову починається етап лібералізації валютного ринку з уніфікацією готівкового і безготівкового курсів на основі результатів валютних торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. Завершилося становлення механізму валютного регулювання забороною в серпні 1995 року використання іноземної валюти як платіжного засобу у внутрішньому обігу і введенням у серпні 1996 року гривні.
Платіжний баланс. Що таке платіжний баланс? У самому загальному виді це — співвідношення між платежами, що країна здійснює за кордон, і надходженнями валюти в країну із-за кордону. Якщо сума платежів, що надходять у дану країну, перевищує суму платежів, що здійснює країна за кордон, то платіжний баланс називається активним, якщо навпаки, тобто виплати перебільшують надходження, то платіжний баланс називається пасивним. При системі фіксованих курсів дефіцит платіжного балансу покривається за рахунок витрати центральним банком країни її золотовалютних резервів, а активний баланс супроводжується зростанням золотовалютних резервів у результаті продажу центральним банком національної валюти. В умовах же плаваючих курсів при активному платіжному балансі курс національної валюти підвищується, оскільки попит на неї зростає при відносному падінні попиту на іноземну валюту. При пасивном платіжному балансі курс валюти, навпаки, знижується, оскільки країна винна своїм партнерам більше, ніж вони їй, і, отже, її попит на іноземну валюту зростає. Через механізм коливань валютних курсів забезпечується рівновага платіжного балансу країни. Однак при цьому можливість уряду за допомогою валютних інтервенцій впливати на динаміку курсу своєї валюти не виключається.
За своєю структурою платіжний баланс включає дебетові і кредитові статті. У дебетових статтях відбиваються виплати, котрі країна повинна здійснити за кордон, а в кредитових — надходження грошей з-за кордону. Якщо, наприклад, німецький покупець придбав у Німеччині американський автомобіль, то вартість автомобіля відбивається в американському платіжному балансі як кредитова стаття. Будь-які ж покупки американськими покупцями імпортних товарів відбиваються в дебетовому розділі платіжного балансу. Платіжний баланс містить у собі баланс по поточним операціях і баланс руху капіталу. Загальна схема платіжного балансу наведена в табл. 31.1.
Зі схеми видно, що торговельний баланс — лише частина платіжного балансу. У принципі, дефіцит торговельного балансу може поєднуватися з активним сальдо руху капіталу. Сам по собі активний торговельний баланс не обов'язково є благо, тому що експорт означає відплив товарів із країни, а імпорт — навпаки, приплив їх у країну. Тому зростання імпорту сприятливо впливає на рівень добробуту. Для ілюстрації наведемо дані про стан платіжного балансу України в 2000 р. (табл. 31.2). Отже, стан платіжного балансу впливає на валютний курс.
Як же зміна валютного курсу впливає на рівень виробництва і зайнятості в країні? Які можуть використовуватися інструменти економічної політики уряду для підтримки внутрішньої (повна зайнятість) і зовнішньої (рівновага платіжного балансу) економічної рівноваги? Перш ніж відповісти на друге запитання, з'ясуємо загалом, як впливає зміна валютного курсу на обсяг реалізації товарів на зовнішньому ринку і розміри імпорту. Наведемо приклад. Нехай обмінний курс німецької марки складає 1 дол. = 2 маркам. Якщо товар на американському ринку коштує 100 дол., то його ціна на німецькому ринку повинна дорівнювати 200 маркам.
Якщо курс долара в результаті виникнення дефіциту платіжного балансу США впаде до рівня 1 дол. - 1,5 марки, то американський експортер, щоб виручити 100 дол. від продажу товару на німецькому ринку, може знизити ціну до 150 марок. Отже, знецінення американської валюти підвищує конкурентоспроможність американських товарів на світовому ринку. Якщо ж не знижувати ціну і, як і раніше, продавати товар за 200 марок, то при переведенні цієї суми в долари за новим курсом виторг складе 133,3 долара. Американський експортер може одночасно і знизити ціну, і збільшити доларовий виторг від продажу своїх товарів за кордоном, наприклад, продаючи товар за 180 марок і виручивши від такого продажу 120 дол. Навпаки, імпортні товари на американському ринку подорожчають. Так, якщо німецький експортер продавав раніш свій товар на американському ринку за 100 дол. і в результаті обміну валют одержував 200 марок, то при падінні курсу долара до 1:1,5, щоб, як і раніше, одержувати від експорту свого товару в США свої 200 марок, він повинен підняти ціну товару до 133,3 долара. У результаті подорожчання імпортних товарів на внутрішньому ринку США відбудеться переключення попиту на вітчизняні товари, імпорт скоротиться, і в сполученні із зростанням експорту відбудеться виправлення платіжного балансу США і стабілізація курсу долара.


загрузка...