загрузка...
 
12.1. Суть, принципи і цілі регіональної політики Української держави
Повернутись до змісту
Регіон — цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління.
Ф Регіональна політика держави — це:
сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів;
соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.

Оптимальне поєднання цих двох аспектів забезпечує раціональну регіональну соціально-економічну політику держави.
Стратегічні цілі регіональної політики української держави:
політичні: збереження унітарної (єдиної) незалежної держави, усунення умов для дезінтеграційних, сепаратистських (від лат. — відокремлення) процесів;
економічні: забезпечення комплексного, збалансованого розвитку регіонів на основі реалізації їх потенціалу, зменшення соціально-економічної диференціації, прискорення ринкового реформування;
Ф соціальні: реалізація конституційних прав громадян, забезпечення необхідних умов для життя незалежно від місця проживання.
Названі цілі реалізуються через комплекс завдань державної регіональної політики:
зміцнення основ української державності;
пошук оптимальної моделі державного та територіального устрою;
забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і економічних пріоритетів;
активна участь регіонів і органів місцевого самоврядування в управлінні державою та самостійне вирішення проблем у межах своєї компетенції;
підвищення та вирівнювання регіональних життєвих умов населення.


Територіальна громада — низова економічно і фінансово самодостатня адміністративна територіальна одиниця.
Місцеве самоврядування — гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства України.
Система місцевого самоврядування складається з:
територіальної громади;
сільської, селищної, міської ради;
сільського, селищного, міського голови;
виконавчих органів сільської, селищної і міської ради;
районних та обласних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад;
органів самоорганізації населення.
Особливості формування регіональної політики в Україні:
брак досвіду щодо здійснення власної регіональної політики;
незавершеність процесів формування дієздатних центральних органів державної влади, правового оформлення держави;
гостра економічна криза;
відмова від старої моделі стосунків між центральною та місцевою владою.

Напрямки децентралізації унітарного державного устрою в Україні:
посилення ролі регіонів у політичному управлінні країною;
розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади стосовно виконання функцій державного регулювання економічного розвитку;
фінансова децентралізація (чітке розмежування компетенції і повноважень центральних, регіональних та місцевих органів влади у сфері фінансування).
Основні аспекти регіонального управління
Взаємовідносини "регіон-центр":
чіткий розподіл повноважень та компетенції з питань власності, зайнятості, земельних ресурсів, бюджету, податків, соціального захисту, ціноутворення тощо;
вирішення центром питань економічної безпеки, фінансово-економічної стабільності, грошового обігу, бюджету, програм загальнодержавного рівня.
Взаємовідносини "регіон — місцеве самоврядування":
окреслення функцій територіальних, муніципальних органів різних рівнів;
визначення завдань розвитку регіону;
регулювання ринкових відносин у межах території;
вирішення питань бюджетно-фінансової політики території, питань оперативного управління господарством.
Комплексний розвиток регіону як єдиного господарства:
формування моделі ринкових відносин у регіоні;
відповідальність перед населенням та перед центром за регіональний стан справ;
забезпечення розширеного відтворення у регіоні;
попередження депресивних явищ в економіці регіону, які порушували б конституційні права людей.

Комплекс цілей державної регіональної політики:
зміцнення основ української державності;
пошук оптимальної моделі державного та територіального устрою;
забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і економічних пріоритетів;
активна участь регіонів і органів місцевого самоврядування в управлінні державою та самостійне вирішення проблем у межах своєї компетенції;
підвищення та вирівнювання регіональних життєвих умов населення.


загрузка...