загрузка...
 
17.7. Державна служба зайнятості
Повернутись до змісту
Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій в Україні створено державну службу зайнятості (рис. 148).

Вона здійснює такі функції:
аналізує та прогнозує попит і пропозицію на робочу силу. Інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці;
консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професій та з інших питань;
веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
надає допомогу громадянам у виборі роботи, а керівництву підприємств, установ, організацій — працівників;
організовує у разі потреби професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших закладів освіти, допомагає підприємствам щодо визначення змісту курсів навчання і перенавчання; надає послуги з працевлаштування і професійної орієнтації працівникам, які звільняються, і незайнятому населенню; реєструє безробітних і надає їм допомогу в межах своєї компетенції,
зокрема грошову; бере участь у розробці перспективних та поточних державних і територіальних програм зайнятості та заходів із соціального захисту різних груп населення від безробіття. Державна служба зайнятості мас право: укладати за дорученням підприємств, установ і організацій усіх форм власності договори з громадянами про їх працевлаштування з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також надавати допомогу у разі переїзду на нове місце проживання за рахунок коштів підприємств, установ і організацій; розпоряджатися згідно зі встановленим законодавством порядком коштами Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття; оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує оволодіння новою професією (спеціальністю), а також встановлювати їм на період навчання стипендії в розмірі, передбаченому законодавством України про зайнятість населення: у встановленому законодавством порядку надавати громадянам допомогу з безробіття, припиняти її виплату на певний строк або повністю. У реалізації державної політики зайнятості беруть також участь підприємства, установи й організації незалежно від форм власності. Вони зобов'язані створювати робочі місця для працевлаштування людей, які потребують соціального захисту і неспроможні конкурувати на рийку праці.
Важливу роль у розв'язанні проблем зайнятості населення відіграє Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття. Він є самостійною фінансовою системою, кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.
Кошти Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття спрямовуються на фінансування таких заходів: професійна орієнтація населення, фахове навчання безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні та виплата допомоги з безробіття; надання одноразової матеріальної допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності; надання безвідсоткової позики безробітним для здійснення підприємницької діяльності; створення і розвиток навчально-методичної бази, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, власних підприємств служби зайнятості; організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства; утримання працівників служби зайнятості та інші видатки, пов'язані із соціальним захистом прав громадян на працю.
Отже, розробка заходів щодо подолання безробіття має включати передусім виявлення його причини. Призначення допомоги з безробіття, організація громадських робіт — це вже боротьба з наслідками незайнятості населення. Вживаючи певних вчасних заходів, можна запобігти таким втратам. Тому потрібні наукові прогнози з урахуванням особливостей регіонів, заходи, спрямовані на запобігання безробіттю.



загрузка...