загрузка...
 
2. Поняття правосуддя та судової системи України
Повернутись до змісту
Відповідно до положень Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. В свою чергу судова влада реалізується через здійснення правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського, адміністративного, а також конституційного судочинства. Отже, правосуддя це специфічна діяльність держави, яку проводять суди у встановленій законом процесуальній формі.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд, здійснюючи судочинство на засадах верховенства права забезпечує захист прав і свобод людини та громадянина, прав, законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, гарантованих Конституцією та законами України. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, що є їхнім громадянським обов'язком. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.
Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Судочинство в Україні ведеться державною мовою. Застосування інших мов здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
Судові рішення, що набули законної сили, - обов'язкові до виконання на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначає процесуальний закон.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є:
- законність;
- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- забезпечення доведеності вини;
- змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
- забезпечення звинувачуваному права на захист;
- гласність судового процесу, його повне фіксування технічними засобами;
- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
- обов'язковість рішень суду.
Законом України „Про судоустрій України" передбачені й інші засади судочинства такі як: здійснення правосуддя виключно судами, мова судочинства, колегіальний і одноособовий розгляд судової справи, самостійність судів і незалежність суддів та інші.
Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Розгляд справ у апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судді. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вишу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою. На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований громадянин України не молодший 30 років, котрий проживає в Україні не менше 10 років, володіє державною мовою, має вишу освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. Перше призначення на посаду професійного судді терміном на 5 років здійснює І [резидент України. Всіх інших суддів обирає безстроково Верховна Рада України, в порядку, встановленому законом. Судді військових судів перебувають на військовій службі й належать до штатної чисельності Збройних СйЛ України.
Народними шсідателялт є громадяни України, які вирішують у складі суду справи разом із професійними суддями, забезпечуючи, згідно з Конституцією України, безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя. Список народних засідателів затверджує відповідна місцева рада за поданням голови місцевого суду. Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови нього суду затверджує начальник відповідного гарнізону.
Присяжними визначаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя. Суд присяжних утворюється для розгляду в першій інстанції судових справ, визначених законом. Список присяжних затверджує відповідна рада своїм рішенням на чотири роки і переглядається кожних два роки.
Судова система України. Діяльність судів України регламентує положення Розділу VIII Конституції України, Закон України «Про судоустрій України», Закон України «Про Конституційний Суд України», Закон України «Про статус суддів», Закон України ..Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України", Цивільно-процесуальний, Кримінально-процесуальний кодекси України, інші нормативно-правові акти.
У ст. 124 Конституції України визначається, що судова система України поділяється на дві гілки - суд конституційної юрисдикції та суди загальної юрисдикції. Єдиним судовим органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України. Як зазначає ст. 125 Конституції, судова система України будується за принципом територіальності та спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а вищими судовими органами спеціалізованих судів - відповідні вищі суди.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів та інші питання судоустрою детально визначено в Законі України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ЇЇІ (набув чинності з 1 червня 2002 p.).
Систему судів загальної юрисдикції становлять місцеві суди; апеляційні суди; Апеляційний суд України; виші спеціалізовані суди; Верховний Суд України.
У системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціальні суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України, інших військових формуваннях. Спеціальними судами є господарський, адміністративний та інші суди, визначені як спеціалізовані. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватись спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ цієї юрисдикції.
Статус місцевих судів. Місцевими загальними судами є районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами с господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами - окружні суди, що утворюються відповідно до указу Президента України.
Повноваження місцевого суду:
- як суд першої інстанції розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності;
- розглядає кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні порушення;
- місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин;
- місцеві адміністративні суди розглядають справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ у сфері військового управління, які розглядають військові суди.
Статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів й апеляційний суд ВМС України, а також Апеляційний суд України. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди й апеляційні адміністративні суди. Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» діють Дніпропетровський. Донецький, Київський, Львівський. Одеський. Севастопольський, Харківський апеляційні господарські суди. В складі загального апеляційного суду утворюється судова палата у цивільних справах і судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією.
Апеляційний суд України діє у складі судової палати з цивільних справ, судової палати з кримінальних справ, військової судової палати.
Апеляційні суди мають повноваження:
- розглядати справи в апеляційному порядку;
- розглядати в першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційно-господарських судів);
- вести и аналізувати судову статистику, вивчати та узагальнювати судову практику:
- надавати методичну допомогу в застосуванні законодавства місцевим судам тощо.
Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (окрім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.
Статус вищих спеціалізованих судів. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є: Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах спеціальної судової юрисдикції. В ньому діє президія суду для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів та пленум суду. Пленум діє у складі всіх суддів даного суду та голів апеляційних спеціалізованих судів. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у м. Києві. Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються колегіально.
Повноваження вищого спеціалізованого суду:
- розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції;
- веде й аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
- дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства тощо.
Статус Верховного Суду України. Найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції - Верховний Суд України, покликаний забезпечувати однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. До його повноважень належить:
- розглядати у касаційному порядку рішення загальних судів; переглядані в порядку повторної касації справи, розглянуті іншими судами в касаційному порядку; у передбачених законом випадках розглядати справи, пов'язані з винятковими обставинами;
- роз'яснювати судам застосування законодавства; при необхідності - визнавати нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду;
- давати висновок про наявність чи відсутність у діяннях Президента України ознак державної зради або іншого злочину; надавати за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України повноважень за станом здоров'я;
- здійснювати інші повноваження, передбачені законом.
У складі Верховного Суду України діють: Судова палата з цивільних справ; Судова палата з кримінальних справ; Судова палата з господарських справ; Судова палата з адміністративних справ; Військова судова колегія.
У Верховному Суді України діє Президія та Пленум, склад і порядок діяльності яких визначає закон. Голову Верховного Суду обирає Пленум Верховного Суду України більшістю голосів терміном на 5 років таємним голосуванням. Він не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два терміни поспіль.
Судові палати Верховного Суду України здійснюють судочинство у справах, що належать до їх відання.
Суддівське самоврядування. Для розв'язання питань внутрішньої діяльності судів існує суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне рішення зазначених питань професійними суддями. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи. Найвищим органом суддівського самоврядування вважається з'їзд суддів України.
Завдання органів суддівського самоврядування такі:
- забезпечувати організаційну єдність функціонування органів судової влади;
- зміцнювати незалежність судів, захищати від втручання в їх діяльність; *
- погоджувати на призначення суддів судів загальної юрисдикції, призначати суддів Конститу ці иного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції;
- здійснювати контроль за діяльністю судів та інших структур у системі судової влади.
Державна судова адміністрація. Центральним органом виконавчої влади, що організаційно забезпечує діяльність судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи, є Державна судова адміністрація, яка:
- забезпечує належні умови діяльності судів, кваліфікаційної комісії суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;
- вивчає кадрові питання апарату судів;
- організовує роботи ведення судової статистики, діловодства й архіву;
- здійснює матеріальні та соціальні забезпечення суддів і працівників апарату судів;
- організовує діяльність служби судових розпорядників;
-здійснює інші повноваження, визначені законом.
У кожному суді діє служба судових розпорядників, покликаних забезпечувати додержання особами, котрі працюють у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судових розпорядників призначає на посаду і звільняє голова відповідного суду.
Статус Конституційного Суду України. Відповідно до Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України (КСУ). Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.
До його повноважень належить:
- розв'язання питань про відповідність законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради АРК Конституції України; дає висновки про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
- за зверненням Верховної Ради України дає висновок щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
- офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Конституційний Суд України складається з 18 суддів, по шість З яких призначають Президент України, Верховна Рада України, з'їзд суддів України. Суддя КСУ призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний термін. Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше ніж 10 років, проживає в Україні впродовж останніх 20 років і володіє державною мовою. Голову КСУ обирають на спеціальному пленарному засіданні КСУ зі складу суддів КСУ таємним голосуванням лише на один трирічний термін.
Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційні звернення. Звертатися до КСУ можуть фізичні та юридичні особи, а також Президент України, Верховна Рада України, її депутати, Верховний Суд України тощо.


загрузка...