загрузка...
 
8.2. Державне регулювання відносин в агропромисловому комплексі України
Повернутись до змісту
Аграрно-промисловий комплекс (АПК) країни — це сукупність галузей, пов'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою, реалізацією та обслуговуванням самого сільського господарства.
Особливості сучасного стану АПК України:
накопичення та загострення суперечностей економічного і політичного характеру;
масова збитковість сільськогосподарських підприємств;
повільні темпи реформування аграрного сектору економіки;
збереження тенденції до звуженого відтворення.
Загальносвітові тенденції розвитку відносин "держава — аграрний сектор економіки"
Дотаційність сільського господарства.
Посилення регулюючої ролі держави в аграрному реформуванні.
Державне сприяння розширенню місткості аграрного ринку.


Державна підтримка сільськогосподарських підприємств різних форм власності.
Протекціонізм вітчизняного сільгоспвиробника.
Зміст аграрної політики держави в умовах трансформаційної економіки:
проведення земельної реформи;
приватизація об'єктів АПК;
розвиток нових форм господарювання;
реалізація абсолютних та порівняльних переваг країни;
забезпечення умов для становлення сучасних фінансово-економічних, правових та організаційно-інституційних відносин в агропромисловій сфері;
формування ринкового механізму управління АПК;
соціальний розвиток села;
інформаційне забезпечення пропаганди реформ.
Суб'єкти державного регулювання АПК в Україні:
Міністерство економіки;
Міністерство аграрної політики;
Державний комітет по земельних ресурсах;
Державний комітет по водному господарству;
Державний комітет лісового господарства;
відповідні управління і департаменти міністерств і комітетів.

Фактори ефективного вирішення проблем АПК:
рівноправне функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності;
раціональне використання ресурсів;
впровадження у виробництво новітніх технологій;
сучасні способи відтворення, охорони землі та природних багатств у цілому.



загрузка...