Грошово-кредитний ринок через ступінь ділової активності на інвестиційному ринку впливає на кон’юнктуру товарного ринку, тому окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошового і товарного ринків (рис.6.3)
Звернемось до рис.6.3. На ньому відображено взаємодію трьох ринків: а — грошово-кредитного, б — інвестиційного, в — товарного. Припустимо, що урядом здійснюється стимулююча політика експансії, яка в даному контексті виражається у впливі на відсоткову ставку в бік її зниження. Це можливо за умов збільшення грошової пропозиції від до (рис.6.3). Відсоткова ставка тоді зменшиться від Іr1 до Іr2. Отже, зміна рівноваги на грошово-кредитному ринку (а) призвела до зниження відсоткової ставки.
У свою чергу, зниження відсоткової ставки пожвавлює попит на інвестиції (б) від І1 до І2. Зростання інвестицій забезпечує мультиплікативний приріст ВВП від ВВП1 до ВВП2 на товарному ринку (в).
Графічні пояснення на рис. 6.3 дозволяють зробити важливі аналітичні висновки. Ефективність грошово-кредитних заходів залежить від виду кривих попиту на гроші (MD) і попиту на інвестиції (ІD). Чим більш крутою є крива попиту на гроші, тим більш значним буде вплив зміни їх пропозиції на рівноважну ставку відсотка. Можливість одержати більш суттєвий приріст інвестицій зображується похилою кривою попиту на інвестиції. А більший приріст інвестицій приведе до мультиплікативного зростання ВВП.
Монетарні заходи високоефективні тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. За інших умов потенціал монетарних заходів незначний.
Таким чином, збільшення пропозиції грошей веде до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попиту, що, у свою чергу, забезпечить подальше підвищення економічної активності.
Але, аналізуючи цей ефект, треба зазначити, що він виникає переважно в умовах низького рівня зайнятості. Крива сукупної пропозиції за таких умов має відносно горизонтальний вигляд. Саме тому збільшення сукупного попиту внаслідок зростання пропозиції грошей веде до суттєвого зростання ВВП в умовах незначної інфляції або незмінних цін (рис.6.4а). Але в умовах близьких до повної зайнятості крива сукупної пропозиції стає більш крутою, майже вертикальною лінією. В такому разі розширення грошової пропозиції і збільшення сукупного попиту суттєво впливає на динаміку цін (від Р1 до Р2), спричиняючи велику інфляцію (рис.6.4б).
Пропозиція грошей і попит на них у першу чергу впливають на номінальну відсоткову ставку (Ir(н)). У той же час попит на реальні інвестиційні товари — обладнання, устаткування, споруди — в цілому визначається реальною відсотковою ставкою (Ir(p)), яка дорівнює номінальній за мінусом темпів інфляції. З цього випливає важливий висновок: наприклад, скорочення грошової пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки, що, у свою чергу, викличе скорочення інвестицій, а значить, сукупного попиту і ВВП
Але у довгостроковому періоді ефект відсоткової ставки інший. Скорочення грошової пропозиції приведе до зниження інфляції і, таким чином, до уповільнення зростання номінального ВВП відносно реального. Це, у свою чергу, зумовить скорочення номінальної та реальної відсоткових ставок, зростання інвестицій та ВВП:
На результати монетарних заходів значно впливають і процеси, що відбуваються у світовій економіці. Проаналізуємо політику «дешевих» грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижується, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій (Іін). Це, у свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту, тобто збільшення чистого експорту (NX). І навпаки — для політики «дорогих» грошей
Таким чином, наслідки внутрішніх грошово-кредитних заходів посилюються під впливом світової економіки.
Для будь-якої економіки поряд із підтримкою внутрішньої рівноваги важливою є проблема досягнення балансу між експортом та імпортом. Існує взаємозв’язок макроекономічної рівноваги і торговельного балансу за умови проведення певних заходів на грошово-кредитному ринку.
Припустимо, що для даної країни має місце суттєве перевищення імпорту над експортом в умовах високого безробіття і спаду виробництва. За таких обставин держава спробує зменшити дефіцит торговельного балансу і буде проводити політику «дешевих» грошей. Така політика знизить ставку відсотка і зменшить імпорт, сприятиме експорту і поліпшить торговельний баланс. Тобто політика «дешевих» грошей узгоджується з політикою збалансування торговельного балансу.
Припустимо тепер, що для країни характерним є перевищення імпорту над експортом в умовах інфляції. Тоді уряд проводить політику «дорогих» грошей і скорочує дефіцит торговельного балансу. Політика «дорогих» грошей підвищує ставку відсотка і стимулює приплив іноземних інвестицій. Це збільшує попит на національну валюту і підвищує її курс відносно інших валют, що скорочує експорт і погіршує торговельний баланс. Така політика «дорогих» грошей приходить у протиріччя з політикою балансування торговельного балансу.
Отже, як показує аналіз, грошово-кредитні заходи можуть узгоджуватися із політикою балансування експорту та імпорту, але можуть і суперечити їй.
Крім моделі рівноваги грошово-кредитного ринку «MS — MD» існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Манделла—Флемінга («IS — LM»). Побудова й аналіз цієї моделі розглядається в підручниках з макроекономіки.
Зупинимося на аналізі впливу світової відсоткової ставки на рівновагу в моделі «IS — LM» [18, с.53—54]. Суттєва різниця рівноважних відсоткових ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій країні.
Якщо рівноважна відсоткова ставка у світовій економіці (IrW) перевищує відсоткову ставку в окремій країні (IrN), то дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж у даній країні. Це призведе до відпливу капіталу з даної країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM уліво (рис.6.5). Перелив капіталу в інші країни припиниться, коли точка перетину кривих IS та LM національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. Це буде означати, що відсоткова ставка національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. (IrN = IrW). Інші процеси спостерігаються, якщо відсоткова ставка у світовій економіці нижче, ніж у національній (IrW < IrN). Більш висока відсоткова ставка зумовить приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропорції грошей і зміщення кривої LM управо (рис. 6.6). Внаслідок цього відсоткова ставка в національній економіці зменшуватиметься до рівня світової. Поступово одночасно з цим процесом зменшуватиметься приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, коли національна відсоткова ставка дорівнюватиме світовій. Отже, аналіз моделі Манделла—Флемінга дозволяє зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової і національної відсоткових ставок.
