загрузка...
 
4.7.7.2. Принцип відносної поступки (знижки)
Повернутись до змісту
Принцип відносної поступки стверджує, що справедливим є такий компроміс, за якого сумарний відносний рівень зниження одного чи кількох зважених локальних критеріїв якості стратегій не перевищує сумарного відносного рівня підвищення сумарного рівня значень інших зважених критеріїв.


У цьому випадку принцип відносної поступки носить назву критерію зваженого середньогеометричного [19].
Для обох способів урахування пріоритету принцип відносної поступки є досить чутливим щодо числових значень критеріїв, причому за рахунок відносності поступки відбувається автоматичне зниження «ціни» поступки для локальних критеріїв з більшим значенням, і навпаки. В результаті відбувається значне згладжування рівнів локальних критеріїв.
Важливою перевагою принципу відносної поступки є те, що він у випадку, коли нормалізовані значення локальних критеріїв приймають невід’ємні значення (eq(sk) ? 0, q = 1,…, Q; k = 1,…, m) не потребує попередньої нормалізації відповідної інформації, тобто він є інваріантом щодо масштабу та одиниць вимірювання критеріїв. Якщо ж серед ненормалізованих величин eq(sk) знайдуться від’ємні, то для побудови відповідного критерію можна скористатися підходом, запропонованим у [133].
Приклад 4.5. Виходячи з умови прикладу 4.1 і вважаючи, що з погляду СПР ваговий коефіцієнт пріоритету для першого локального критерію становить u1 IE = 0,6, а для другого — u2 IE = 0,4, вибрати оптимальну стратегію згідно з: а) принципом абсолютної поступки; б) принципом відносної поступки.





загрузка...