загрузка...
 
Демографічна й територіальна статистика; Історія України - Субтельний Орест
Повернутись до змісту

Демографічна й територіальна статистика

На кінець XVIII ст., коли процес зростання населення в Європі різко прискорився, чисельність українців сягнула близько 10 млн і після росіян вони залюднювали найбільшу в Європі площу. Але не маючи власної держави й перебуваючи під чужоземною владою, українці лишалися малопомітними у політичному відношенні. Дані щодо їхнього розселення по регіонах Російської імперії та польсько-литовської Речі Посполитої подано в табл. 3.

Таблиця З

Землі, населені українцями наприкінці XVIII ст.

Територія Площа, тис. кв. км Населення, тис. чол. (приблизно)
Гетьманщина, або Малоросія (Російська імперія) 92 2300
Слобідська Україна (Російська імперія) 70 1000
Південна Україна (Російська імперія) 185 1000
Правобережна Україна (Річ Посполита) 170 3400
Східна Галичина (Річ Посполита) 55 1800
Закарпаття (імперія Габсбургів) 13 250
Буковина (Оттоманська імперія до 1772 р.) 5 150
Разом 585 10000

Українські землі були заселені з нерівномірною густотою. Найбільш заселе ним регіоном була Східна Галичина (35 чоловік на кв. км), потім Лівобережжя (25 чоловік), Правобережжя (20) і нарешті— недавно захоплені степові регіони Південної України (5 чоловік на кв. км). Етнічний склад земель, населених україн цями, також коливався від регіону до регіону. Українці складали 95 % населення Лівобережжя, близько 90 % — Правобережжя, близько 75 % — Східної Галичини і близько 65 % — Півдня України. Значних масштабів набула міграція населення , що головним чином переселялося з Лівого берега на Правий і особливо на Південь.




загрузка...