загрузка...
 
8. Спеціальні умови здійснення підприємництва.
Повернутись до змісту
Ліцензування, патентування та квотування
підприємницької діяльності
Ліцензування підприємницької діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року. Відповідно до ст. 1 цього закону під ліцензуванням розуміється видача, переоформлення та анулювання ліцензій.
Ліцензуванню в Україні підлягають не усі види підприємницької діяльності, а лише ті, що прямо передбачені у статті 9 закону про ліцензування. При чому, види підприємницької діяльності, які не встановлені Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", не підлягають ліцензуванню. Ліцензуванню, зокрема, підлягають лише ті види діяльності, шо безпосередньо впливають на:
1) здоров'я людини;
2) навколишнє середовище;
3) безпеку держави.
Для заняття підприємницькою діяльністю, що підлягає ліцензуванню, суб'єктові підприємництва необхідно виконати дві умови:
1) отримати ліцензію;
2) дотримуватися ліцензійних умов.
Ліцензія -документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємництва на провадження зазначеного в ньому виду підприємницької діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензії видаються суб'єктам підприємництва органами ліцензування, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України залежно від виду підприємницької діяльності.
Щоб отримати ліцензію суб'єкт підприємництва подає відповідному органові ліцензування такі документи:
1) заяву встановленого зразка про видачу ліцензії;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
3) для окремих видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше, ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви. У видачі ліцензії може бути відмовлено лише з двох підстав:
1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2) невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам.
Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим за три роки.
Протягом усього строку дії ліцензії суб'єкт підприємництва зобов'язаний дотримуватися ліцензійних умов здійснення певного виду підприємницької діяльності. Ліцензійні умова є норматив-но-иравовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду підприємницької діяльності.
Патентування підприємницької діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року. Під патентуванням розуміється продаж суб'єктам підприємництва торгових патентів за визначену плату.
Патентуванню в Україні підлягають чотири види підприємницької діяльності, а саме:
1) торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток;
2) діяльність з надання побутових послуг;
3) діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);
4) діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають
патентуванню в інших нормативно-правових актах, за винятком закону про патентування, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування не допускається.
На відміну від ліцензування, для заняття видом діяльності, який підлягає патентуванню, суб'єктові підприємництва достатньо виконати одну умову: придбати торговий патент.
Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Заявка на придбання торгового патенту повинна, зокрема, містити такі реквізити:
- найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
- витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
- вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
- найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Строк дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців. Строк дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців. Строк дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців. Строк дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.
Квотування підприємницької діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та інших актів законодавства, зокрема, Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року. Під квотуванням розуміється встановлення граничних обсягів (квот) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. Порядок квотування виробництва та (або) обігу, а також розподілу квот встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Нині квотування як спеціальна умова здійснення підприємництва застосовується у зовнішньоекономічній діяльності. Відповідно до ст. 16 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" в Україні може запроваджуватися режим квотування експорту та імпорту. Квотування експорту та імпорту запроваджуються Україною самостійно в особі її державних органів у випадках, передбачених законом.
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот: глобальні;
- групові;
- індивідуальні;
- антидемпінгові;
- компенсаційні; спеціальні.
Щодо кожного виду товару може встановлюватись лише один
вид квоти.
Рішення про встановлення режиму квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим квотування, і строків дії цього режиму щодо кожного товару.
Інформація про перелік товарів та (або) країн, що підпадають під режим квотування, із зазначенням виду квоти щодо кожного товару (або за кожною групою товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму квотування шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю України.
Режим квотування експорту та імпорту набирає чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування.


загрузка...