Рушійні сили діють через виробничі відносини, які, у свою чергу, відображуються в економічних інтересах. Поява цієї економічної категорії зумовлена існуванням виробничих відносин.
Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюється, їхній розвиток залежить від розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через систему економічних інтересів, які можна класифікувати за різними критеріями (рис. 19).
Система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Інтереси окремих індивідуумів (підприємця і найманих робітників, продавця і покупця), підприємців (тих, які виробляють продукцію і тих, які її купують), підприємств і держави (підприємство зацікавлене у тому, щоб платити менший податок) не завжди збігаються. Суперечності інтересів мають як суб'єктивну, так і об'єктивну основу. Перша пов'язана з виявами суб'єктивізму і волюнтаризму. Друга спричинена відмінностями між економічним становищем різних суб'єктів.
У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Особистий інтерес найманого працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізований інтерес підприємства, на якому він працює. Незважаючи на те, що кожний вид економічних інтересів є персоніфікованим, виокремленим, ґрунтується на певній потребі, він органічно пов'язаний з колективними, суспільними інтересами. Це створює фундамент для єдності визначальних (головних) інтересів і позначається на меті виробництва.