загрузка...
 
4. Управління торгово-біржовою діяльністю в інших країнах.
Повернутись до змісту
У сучасних умовах господарювання державне управління діяльністю товарних бірж здобуває особливе значення й знаходить своє закріплення в законодавстві практично всіх країн світу, де існує інститут товарних бірж.
У Росії таким державним органом у цей час є Комісія з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з Антимонопольно! політики й підтримки нових економічних структур. На Комісію з товарних бірж покладені такі функції як: видача ліцензії на організацію біржової торгівлі, контроль за дотриманням законодавства про біржі, контролює діяльність біржових посередників зі здійснення ф'ючерсних й опціонних операцій, розробляє методичні документи, організує розгляд скарг учасників біржової торгівлі.
Безпосередній контроль за дотриманням біржового законодавства біржею й біржовими посередниками здійснює Державний комісар, що призначається Комісією. Державний комісар здійснює інспекційну перевірку діяльності товарних бірж, перевіряє скарги й заяви про порушення біржового законодавства, представляє в Комісію висновки за результатами перевірок скарг і заяв, організує проведення аудиторських перевірок товарних бірж. Для виконання зазначених функцій Державний комісар наділяється певними правами: бути присутнім на біржових торгах, знайомити з інформацією про діяльність біржі, знайомити з обліковою документацією товарних бірж, контролювати організацію товарною біржею публічних біржових торгів у Великобританії до 1986 року за діяльністю товарних бірж спостерігав Банк Англії, а з 1986 року — Рада по цінних паперах й інвестиціям. Рада повинна захищати інтереси клієнтів, виробляти єдині підходи й стандарти в організації біржової торгівлі й розробляти системи обліку угод за часом їхнього укладення. Даному органу надане право реєструвати ф'ючерсні й опціонні біржі Великобританії як зареєстровані біржі (Recognised Investment Exchanges).
У Франції функції державного регулювання входять у компетенцію Комісії по ф'ючерсних товарних ринках. Останнім часом регулювання з боку цієї Комісії стало більш твердим. Так, вона поставила за обов'язок біржам й їхнім членам надавати клієнтам більше інформації про ринки й рух цін, підвищила розмір мінімального капіталу для зареєстрованих членів біржі.
У Японії за діяльністю товарних бірж спостерігають міністерство сільського господарства (аграрна продукція), міністерство фінансів (фінансові інструменти) і міністерство зовнішньої торгівлі й промисловості (сировинні товари).
У Сінгапурі в 1986 р. був прийнятий закон, відповідно до якого, контроль за біржами був покладений на міністерство фінансів, включаючи затвердження створення біржі й припинення торгівлі на ній. Всі користувачі ф'ючерсних бірж від торговця до консультанта повинні одержати від міністерства фінансів відповідну ліцензію, в іншому випадку їх очікує покарання у вигляді ув'язнення до трьох років і штраф до ЗО тис. синг. дол. [10, с 157].
У США, управління діяльністю товарних бірж має широкий діапазон і здійснюється як федеральним урядом, так й органами штатів. В 1974 р. був прийнятий спеціальний Закон "Про комісії з ф'ючерсної торгівлі". Відповідно до цього закону Комісії з ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) були надані досить широкі повноваження в сфері управління діяльністю товарних бірж. Основними завданнями КТФТ є попередження маніпулюванням ринком, захист клієнтів і забезпечення виконання обов'язків по угодах. Комісія єдиний орган, що має право реєстрації ф'ючерсних бірж. Персональний склад комісії призначається президентом і затверджується конгресом [11, с. 143J.
Представляє також інтерес структура й компетенція органів управління товарними біржами в США. Незважаючи на деяку спільність всіх товарних бірж США, серед них немає схожих одна на іншу. Багато розходжень організації управління обумовлені історією розвитку бірж. Більшість бірж являє собою об'єднання (асоціації) членів, що не ставлять за мету витяг прибутків; реєструються вони в тих штатах, де створюються й функціонують. Кількість членів обмежується певним числом осіб, хоча деякі біржі дозволяють членство й в декількох таких асоціаціях. Крім приватних осіб, членами біржі можуть бути (з деякими привілеями) також компанії, корпорації, товариства й кооперативи [12, с 79].
Кожною біржею управляє спеціальний виборний орган (рада директорів, рада керівників або рада керуючих, менеджерів), а також посадові особи, що працюють у цьому органі. Рада обирається членами біржі. Кількісний склад Ради визначається самою біржею й звичайно становить 10-15 чоловік. Рада має право контролювати діяльність інших підрозділів і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати й коректувати правила біржової торгівлі
Реалізація функцій біржі здійснюється через діяльність різних комітетів. До складу комітетів входять члени, призначені керівним органом (радою) біржі. Вони надають раді консультативну допомогу, виконують конкретні обов'язки, пов'язані з біржовими операціями.
Завдання комітетів на більшості бірж полягає в наступному: подання (висування) кандидатів до складу керівної ради, посадових осіб, які обираються всіма членами біржі, нагляд за фінансами, нагляд і розслідування ділової поведінки членів, арбітражне вирішення спорів, апеляція на рішення комітету з арбітражу (арбітражного комітету), розгляд заяв про членство, нагляд за діяльністю в торгівельному залі, нагляд за інформуванням про ціни на ринках, утримання будинку й устаткування біржі, внесення виправлень у правила й приписи, зв'язок із громадськістю; маркетинг і навчання, нагляд за процесом торгівлі й змінами контрактів на товари, що є об'єктом угод, нагляд за зважуванням, складським зберіганням, інспектування (огляд) товарів, що поставляють по ф'ючерсних контрактах.
Комітети відповідальні перед біржовою радою директорів. Члени комісій працюють без відповідної оплати. Вони виносять рекомендації й допомагають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки, пов'язані з функціонуванням бірж, які покладені на них правилами регулювання. Найманий персонал не має яких-небудь прав по торгівлі або права голосу.
Число комісій на біржах США коливається від 6 до 40. Практично на кожній біржі існують комісії із прийому нових членів, арбітражна, з ділової етики, контрольна, з нових товарів, рангова, ревізійна, фінансова й товарна комісії. Існують комісії зі складування товару, транспортування, статистики, зважування, навчання, за правилами укладання різних біржових операцій, маркетингу, комп'ютерного забезпечення й інші.
Таким чином, досвід управління товарними біржами в інших країнах має як загальні риси з такими процесами в Україні, так і відмінні, вивчення й узагальнення яких може сприяти вдосконалюванню таких відносин у нашій країні.
Держава — це апарат насильства, але в ім'я свободи. Вона втручається не у свободу, а в ім'я свободи. Давно вже прийшов час створити самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і координацію розвитку біржового товарного ринку.
Прийшов час розглянути такі злободенні питання, як: подальший розвиток біржового (аграрного) ринку; його спеціалізацію й територіальне розміщення; взаємодію з іншими ринковими структурами, створеними на селі; взаємодію різних відомств із питань функціонування біржового ринку. Та і якщо відверто говорити, давно вже прийшов час створити самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і координацію розвитку біржового товарного ринку в країні. З історії розвитку біржового ринку США ми знаємо, що в початковому періоді його розвитку ним займалося Міністерство сільського господарства, але потім була створена державна Комісія по товарній ф'ючерсній торгівлі, що жорстко контролює дотримання Закону «Про товарну біржу», здійснюючи організацію роботи біржового ринку. Закон переглядається кожних 5 років. До того ж вся біржова діяльність у цій країні ліцензується. І говорячи далі про біржовий ринок США, необхідно відзначити те, що вищезгаданий закон — це товста книга, де докладно розписані всі операції, взаємини учасників біржового ринку.
Неможливо й далі миритися з такою ситуацією, коли основна маса промислової сировини, сільськогосподарської продукції реалізуються по різним «продуманим» схемах на позабіржовому ринку, при цьому не проходячи стадії прозорого біржового ціноутворення й, природно, таких же фінансових і товарних потоків. І тут не доводиться говорити про якесь адміністрування. Досвід країн з ринковою економікою свідчить про те, що до біржових товарів, які обов'язково реалізуються через біржі, належать ті групи товарів, які мають істотний вплив на економіку і є стратегічно важливими для країни. Тому без державного протекціонізму, прийняття нормальних законів, які б організаційно впорядкували систему біржових торгів, без зміни відносин держави до біржі нічого не покращиться.
Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/


загрузка...