загрузка...
 
5.5. Ієрархічна модель прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень
Повернутись до змісту
В основу ієрархічної моделі прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень покладено принцип гнучкого (одночасного) врахування пріоритету локальних критеріїв якості стратегій, інформаційних ситуацій (у полі яких застосовуються ці критерії) та функціоналів оцінювання (які адекватно відображають цілі, що їх хоче досягнути СПР).
Розглянемо задачу знаходження багатоцільового багатокритеріального рішення (стратегії), коли СПР виокремлено N цілей і кожній з них відповідає свій функціонал оцінювання. Функціонали оцінювання можуть мати різні інгредієнти, різну розмірність тощо. Рішення приймається комплексно, тобто виходячи з позиції різних інформаційних ситуацій. Крім того, в полі кожної інформаційної ситуації рішення має враховувати особливості різних критеріїв оцінювання якостей стратегій.
Для розв’язання поставленої задачі доцільно скористатись ієрархічною моделлю, структуру якої наведено на рис. 5.1.


Логічним є подальше узагальнення наведеної моделі. Зокрема, у разі прийняття рішень, процеси опрацювання яких є розпаралеленими і здійснюються декількома «штабними» командами (у випадку Організації Об’єднаних Націй, Євросоюзу, корпорації, побудованої на принципах організаційної ієрархії — холдингу, врахування глобального, регіонального (територіального) поділу тощо).
У такому разі може виникнути необхідність у порівнянні інформації, яку містять вектори-стовпчики виду — рейтинги відповідних рішень (проектів) з позиції нації-держави або кожного структурного підрозділу (чи «штабної» команди). А тому доцільно, якщо виникне така ситуація, ввести ще один рівень ієрархії — рівень президента корпорації (генеральної дирекції фірми і т. ін.).
Перспективним є використання запропонованого підходу до побудови ієрархічних моделей, що враховують динаміку розвитку економічної системи.
Приклад 5.5. Наприкінці фінансового року правлінням комерційного банку в результаті аналізу діяльності своїх підрозділів протягом поточного року було встановлено, що в одній з його регіональних філій під час здійснення кредитних операцій в іноземній валюті мали місце негативні тенденції щодо їх ефективності. А саме, виникла підозра, що висновки стосовно пріоритетності надання кредитів були не зовсім коректними. Це стало прецедентом для залучення до прогнозних досліджень незалежної консалтингової фірми. Але залучення консалтингової фірми не перекреслює, а лише змінює пріоритетність результатів, отриманих аналітиками регіональної філії. Це відображає встановлений експертами центрального офісу комерційного банку вектор вагових коефіцієнтів пріоритету U F = (u1 F; u2 F) = (0,35; 0,65) (тут u1 F? ваговий коефіцієнт пріоритету функціонала оцінювання F1; u2 F ? ваговий коефіцієнт пріоритету функціонала оцінювання F2).
Ураховуючи викладене й виходячи з умов прикладів 4.6 та 4.7, необхідно знайти уточнене (компромісне) рішення щодо надання регіональною філією «великого» кредиту в іноземній валюті.
Розв’язання. Для визначення уточненого компромісного рішення скористаємося принципом гнучкого (одночасного) врахування пріоритету локальних критеріїв якості стратегій, інформаційних ситуацій і функціоналів оцінювання. Для цього скористаємось ієрархічною моделлю, структуру якої наведено на рис. 5.1 (структура розгорнутої ієрархічної моделі наведена на рис. 5.2).
Умова цього прикладу формалізується таким чином: необхідно прийняти компромісне рішення в полі інформаційних ситуацій I1 та I5 одночасно, аналізуючи при цьому два функціонали оцінювання. Процес визначення компромісного рішення здійснюється на основі результатів прикладів 4.6 і 4.7. У розгорнутій ієрархічній структурі моделі (рис. 5.2) показано послідовність етапів, що передують моменту прийняття компромісного рішення.

Проект s1 має найвищий рейтинг (рівний 0,6346), тобто правління комерційного банку рекомендує своїй регіональній філії надати «великий» кредит в іноземній валюті першому «великому» клієнтові.
Як бачимо, рекомендація правління комерційного банку (проект s1) відрізняється від результату, отриманого експертами регіональної філії (проект s2). Це викликане, по-перше, недовірою до керівництва філії (нижчий, порівняно з F2, ваговий коефіцієнт пріоритету, наданий функціоналу оцінювання F1), по-друге, тим, що розподіл імовірності станів економічного середовища Q2 наданий консалтинговою фірмою, у значно більшій мірі віддає перевагу (більшу ймовірність настання) стану ?2 порівняно з розподілом Q1, наданим експертами регіональної філії.



загрузка...