Розташований у північно-східній і частково центральній частинах країни (мал. 110). Площа його становить 84 тис. квадратних кілометрів. Населення — 6,3 млн чоловік. Район охоплює територію Харківської, Полтавської і Сумської областей.
За кількістю населення та валовою продукцією промисловості Північно-Східний район знаходиться на п'ятому місці, за валовою продукцією сільського господарства — на третьому серед економічних районів країни.
Географічне положення району за певних суспільно-політичних і економічних умов може бути вигідним, що визначається насамперед характером економічного співробітництва з Росією.
У господарському комплексі району переважає промисловість (75 % вартості валової продукції). За рівнем її розвитку, кількістю працюючих район поступається Донбасу і Придніпров'ю. Рівень економічного розвитку окремих областей не однаковий. Різко виділяється Харківська область насамперед завдяки Харкову.
Північно-Східний район досить багатий на різноманітні корисні копалини. Це передусім енергетичні ресурси і залізна руда. Поклади кам'яного вугілля, що не розробляються, знаходяться на півдні Харківської області. В усіх областях району є буре вугілля, в Полтавській і Сумській — торф. Усі області району мають запаси природних горючих газів, найвідоміші родовища розташовані в Харківській області (Шебелинське, Єфремівське, Західнохрестищенське). Родовища нафти виявлено в Полтавській і Сумській областях (знайдіть їх на карті).
У Полтавській і Харківській областях є великі запаси залізних руд, у Харківській і Сумській — фосфоритів. У районі відкрито поклади кам'яної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике значення мають мінеральні води Полтавщини («Миргородська», «Гоголівська») і Харківщини («Берегівська»). Одним з найбільших природних багатств району є родючі чорноземні ґрунти. Проте в геологічному відношенні район досліджений ще недостатньо. Це дає надію на відкриття там нових родовищ корисних копалин.
Кількість населення району становить 12,4 % від усього населення України. За кількістю і густотою населення, часткою міських жителів областей різні частини району істотно відрізняються одна від одної. Середня густота населення — близько 77 чоловік на 1 км2, що нижче від загальнодержавної.
Потреби господарства і населення забезпечує досить потужна енергетична база. Вона розвивається на основі місцевих сировинних ресурсів нафти і природного газу, вугілля Донбасу, гідроенергії Дніпра. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільшою з них є Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кіловатів.
Основними галузями промисловості Північно-Східного району є машинобудування і металообробка, хімічна, харчова та легка промисловість.
Машинобудування в цілому переважає над усіма іншими галузями промисловості. На нього припадає понад 35 % валової промислової продукції району. Основними галузями машинобудування є: енергетичне, тракторне, сільськогосподарське, електротехнічне, транспортне, верстате- і приладобудування. Найбільшими центрами — Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. В районі працюють потужні спеціалізовані підприємства з виробництва товарів народного споживання.
Хімічна промисловість забезпечує країну мінеральними добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактива-ми. У районі зосереджено практично все виробництво кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія. Провідними центрами хімічної промисловості є Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка.
Досить потужна галузь району — будівельна індустрія. Вона дає цемент, збірні залізобетонні вироби, стінові матеріали, черепицю, будівельну кераміку, фаянс тощо. Цементна промисловість розвинута в Балаклії (Харківська область). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла — у Полтаві і Мерефі (Харківська область), фарфоро-фаянсові — в Полтаві і Будах (поблизу Харкова).
Деревообробна і меблева галузі в розміщенні своїх підприємств орієнтуються на великі промислові центри — Харків, Полтаву, Суми, Кременчук. Підприємства цієї галузі є і в середніх містах, наприклад у Лубнах.
Північно-Східний район має потужний АПК. Основу його становить інтенсивне сільське господарство. Сільськогосподарські угіддя займають 78 % всієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж тваринництво. Господарства в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарства приміського типу.
У рослинництві переважає зернове господарство. Понад 50 % посівних площ зайнято зерновими культурами. Серед них виділяється озима пшениця. Найважливіші технічні культури — цукрові буряки і соняшник. Посіви цукрових буряків поширені на території району рівномірно. Соняшник переважає на півдні і південному сході. На заході району культивують махорку і ефіроолійні культури. Картоплю і овочі вирощують скрізь, найбільше поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва.
Тваринництво району в цілому має молочно-м'ясний напрям. Зберігаються традиційні для району м'ясо-сальний і сальний напрями свинарства. На південному сході розвинуте вівчарство (чому саме тут?). З давніх-давен у районі розвинуте бджільництво. Не втратило свого значення шовківництво.
Маючи потужну базу, харчова промисловість району за обсягом виробництва поступається тільки машинобудуванню і металообробці. Найбільше значення має цукрова промисловість. Тут виробляють п'яту частину цукру в країні. Працює майже 40 цукрових заводів, серед них виділяється Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область), що є найбільшим в Україні. Цукрове виробництво є і в інших областях, а цукрорафінадне — в Сумській області (де?). Добре розвинуті маслоробна і сироварна галузі промисловості. Підприємства цих галузей досить рівномірно розміщені в районі. Виділяються молочно-консервні заводи у Куп'янську (Харківська область) і Біликах (Полтавська область). У Королі Полтавської області на основі молока виробляють дитяче харчування.
| За вартістю продукції легка промисловість посідає в районі третє місце. Проте зв'язок її з місцевою сільськогосподарською сировиною менший, ніж харчової промисловості. Особливо це стосується випуску бавовняних тканин.
У районі також розвинуті конопледжутова, хутрова і взуттєва галузі промисловості. Значною мірою на місцевій сировині розвивається виробництво шерстяних тканин. Основними центрами легкої промисловості є Харків, Полтава, Суми. І
Важливим чинником дальшого успішного функціонування господарства району є транспорт. Розвинуті практично всі його види. (Які чинники визначають високий рівень розвитку різних видів транспорту в Північно-Східному районі?)
Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів — на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. (Чому так склалося?)
Через район проходять важливі залізничні і автомобільні магістралі, що з'єднують найбільші міста району з Києвом, містами Донбасу, Придніпров'я, Криму, а також з Росією,, країнами Закавказзя, Балтії, Білоруссю, Польщею, Фінляндією. (Знайдіть найголовніші з них на карті.)
Основними промисловими вузлами району є Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський.
Найбільший промисловий вузол — Харківський. До його складу входять міста Харків, Дергачі, Мерефа, Люботин, Чугуїв, Пісочин та ін.
Харків (1,6 млн чоловік) — велике місто, основним чинником виникнення і дальшого зростання якого було сприятливе географічне положення. Нині — це друге за кількістю населення місто України (мал. 111). Організаційно-господарський, науковий, культурний вплив Харкова частково поширюється на дві інші області району. (Які вигоди географічного положення Харкова?)
Найрозвинутішою галуззю у промисловому комплексі міста є машинобудування. Харків — найбільший машинобудівний
центр у країні. Основна галузь його — тракторне і сільськогосподарське машинобудування. Підприємства — ВО «Харківський тракторний завод» (ХТЗ), заводи тракторних самохідних шасі, «Серп і молот», «Харківтракторзапчастина».
Високого рівня розвитку в місті набули енергетичне і електротехнічне машинобудування. Найбільшими підприємствами цих галузей є «Харківський турбінний завод» (виробництво парових і гідротурбін) і завод «Електроважмаш». Налагоджено випуск потужних турбогенераторів, електродвигунів і електроустаткування для прокатних станів, крокуючих екскаваторів, тепловозів, шахтних підйомних машин тощо.
Крім того, в Харкові працюють заводи: «Електромашина», «Теплоавтомат» імені Т. Г. Шевченка, агрегатних верстатів, «Південкабель», ВО «Завод імені В. О. Малшпева», що спеціалізується на виробництві дизель-генераторів для потужних тепловозів.
Харківське верстатобудівне виробниче об'єднання випускає різноманітні верстати — від важких круглошліфувальних до верстатів спеціального призначення.
У місті є також кілька приладобудівних та інструментальних заводів. (Що це за виробництва?) До них належать: «Точмедприлад», «Електропобутприлад», маркшейдерських інструментів, «Термоелектроремонт» тощо.
Потужним виробництвом гірничого і металургійного устаткування є завод «Світло шахтаря». Мостові електрокрани і будівельні баштові крани випускає завод підйомно-транспорт-ного устаткування. Крім того, машинобудівні заводи міста виробляють шарикопідшипники, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної промисловості, будівельної індустрії, комунального господарства.
. Практично кожне машинобудівне і металообробне підприємство Харкова в нових умовах господарювання зайняте виробництвом товарів народного споживання. Проте в місті є й спеціалізовані заводи (велосипедний, електробритв тощо).
Хімічна промисловість міста спеціалізується на виробництві лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, хімреактивів, товарів для побуту. На Харківському заводі пластмас виготовляють пластмасові деталі для різних галузей народного господарства.
Однією з провідних є легка промисловість. Вона представлена текстильною, швейною, трикотажною галузями. Шкіряний завод забезпечує сировиною взуттєві фабрики, шкіргалантерейне виробництво. В Харкові працюють найбільше в країні хутрове об'єднання та канатний завод.
Частка харчової промисловості у виробництві промислової продукції Харкова становить близько 10 %. Тут розвинуто майже всі її галузі. Виділяються хлібопекарська, борошномельно-круп'яна, молочна, м'ясна, кондитерська, тютюнова. Є великий завод шампанських вин.
Місто — центр поліграфічної промисловості. Харківські книжкові фабрики «Глобус» та імені М. В. Фрунзе друкують підручники для всієї країни.
Харків — великий транспортний вузол. У ньому сходяться вісім залізничних ліній, багато автомагістралей. Аеропорт міста має міжнародне значення. В Харкові є три залізничних і кілька автобусних вокзалів.
До найбільших промислових центрів Харківської області належать Лозова та Ізюм.
Лозова (74 тис. чоловік) — друге за кількістю населення місто Харківщини. Провідною галуззю промислового центру є машинобудування і металообробка: авторемонтний, ковальсько-механічний заводи, машинобудівний «Трактородеталь». Будівельна індустрія представлена домобудівним комбінатом. Серед численних підприємств харчової промисловості виділяється м'ясокомбінат. Лозова — великий залізничний вузол з підприємствами залізничного транспорту. (Визначте за картою, які напрями перевезень перетинаються в Лозовій.)
Ізюм (65 тис. чоловік) — третє за кількістю жителів місто Харківської області. Розташоване на р. Сіверський Донець. Багатогалузевий промисловий центр з переважанням машинобудування і металообробки. Тут працюють приладобудівний, оптико-механічний, тепловозоремонтний заводи. Розвинута харчова промисловість (молочна, м'ясна, олійна та ін.). Є завод будівельних матеріалів, меблева фабрика. Виробляють в Ізюмі і швейні вироби. Місто знаходиться на автомобільній і залізничній магістралях, що ведуть з Харкова в Донбас.
Зробіть обґрунтований висновок про особливості територіальної структури господарства Харківської області. Чи рівномірно розвинута в ній промисловість?
До Полтавського промислового вузла входять підприємства Полтави (326 тис. чоловік) і приміської зони.
у ньому провідною галуззю є машинобудування, на яке припадає понад 40 % всієї валової продукції вузла. Значними підприємствами є заводи штучних алмазів і алмазного інструменту, газорозрядних ламп, «Електромотор», тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об'єднання «Укрхіммаш» та «Продмаш» виготовляють обладнання відповідно для хімічної і харчової промисловості. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін і устаткування для електропідстанцій.
Друге місце за виробництвом валової продукції у вузлі належить харчовій промисловості. В місті розміщені підприємства м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, плодоовочевої, хлібопекарської, кондитерської та інших галузей. Найвідомішим серед них є Полтавський м'ясокомбінат.
У Полтаві також багато підприємств легкої промисловості. Тут працюють бавовнопрядильна фабрика, експериментально-взуттєва фабрика, виробничі швейне та трикотажне об'єднання.
До Кременчуцького промислового вузла входять Кременчук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука. Основні галузі вузла — машинобудування, нафтопереробка та залізорудна промисловість.
Кременчук (248 тис. чоловік) — промисловий центр Полтавщини, що має зручне географічне положення в центрі України на перетині залізничних, автомобільних і водних шляхів. Це — залізничний вузол і річковий порт. Більша частина міста лежить на лівому березі Дніпра. На правому знаходиться промисловий район Кременчука — Крюків.
Машинобудівних заводів у місті набагато менше, ніж у Полтаві, але вони потужніші, мають загальнодержавне значення. Виділяється ВО «АвтоКРАЗ», що випускає великовантажні дизельні автомобілі загального призначення, самоскиди, тягачі, автомобілі підвищеної прохідності. Завод — єдине підприємство в країні, що виробляє вантажні автомобілі.
Великим підприємством з виробництва вагонів, призначених Для перевезення цементу, руди, вугілля, є Крюківський вагонобудівний завод. Є також завод шляхових машин, що випускає котки для ущільнення ґрунту, технологічне обладнання для виробництва асфальтобетону, іншу продукцію.
На схід від Кременчука відкритим способом видобувають залізну руду. Тут знаходиться Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (місто Комсомольськ). У Кременчуцькому
промисловому вузлі працюють також нафтопереробний завод і завод технічного вуглецю (мал. 112).
У промисловому вузлі багато підприємств харчової і легкої промисловості. До харчової належать заводи і фабрики м'ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. До легкої промисловості — взуттєва і швейна фабрики, трикотажне об'єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна і меблева галузі.
Порівняйте Полтавський і Кременчуцький промислові вузли. Яка, на вашу думку, причина значних відмінностей їх спеціалізації? Які чинники визначають швидкі темпи зростання населення Кременчука? Що є енергетичною базою Кременчуцького промислового вузла?
Третє місце в Полтавській області за промисловим потенціалом посідає багатогалузевий промисловий центр — Лубни (61 тис. чоловік), що знаходиться на заході економічного району. Місто розташоване на залізничній і автомобільній магістралях, що сполучають Київ з Харковом. У промисловому комплексі міста переважає машинобудування і металообробка. Підприємства Лубен випускають круглошліфувальні верстати високої точності, лічильні машини, устаткування для деревообробної і харчової промисловості та товари народного споживання. Галузями легкої промисловості, що дістали розвиток у місті, є швейна, взуттєва, суконна, ковдрово-суконна, ко-ноплеобробна.
Розвинуті харчова та деревообробна промисловість і будівельна індустрія. Є підприємства м'ясної, молочної, макаронної, спиртової, ефіроолійної, харчосмакової галузей. У Лубнах є також меблевий комбінат і комбінат будівельних матеріалів, заводи хіміко-фармацевтичний і кераміки.
Миргород (47 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий центр, що розташований у центральній частині Полтавщини на Р- Хорол, є залізничною станцією на магістралі, що сполучає Київ з Харковом. У місті переважає будівельна індустрія (заводи будматеріалів, буддеталей, арматурний, будівельний комбінат), а також харчова промисловість (сироробний, плодоконсервний, мінеральних вод заводи, птахокомбінат, два комбінати хлібопродуктів). Є підприємства легкої промисловості: конопляний, гренажний заводи. Миргород — значний бальнеогрязьовий курорт міжнародного значення. Основними природними лікувальними чинниками в ньому є мінеральна вода і торфова грязь. Місто — туристичний центр. У місті народилися письменники Микола Гоголь, Панас Мирний, художник Володимир Боровиковський. У Миргородському районі проводиться щороку знаменитий Сорочинський ярмарок.
Ядром Сумського промислового вузла є обласний центр Суми (307 тис. чоловік) і навколишні селища. Промисловий комплекс міста сформувався переважно такими галузями промисловості, як машинобудівна, хімічна, нафтохімічна, харчова та легка. Провідною галуззю є машинобудування і металообробка. До найбільших підприємств належать виробничі об'єднання хімічного машинобудування, «Насосенергомаш», «Електрон». Працюють також машинобудівні заводи: «Сум-сільмаш», «Центролив», «Сумремверстат».
Серед підприємств хімії і нафтохімії виділяються виробничі об'єднання «Хімпром» (виробництво суперфосфату, сірчаної кислоти, лаків і фарб, отрутохімікатів) та «Гумотех-ніка».
У Сумах зосереджено багато підприємств харчової промисловості: м'ясний і рибної гастрономії комбінати, молочний, овочеконсервний, цукрорафінадний, лікеро-горілчаний заводи тощо. Розвинута легка промисловість: швейна, суконна, вовнопрядильна, взуттєва фабрики.
Крім того, в місті є комбінат будіндустрії, фарфоровий завод, біофабрика. Налагоджене виробництво меблів.
Конотоп (100 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий Центр Сумської області. (Знайдіть це місто на карті України І самостійно схарактеризуйте особливості його географічного положення. Які риси сприятливі для дальшого економічного зростання Конотопа?)
Провідною галуззю промислового комплексу Конотопа є машинобудування і металообробка. Підприємства міста випускають засоби автоматики і техніки безпеки для вугільної і
гірничої промисловості. Працюють заводи вагоноремонтний, « Мотордеталь », поршнів.
Багато в місті підприємств харчової промисловості: м'ясний і хлібний комбінати, маслоробний, борошномельно-круп'яний і спиртовий заводи. Розвинуті деревообробна промисловість і промисловість будівельних матеріалів.
На півночі Північно-Східного економічного району розташована ПІостка (97 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий центр Сумської області. Провідною галуззю в місті є хімічна промисловість. Найбільшим підприємством галузі є виробниче об'єднання «Свема». Воно спеціалізується на випуску кінофотоматеріалів, стрічок для магнітофонів, товарів народного споживання. В місті також працює завод хімічних реактивів.
До підприємств харчової промисловості належать м'ясний, молочний та хлібний комбінати. Є підприємства легкої промисловості, меблева фабрика, завод залізобетонних конструкцій.
У південно-західній частині Сумської області розташовані Ромни (57 тис. чоловік). Це — промисловий центр, основними галузями якого є машинобудування і металообробка, харчова, легка промисловість. Найбільші заводи: «Поліграфмаш», автоматичних телефонних станцій, тракторних запасних частин.
Харчова промисловість представлена хлібо- і м'ясокомбінатами, заводами замінника незбираного молока, консервним, пивоварним та ін. До підприємств легкої промисловості належать гардинно-тюлева, взуттєва, швейна фабрики. В місті є меблевий комбінат, завод будівельних матеріалів тощо.
На південному сході Сумської області розташована Охтирка (53 тис. чоловік). У місті розвинуто машинобудування і металообробка. Тут випускають сільськогосподарські машини, обладнання для нафтової і газової промисловості, медичні меблі, цвяхи тощо. До підприємств харчової промисловості належать м'ясокомбінат, пивоварний і маслоробний заводи. Налагоджене виробництво борошна, кондитерських виробів. Легка промисловість представлена взуттєвою, швейною фабриками та фабрикою художніх виробів. Є підприємства будматеріалів.
За картою визначте, які спільні і відмінні риси в розміщенні промислових центрів за територіями областей економічного району. У чому спільність галузевої структури середніх міст району? Які причини цього явища? Чи позитивне воно, на вашу думку?
У Північно-Східному районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У районі переважає обробна промисловість, що споживає у значних кількостях вугілля і метал з Донбасу
і Придніпров'я, ліс з Карпатського і Північно-Західного районів, різноманітні машини і обладнання. Продукція легкої, харчової та хімічної промисловості надходить з усіх економічних районів країни.
За межі району вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини і устаткування. Серед продукції АПК — масло і молочні продукти, а також вироби скляної і фарфоро-фаянсової промисловості.
Однією з важливих проблем Північно-Східного району є територіальна нерівномірність його розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, тоді як багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. (А яке становище у вашій області?)
У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.