загрузка...
 
4.2. Характеристика та організація розв’язання реґламентних статистичних задач
Повернутись до змісту
Одним з основних об’єктів автоматизованого оброблення статистичної інформації з використанням ЕОМ є реґламентні статистичні задачі — задачі оброблення статистичної звітності із заздалегідь визначеними (реґламентованими) строками на кожному рівні інформаційної системи Державного комітету статистики, які мають затверджені структуру, форми вхідних і вихідних статистичних звітів, їх зміст, кількість, періодичність розроблення, а також адреси, строки і способи подання результатів оброблення.
Як правило, кожна реґламентна задача відповідає певній конкретній формі статистичної звітності органів Держкомстату України. Основними методами, використовуваними при розв’язуванні таких задач, є зведено-групувальні.
Реґламентні статистичні задачі поділяються на:
задачі формування статистичної звітності;
задачі автоматизованого пооб’єктного обліку реєстрів;
задачі поглибленого економічного аналізу.
За обсягом інформаційної бази задачі формування статистичної звітності є найбільшою частиною інформаційного забезпечення системи державної статистики. При розв’язуванні цього типу задач формуються зведені статистичні звіти на основі звітів від низових структур за тією самою формою. Розв’язання задач здійснюється на базі типових пакетів прикладних програм, які дають змогу консолідувати будь-яку форму звітності.
Функціональна підсистема статистики промисловості включає комплекси статистичних робіт, що об’єднуються загальним об’єктом дослідження та системою статистичних показників, які характеризують стан, темпи розвитку та ефективність промислового виробництва в країні. Вона є однією з основних підсистем в інформаційній системі статистики, що спричинюється значенням промисловості в розвитку економіки країни.
Функціональна підсистема статистики промисловості є галузевою, тому поряд з характеристикою промисловості в цілому, як галузі економіки, у підсистемі враховується специфіка окремих галузей промисловості.
Рух інформації у функціональній підсистемі відбувається на двох рівнях — обласному та державному. При розробленні зведених звітів ураховується підпорядкованість підприємств, які звітують. Така схема руху та оброблення інформації відповідає територіально-галузевому управлінню промисловістю.

Зміст інформаційної бази підсистеми статистики промисловості визначається тематичною структурою статистики промислової продукції та методологією аналізу промислового виробництва. Вона охоплює такі розділи статистики: промислової продукції; праці; собівартості продукції та витрат на виробництво; вивчення техніко-економічних показників, а також аналіз ефективності роботи промисловості. У табл. 4.2 наведено приклади комплексів електронного оброблення функціональної підсистеми статистики промисловості.
Функціональна підсистема управління статистики підприємств включає комплекси статистичних робіт по всіх сферах підприємницької діяльності, у тому числі й по промисловості. Приклади комплексів електронного оброблення такої функціональної підсистеми наведено в табл. 4.3.

Функціональна підсистема статистики інвестицій та будівництва включає такі блоки задач: статистика будівництва та основних фондів, статистика інвестицій, статистика науково-технічного прогресу.
Капітальне будівництво — це галузь матеріального виробництва. Це створення та реконструкція промислових підприємств, сільських господарств, природоохоронних об’єктів, житлових споруд. Статистика будівництва та основних фондів характеризує капітальне будівництво за найважливішими показниками — потужність, вартісна оцінка, незавершене будівництво, виконання підрядних робіт. Задачами цього блоку задач є такі:
1. Уведення в дію будівель (споруд), потужностей, основних фондів та інвестицій в основний капітал. Інформаційна база формується на підставі ф. № 2-кб;
2. Комплекс оброблення інформації по окремих будівлях та інженерних спорудах. Інформація про одержання дозволу на виконання будівельних робіт формується на підставі ф. № 1-буд (квартальна). Інформація про реалізацію дозволу на виконання будівельних робіт формується на підставі звіту ф. № 2-буд, розділи 1, 4 (квартальна);
3. Будівництво будівель і споруд, визначених постановами КМУ. Для розв’язання задачі використовується ф. № 2-кб будова, (квартальна);
4. Реалізація інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах або на територіях пріоритетного розвитку. Інформаційна база формується на підставі ф. №1-П (квартальна);
5. Використання підрядних робіт. Інформація для розв’язання задачі формується на підставі ф. № 1-кб. Збирання та оброблення інформації здійснюються кожного місяця.
Статистика основних фондів розраховується з використанням таких комплексів електронного оброблення:
Наявність і рух основних засобів, амортизаційні відрахування. Вирішується на підставі ф. № 11-ОЗ.
Розроблення даних по основних засобах бюджетних організацій, малих підприємств (річна).
Розроблення балансу основних засобів малих підприємств за 2001 рік за повною вартістю та залишковою вартістю (річна).
У результаті оброблення інформації формуються аналітичні звіти та бюлетень «Основні засоби».
Статистичні дані про інвестиції обробляються в таких комплексах електронного оброблення:
Інвестиції в основний капітал на охорону довкілля і раціональне використання природних ресурсів та введення в дію природоохоронних об’єктів і потужностей. Використовується звіт ф. № 18-кб (річна);
Реалізація інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах або на територіях пріоритетного розвитку. Звітні дані знаходяться у ф. № 1-П (квартальна);
Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності за І квартал, за І півріччя, 9 місяців року. Інформаційна база формується з даних звітів ф. № 10-ЗЕЗ і ф. № 13-ЗЕЗ. Оброблення інформації здійснюється щокварталу. У результаті формуються аналітичні таблиці та бюлетень «Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності».
Комплекси електронного оброблення підсистеми статистики науково-технічного прогресу наведено в табл. 4.4.

Підсистема статистики послуг і соціальних програм включає комплекси статистики житлово-комунального господарства, підприємств, що надають послуги зв’язку; комплекси статистики транспорту. Комплекси електронного оброблення підсистеми статистики науково-технічного прогресу наведено в табл. 4.4.
Комплекси електронного оброблення статистики житлово-комунального господарства характеризують діяльність таких об’єктів статистичного спостереження, як житлове та комунальне господарство, що належать до невиробничої сфери економіки і призначені задовольняти потреби населення в житлі та комунальних послугах (табл. 4.5).


Комплекси електронного оброблення статистики транспорту (табл. 4.6) забезпечують комплексну характеристику стану та роботи окремих видів транспорту.
Для характеристики роботи транспорту використовуються як однорідні показники кожного виду транспорту — обсяги перевезення вантажів, пасажирські перевезення, основні засоби, так і показники, що характеризують окремі сторони роботи транспорту, — використання рухомого складу, собівартість перевезень.
Задачі групуються за такими видами транспорту: залізничний, морський, річковий, повітряний.


Функціональна підсистема статистики праці (табл. 4.7) являє собою комплекс статистичних робіт з формування показників, що характеризують якісний склад і структуру трудових ресурсів, їх рух, стан виплати заробітної плати працівникам. Ця підсистема є міжгалузевою, оскільки показники, що формуються в ній, характеризують працю і стан оплати праці по країні загалом, а також по всіх галузях економіки та всіх видах діяльності, та видах власності. Підсистема інформаційно тісно пов’язана з підсистемами промисловості та підприємництва, а також з підсистемами торгівлі, будівництва, сільського господарства та довкілля.

Функціональна підсистема статистики сільського господарства та довкілля являє собою комплекс статистичних робіт, що забезпечують характеристику стану, темпів розвитку та ефективності сільського господарства, стану довкілля.
Важливість цієї підсистеми визначається вагомістю сільського господарства в економіці країни. Варто зазначити, що частка земельної площі, яка знаходиться у використанні сільськогосподарських підприємств, становить майже половину загальної площі країни. Зміст статистичних робіт у даній підсистемі досить різноманітний. Усі статистичні роботи поділяються за такими функціональними напрямами:
перший напрям — вивчення ресурсів сільського господарства — об’єднує статистичні роботи, які дають змогу отримати показники, що характеризують наявність в сільському господарстві ресурсів. Це, наприклад, комплекси електронного оброблення «Наявність тракторів, сільгоспмашин та енергетичних потужностей» (використовується ф. № 10-мех);
задача розв’язується один раз на рік), «Стан сільськогосподарської техніки та надходження пального» (використовується форма ф. № 6-мех.);
задача розв’язується один раз на місяць) та «Наявність насіння сільськогосподарських культур» (використовується ф. № 1-сг.; звіти надходять п’ять разів на рік);
другий напрям (найбільший за обсягами робіт) — вивчення продукції сільського господарства, стану її заготівлі та продажу. До цього напряму належать такі комплекси електронного оброблення:
1. Валова продукція сільського господарства (річна форма);
2. Площі та фактичний збір урожаю сільськогосподарських культур, плодоягідних і виноградних насаджень (ф. № 29-СГ, річна).
У результаті оброблення перших двох статистичних звітів відбувається групування господарств за врожайністю сільськогосподарських культур;
3. Продаж худоби, птиці та кролів (ф. № 11-заг, квартальна);
4. Продаж вовни (ф. № 15-заг, річна);
5. Продаж молока (ф. № 13-заг, квартальна);
6. Продаж яєць і реалізація яєчного порошку (ф. № 14-заг, ф. № 19-заг, річні);
7. Продаж насіння трав (ф. № 3-заг, річна);
8. Продаж цукрових буряків (ф. № 4-заг, річна);
9. Продаж фруктів, винограду, баштанних культур і сухофруктів (ф. № 8-заг, річна);
10. Продаж овочів та картоплі (ф. № 7-заг, річна);
11. Продаж луб’яних культур (ф. № 5-заг, річна);
12. Продаж тютюну, хмелю, цикорію та ефіроолійних культур (ф. № 9-заг, річна);
13. Продаж дикорослих плодів та ягід, грибів, горіхів, меду (ф. № 10-заг, річна);
14. Реалізація сільськогосподарської продукції (ф. № 21-заг, місячна; ф. № 21-заг, річна);
15. Баланс продукції сільського господарства (ф. № 16-СГ, річна);
16. Заготівля кормів (ф. № 10-сг, місячна на 01.12);
17. Стан тваринництва( ф. № 24-сг, місячна на 01.01; ф. 24, річна);
18. Витрати кормів худоби та птиці;
19. Стан тваринництва (ф. № 24-сг, місячна на 01.01; ф. № 24, річна);
20. Вилов риби, добування морепродуктів та їх переробка (ф. № 1-риба, місячна; ф. № 1-риба, піврічна);
третій напрям — статистичні роботи, що розкривають перебіг і технологію виробництва, виконання окремих сільськогосподарських робіт, ведення лісогосподарської діяльності, мисливського господарства. До них належать:
Сівба ярих культур (ф. № 3-сг, місячна);
Збирання врожаю, сівба озимих та оранка на зяб (ф. № 7-сг, місячна);
Підсумки сівби сільськогосподарських культур під урожай (ф. №4-сг, один раз на рік);
Внесення мінеральних органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів (ф. № 9-сг, 1 раз на рік).
Ведення лісогосподарської діяльності: обсяги продукції лісового господарства (ф. № 2-лг, квартальна); ведення лісогосподарської діяльності: проведення лісокультур них робіт (ф. № 1-лг, піврічна), обсяги продукції лісового господарства (ф. № 2-лг, річна);
Ведення мисливського господарства (ф. № 2-тп (мисливство), річна);
четвертий напрям — вивчення ефективності сільського господарства. Статистичні роботи цього напряму характеризують обсяги валової і товарної продукції сільського господарства та галузей. До цього напряму належать, зокрема, такі комплекси електронного оброблення: «Очікувані результати фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств» (використовується ф. № 8-сг; задача розв’язується один раз на рік), «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (використовується ф. № 50-сг; задача розв’язується один раз на рік). У результаті оброблення звітів ф. № 50-сг відбувається групування сільськогосподарських підприємств за основними економічними показниками, формується база даних основних показників роботи сільськогосподарських підприємств;
п’ятий напрям робіт пов’язаний з оброблення інформації про стан довкілля. Це такі комплекси електронного оброблення:
Охорона атмосферного повітря. Викиди забруднюючих речовин у повітря від залізничного, авіаційного та водного транспорту (річна форма);
Екологічні збори та витрати на охорону природи (ф. № 1-екологічні витрати, річна);
Утворення, використання та знешкодження токсичних відходів (ф. № 1-токсичні відходи, річна);
Охорона атмосферного повітря. Викиди забруднюючих речовин у повітря (ф. № 2-тп (повітря), річна і піврічна);
Держконтроль за охороною довкілля та раціональним використанням природних ресурсів (ф. № 1-охорона природи, піврічна);
Надходження та використання коштів фондів охорони довкілля (ф. № 1-екологічні фонди, піврічна).
Функціональна підсистема статистики торгівлі включає комплекси електронного оброблення інформації (табл. 4.8), які дають змогу характеризувати стан і розвиток галузі торгівлі. Організаційно підсистему побудовано за територіально-галузевим принципом. Статистичні роботи підсистеми пов’язані з вивченням обсягу оптового та роздрібного товарообороту, залишків товарів.



Функціональна підсистема статистики населення містить комплекс взаємопов’язаних робіт, які всебічно характеризують відтворення населення країни, міграційні процеси. Вивчення цього об’єкта статистичного спостереження потребує одночасного дослідження стану населення та врахування подій, що призвели до його зміни; особливості структури та руху населення спричиняють необхідність характеризувати його за допомогою розподілів за тими чи тими ознаками та обчислювати показники за частинами цих розподілів. Наведемо приклади комплексів електронного оброблення функціональної підсистеми статистики:
Природний рух населення. Основні підсумки природного руху населення (ф. А1 — А3, АС-1 — АС-4, річні);
Основні підсумки народжуваності (ф. Н1 — Н6, річні);
Природний рух населення (ф. ПР-1, ПР-2, ф. СП, ф. ПР-МТ, місячні);
Основні підсумки шлюбності та розлучуваності (абсолютні дані, ф. Ш-1 — Ш-4, ф. Р1 — Р5, річні);
Аналітичні таблиці за підсумками природного руху (ф. ПА-1 — ПА-9, місячні). За даними аналітичних таблиць формуються динамічні ряди;
Міграційний рух населення (ф. М-МТ-1, М-МТ-2, місячні).
У результаті розв’язання задач підсистеми виконуються: автоматизоване формування таблиць природного та механічного руху населення для щорічника; розрахунок основних підсумків міграції населення, чисельності населення та його статево-вікової структури; розрахунок таблиць народжуваності, дожиття та середньої очікуваної тривалості життя.
Функціональна підсистема статистики фінансів є підсистемою міжгалузевого характеру. У підсистемі виконується збирання та оброблення даних, які характеризують основні процеси утворення фондів грошових коштів, їх розподіл і перерозподіл на потреби відтворення виробництва та задоволення громадських потреб. Вхідною інформацією цієї підсистеми є бухгалтерська та статистична звітність, основна частина якої надходить у вигляді щоквартальних та річних балансів і звітів про фінансові результати.
Комплекси електронного оброблення даної підсистеми статистики фінансів наведено в табл. 4.9.

Задачі ведення автоматизованих реєстрів пооб’єктного обліку є основою для розв’язання реґламентних задач. Автоматизовані реєстри використовуються для виконання статистичних робіт і забезпечення функціонування систем оподаткування, ліцензування, квотування, у митній службі, банківській і фінансовій сфері, для формування галузевих каталогів продукції тощо.
Створення та ведення інформаційних фондів статистичних даних у рамках Автоматизованої системи збирання, опрацювання та аналізу даних державної статистики (АС-держстат) ґрунтується на застосування таких сучасних інформаційних технологій:
створення інтегрованих баз статистичних даних центрального і реґіонального рівня на основі єдиного фонду нормативно-довідкової інформації та каталогу показників;
створення відповідного програмного забезпечення із застосуванням промислових систем управління базами даних і систем телеоброблення даних, потужних локальних комп’ютерних мереж, які діють у режимі клієнт-сервер;
широкої інтеграції з інформаційними мережами державних і громадських установ;
створення єдиної системи нормативно-довідкової інформації для електронного оброблення даних і формування інтегрованих інформаційних ресурсів Держкомстату. Основою створення єдиного фонду нормативно-довідкової інформації є ЄДРПОУ та система ведення класифікаторів.
Для обміну даними АС-держстат центрального і реґіонального рівня використовується загальноукраїнська мережа «УкрПАК».
Держкомстат формує такі інтегровані бази даних державних реєстрів: Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, реєстри посад службовців, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, домашніх господарств, докторів наук, кандидатів наук, учасників зовнішньоекономічної діяльності, а також реєстри номенклатури промислової продукції, продукції сільського господарства, товарів експорту/імпорту, продукції сільськогосподарських підприємств і товаровиробників «АГРО», посівних площ сільськогосподарських культур. Перелік комплексів електронного оброблення для задач ведення реєстрів пооб’єктного обліку наведено в табл. 4.10. Розглянемо деякі з цих реєстрів.


Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є автоматизованою системою збирання, нагромаджування та оброблення даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філія, відділення, представництва тощо). Веденням ЄДРПОУ органи статистики займаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118. Відповідно до постанови районні, міські, обласні управління статистики є власниками та розпорядниками територіального рівня ЄДРПОУ. Територіальні управління статистики надають інформацію згідно з Положенням про порядок і умови видачі інформації з ЄДРПОУ, затвердженим наказом Міністерства статистики України від 12.02.1996 р. № 43 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9.04.1996 р. за № 167/1192. Метою цього Положення є регулювання правових відносин щодо видачі інформації з ЄДРПОУ для забезпечення в межах чинного законодавства відкритості, доступності, законності одержання та використання інформації про суб’єкти господарської діяльності за умови дотримання права власників інформації на її захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження на доступ до інформації.
Підготовкою та наданням інформації з ЄДРПОУ займаються відділи забезпечення реалізації послуг територіальних управлінь статистики. З ЄДРПОУ надається інформація про підприємства та організації, а також їхні підрозділи, філії, представництва, а саме: ідентифікаційний код; найменування; місцезнаходження (юридична адреса); телефони (основний, додатковий, факс); керівник; види діяльності; форма власності; організаційно-правова форма; орган реєстрації; дата та номер реєстрації; дата включення та подальші коректури в ЄДРПОУ. Ці дані Державного реєстру доступні для будь-кого за офіційним запитом.
На підставі Державного реєстру формується єдиний каталог підприємств, який використовується в комплексах електронного оброблення «Обсяг продукції (робіт, послуг) промислового виробництва у вартісному і натуральному виразі», «Обсяг промислової продукції по основному колу підприємств», «Кількість підприємств, чисельність працівників, оплата праці, демографія підприємств по основному колу звітуючих підприємств». При формуванні каталогу здійснюється класифікація груп підприємств за однаковою схемою в усіх КЕОІ. Каталог є базовим для промислових підприємств основного кола.
Як зазначалося, каталог підприємств формується на базі ідентифікаційних і класифікаційних даних за ЄДРПОУ, але частина кодів підприємств проставляється за локальними класифікаторами, оскільки невідособлені промислові підрозділи, що знаходяться на балансі промислових і непромислових організацій, не мають власних ідентифікаційних кодів.
Крім того, ЄДРПОУ використовується за формування реєстру сільськогосподарських підприємств, реєстру сільськогосподарських товаровиробників, реєстру об’єктів природно-заповідного фонду уніфікованої бази статистичних та адміністративних даних підприємств.
На сьогодні органи державної статистики приділяють підвищену увагу розробленню системи задач поглибленого економічного аналізу. Особливого значення у створенні цієї системи набуває методологія комплексного аналізу показників, які характеризують соціально-економічну ситуацію в країні. Така методологія базуватиметься на міжнародних стандартах ведення національних рахунків. Її застосування уможливить змогу створення статистичної та аналітичної інформаційної бази для прогнозування макроекономічних показників — індикаторів різних сфер економічної кон’юнктури та розвитку грошово-кредитного ринку.
Складовими створення методології комплексного аналізу показників, що характеризують соціально-економічну ситуацію в країні, є:
розроблення методологічних основ макроекономічного аналізу економіки в цілому та її інституціональних секторів;
розроблення єдиної методологічної основи аналізу галузевих систем статистичної інформації відповідно до вимог і особливостей розвитку галузей на ринкових засадах;
розроблення методологічних основ статистичного аналізу та оцінки стану інвестиційного клімату в державі та її реґіонах, а також умов, що визначають напрями інвестицій в національну економіку;
удосконалення методології аналізу платіжного балансу, даних фінансово-бюджетної, грошово-кредитної та банківської статистики відповідно до реформування системи бухгалтерського обліку підприємств, трансформації бухгалтерської та статистичної звітності до міжнародних вимог і запровадження сучасної системи розрахунків;
розроблення методики перерахунку динамічних рядів основних показників галузей економіки за видами діяльності згідно з державною класифікацією видів економічної діяльності;
створення методології аналізу кон`юнктури товарних ринків, первинних і вторинних фондових ринків з урахуванням прийнятих у світовій практиці принципів системного аналізу.
Важливе місце відводиться заходам щодо розроблення методології комплексного аналізу показників, які характеризують соціально-економічну ситуацію реґіонів.
Комплексний аналіз соціально-економічного розвитку країни передбачає використання сучасних статистичних та економіко-математичних методів, імітаційного моделювання, прогнозування тощо.
Особливостями задач поглибленого економічного аналізу є те, що форми аналітичних таблиць для них задаються користувачем і не є постійними. У них розраховується динаміка змін або кореляційної залежності статистичних показників.
При розв’язанні задач поглибленого економічного аналізу відбувається формування відповідей на окремі запитання спеціалістів до БД. Такі відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, якщо запитання є типовими. У разі введення індивідуального запитання даються відповіді за допомогою засобів маніпулювання даними. Інформаційна база задач поглибленого економічного аналізу складається з оперативною інформацією, яка формується та поновлюється на основі оброблення реґламентних звітів, опитування чи з використанням інших методів збирання статистичної інформації. Кожна нова порція інформації додається до архівних БД. На підставі архівів БД формуються ряди даних, які й використовується для розв’язування таких задач.


загрузка...