загрузка...
 
8.3.3. Моделі поводження у теоретико-ігровій постановці
Повернутись до змісту
Для опису поводження активних елементів, що входять у певну багатоелементну АС, недостатньо визначити їх пріоритети у відповідності щодо раціонального індивідуального вибору окремо для кожного АЕ, оскільки необхідно ще описати модель поводження кількох активних елементів системи, зважаючи на їх взаємодію. Власне тому виникає конфліктність і зумовлений цим ризик. Нехай у системі наявним є лише один активний елемент.

Якщо активних елементів декілька, то необхідно враховувати їх взаємовплив — у цьому випадку виникає ризик і гра.
Зрозуміло, що у випадку декількох гравців індивідуально раціональна стратегія залежить від стратегії інших гравців. Набір таких раціональних стратегій називають розв’язком гри (рівновагою).


Ця рівновага знижує загальний ризик невикористаних можливостей усієї АС. Окрім теорії гри, Парето-оптимальні ситуації виникають під час оцінювання одного й того ж об’єкта за різними критеріями, як про це йшлося у попередньому матеріалі (див. також ?32?).
Крім наведених, в теорії гри існують й інші концепції рівноваги: Байєса, Штакельберга, Курно та ін.


загрузка...