загрузка...
 
1.3. Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності.
Повернутись до змісту
Об'єкт господарської діяльності — це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та інші. На всіх об'єктах Цивільна оборона організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР).
Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта — керівник підприємства, установи та організації.
Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.
Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті).
Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини — головний інженер об'єкта — керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.
Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання — заступник або помічник директора з постачання — забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.
В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.
При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО — орган управління начальника Цивільної оборони. Склад штабу залежить від значення підприємства. Штаб ЦО комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а також інших спеціалістів (виходячи із специфіки виробництва чи обстановки).
Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ДО об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ІДО об'єкта. Йому надається право від імені начальника ІДО віддавати накази та розпорядження з питань Цивільної оборони на об'єкті.
Штаб Цивільної оборони здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне опозіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляє план дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролює навчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовки невоєнізованих формувань об'єкта.
На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РІНР.
Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники служб зобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів упраління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.
Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта (диспетчерського зв'язку, електроцеху). На службу покладається: організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій; організація зв'язку та підтримування її у постійній готовності. Крім того, служба усуває аварії на мережах і спорудах зв'язку, що знаходяться в осередках ураження, районах лиха.
Медична служба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкта. Начальник служби — головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання і підтримування в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичного майна та медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження.
Надає медичну допомогу ураженим та евакуйовує їх у лікарняні установи, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їх сімей у місцях розміщення евакуйованих.
Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин: створює і навчає формування і установи радіаційного та хімічного захисту; здійснює контроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів і спеціальної техніки. Веде радіаційну та хімічну розвідку, здійснює контроль за опроміненням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.
Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділів охорони та народних дружин. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта; підтримування громадського порядку в районах лиха та під час проведення РІНР; сприяє своєчасному укриттю працюючих за сигналами ЦО; контролює дотримання режиму світломаскування.
Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Начальник служби — головний енергетик об'єкта. Служба розробляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання газу, тепла, електроенергії на об'єкт. Здійснює оснащення уразливих ділянок енергетичних мереж різного роду системами та засобами захисту. Планує проведення заходів зі світломаскування та підготовчі заходи першочергових відновлюваних робіт. Проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на енергомережах.
Аварійно-технічна служба організовується на базі виробничого, технічного відділів або відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи щодо захисту унікального обладнання, підвищення стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж і комунікацій; проводить невідкладні роботи по розбиранню завалів, локалізацій і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.
Служба сховиш і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад (цехів). Вона займається: відпрацюванням розрахунків укриття робітників, службовців, населення; забезпеченням готовності сховищ і укриттів та контролем за правильністю їх експлуатації; організацією будівництва захисних споруд. На її особовий склад покладається забезпечення своєчасного заповнення сховищ і укриттів за сигналами оповіщення ЦО. Крім того, служба бере участь у рятувальнних роботах при розкритті завалених сховищ і укриттів.
Транспортна служба створюється на базі транспортного цеху (гаража). Вона розробляє і здійснює заходи щодо забезпечення перевезень евакуйованих; організовує перевезення сил і засобів до осередку ураження (в районах лиха); готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених і для інших цілей ЦО; проводить роботи щодо знезараження транспорту.
Служба матеріально-технічного постачання створюється на базі відділу матеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до ділянок (місць) робіт, зберігання та облік; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності персоналу як на об'єкті так і в місцях розселення (евакуації).
На невеличких об'єктах господарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів.
Сили та засоби Цивільної оборони
Сили Цивільної оборони створюються для захисту населення і територій, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Силами Цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Правові основи створення і діяльності сил Цивільної оборони складають: Конституція України, Закон і Положення про Цивільну оборону України, інші Закони та нормативно правові акти України.
Війська Цивільної оборони. Спеціалізовані військові формування, призначені для захисту населення і території у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуваням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших поставлених завдань згідно з законодавством.
Війська ЦО України утворюються відповідно до Закону України "Про війська Цивільної оборони" і складають ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається з урахуванням потреб і особливостей району призначення. Війська ЦО підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
До 1992 року військові частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підпорядковувались Міністру оборони. 28 січня 1992 року Постановою Кабінету Міністрів України "Про війська ЦО" частини ЦО були підпорядковані Штабу ЦО України. У склад військ ЦО України входять:
чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;
чотири окремі мобільні механізовані полки;
дев'ять окремих аварійно-рятувальних батальйони;
об'єднаний загін оперативного рятування;
регіональний рятувально-координаційний центр;
два вузли зв'язку МНС України.
Військові частини мають свої зони відповідальності і дислокуються у великих містах та промислових центрах — у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, АР Крим, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська, Львівська, Сумська та Рівненська області.
Згідно з Законом "Про цивільну оборону України" на війська ЦО покладено завдання щодо організації та проведення РІНР в районах лиха та осередках ураження. Маючи на оснащенні сучасну техніку і володіючи високою маневреністю, вони здатні швидко проводити рятувальні роботи у будь-який час року і доби та будь-якій погоді. Свої завдання військові частини ЦО виконують, як правило, при взаємодії з формуваннями ЦО, а також з відомчими спеціальними формуваннями, що залучаються до проведення заходів по ліквідації наслідків НС чи самостійно.
Основними завданнями військ ЦО є:
— здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів
військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;
— накопичення, розміщення, зберігання та своєчасне відновлення військової та
спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення
аварійно-рятувальних робіт у мирний і воєнний часи;
проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;
проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;
участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.
Діяльність військ ЦО базується на принципах:
гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров'я людей і природного середовища в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
поваги до людини, її прав і свободи;
забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
дотримання екологічної безпеки;
поєднання засад добровільності комплектування та загального військового обов'язку.
Війська ЦО базуються на засадах централізованого керівництва, колегіального розроблення рішень і єдиноначальності під час їх виконання, додержання військової дисципліни, законності гласності та збереження державної таємниці. У військах ЦО не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій.
Створення сил ЦО здійснюється за принципом достатньої необхідності для ліквідації наслідків однієї передбачуваної аварії, катастрофи, великої пожежі,| стихійного лиха певної категорії.
Війська ЦО під час виконання поставлених завдань зобов'язані:
брати участь у заходах, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;
готувати силч і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
виконували аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав, з якими укладено відповідні угоди;
брати участь у локалізації та ліквідації великих лісових та торф'яних пожеж;
проводити роботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій;
забезпечувати збереження вантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;
забезпечувати населення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами та матеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги;
брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайної ситуації;
проводити радіаційну, хімічну та неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку в осередках ураження, зонах забруднення (зараження) і катастрофічного затоплення, а також на маршрутах до них;
— брати участь у проведенні науково-дослідних, дослідно-конструкторських
робіт пов'язаних із створенням, випробуванням і впровадженням нових технічних
засобів, необхідних для захисту території держави та її населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також технології проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
— брати участь у здійсненні карантинних заходів під час епідемій, епізоотій
та епіфітотій;
При цьому Військам ЦО надається право:
вимагати від посадових осіб і громадян здійснення заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, припинення дій, що перешкоджають їм виконувати поставлені завдання;
проводити оточення (блокування) певних територій, окремих будівель, споруд чи об'єктів під час аварій, катастроф, стихійного лиха та пожеж;
користуватися позачергово у разі необхідності всіма видами пасажирського транспорту приміського та міжміського сполучення;
користуватися у разі необхідності засобами зв'язку юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування;
тимчасово забороняти або обмежувати рух транспорту та пішоходів поблизу та в межах зони надзвичайної ситуації.
Комплектування Військ ЦО здійснюється на основі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.
Спеціалізовані формування ЦО є складовою частиною сил ЦО, що призначена для виконання спеціальних робіт, пов'язаних із радіаціи юю та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах та продуктопроводах, проведенням профілактичних робі.
У центральних органах державної виконавчої влад, спеціалізовані формування Цивільної борони створюються згідно з рішенням Кабінету Міністрів України за поданням відповідних міністерств, відомств та суб'єктів господарської діяльності, узгоджених із Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, уповноваженим на вирішення завдань у сфері захисту населення та території від надзвичайних ситуацій та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
В АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі спеціалізовані формування ЦО створюються Радою Міністрів АР Крим, місцевими державними адміністраціями відповідно до законодавства України.
На об'єктах господарської діяльності, на яких передбачена обов'язкова наявність формувань, спеціалізовані формування ЦО створюються керівництвом суб'єктів господарювання за узгодженням з органами управління Міністерства України з питані, НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, які уповноважені на вирішення завдань у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
За підпорядкованістю формування мйжуть бути: центрального підпорядкування, територіального та об'єктового, при цьому формування центрального підпорядкування та територіальні створюються, як правило, як самостійні підприємства різних організаційно-правових форм діяльності, що мають права юридичної особи, власний баланс і рахунок, а об'єктові — як структурні підрозділи підприємств, що обслуговуються.
Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються його засновнику, а для застосування у випадку надзвичайної ситуації — начальнику ІДО, начальнику управління (відділу) з питань НС у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Основними завданнями спеціалізованих формувань є:
надання екстреної допомоги радіаційно,- хімічно,- біологічно та іншим потенційно небезпечним об'єктам у локалізації аварій і катастроф з викидом СДОР та інших агресивних речовин, попередження виникнення вторинних факторів;
ведення рятувальних робіт в осередках ураження і районах стихійного лиха, як правило, при наявності радіоактивного забруднення і хімічного зараження, інших екстремальних умов;
проведення специфічних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф та наслідків стихійного лиха;
здійснення на підприємствах, що обслуговуються, комплексу спеціальних попереджувальних та профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійних ситуацій, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.
За окремими договорами спеціалізовані формування можуть виконувати:
— роботи неаварійного характеру, направлені на підсилення протиаварійного
захисту потенційно небезпечних об'єктів (ПНО);
— підготовку персоналу потенційно-небезпечних об'єктів до дій у НС.
Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму
складі — оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.
Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом із числа спеціалістів, які мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.
До центральних спеціалізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, в тому числі при наявності СДОР, аварій на залізничному транспорті, наслідків стихійного лиха, а також наслідків пожеж, загазування, обвалів тощо. Крім того, цими частинами виконуються певні ліквідаційні, пошуково-рятувальні, монтажно-відновлювальні (під водою, в зонах лісових пожеж) роботи енергозабезпечення, надання медичної допомоги та інше.
До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, призначені для проведення специфічних робіт, пов'язаних з аваріями технологічного і природного характеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах господарської діяльності.
Об'єктові спеціалізовані формування^створюються на об'єкті господарювання і складаються із спеціалізованих підрозділів, які виконують завдання щодо ліквідації аварій та виконують аварійно-відновлювальні роботи у випадку надзвичайних ситуацій безпосередньо за профілем даного підприємства.
До спеціалізованих формувань та аварійних служб міністерств та відомств відносяться:
— пошуково-рятувальні формування (гірничорятувальні, газорятувальні,
спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні та ін.);
аварійно-відновлювальні формування (відновлювальні поїзди Укрзалізниці, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств з обслуговування автошляхів, об'єктів електрозв'яку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарств;
формування та служба протипожежної охорони (державне протипожежне формування, позаштатні протипожежні формування);
служба охорони громадського порядку — установи МВС України;
— служба медицини катастроф — державна служба медицини катастроф
(ДСМК).
Основне призначення медичної служби:
надання громадянам безоплатної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру;
організовування і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС;
координування роботи, спрямованої на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв'язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;
здійснювати збір, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні наслідки НС;
забезпечувати збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;
забезпечувати створення та раціональне використання резервів матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;
брати участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у випадках виникнення НС;
проводити науково-дослідну роботу, пов'язану з удосконаленням форм та методів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС.
Для виконання цих завдань передбачається створити ДСМК на двох рівнях: державному та територіальному.
Сили і засоби державного рівня функціонально підлягають МОЗ і беруть участь у ліквідації наслідків НС, при яких можливості територіальних (областей, Автономної республіки Крим) органів та закладів охорони здоров'я не відповідають потребам і вимагають залучення додаткових сил та засобів.
Сили та засоби територіального рівня функціонально підпорядковані органам управління охорони здоров'я даної адміністративної території і самостійно ліквідують наслідки НС, які здатні ліквідувати своїми силами.
— військові частини за планами взаємодії: військові частини Міноборони,
Держком кордону.
Невоєнізовані формування
Невоєнізоване формування — це група робітників і службовців об'єкта, які об'єднані в окремий підрозділ і оснащені спеціальною технікою та майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення РІНР під час виникнення надзвичайних ситуацій. Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Невоєнізовані формування ЦО — складова частина сил Цивільної оборони. Загальна кількість формувань та їх чисельність визначаються на підставі "Методики розрахунків щодо потреби невоєнізованих формувань ЦО" з урахуванням характеру та обсягів завдань ЦО у воєнний час, наявності людських ресурсів, необхідних фахівців, техніки, матеріальних засобів. Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи і організації, їх робітники, матеріальні і технічні засоби.
За призначенням формування можуть бути загального призначення та забезпечення, за підпорядкованістю — територіальні та об'єктові.
Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами НФ ЦО. Вони створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарської діяльності і призначені для пошуку та рятування потерпілих у районах лиха, надання їм долікарської медичної допомоги, проведення невідкладних робіт, що сприяють рятуванню людей, захисту їхнього життя і здоров'я. Організаційно це можуть бути зведені загони, команди, групи.
Невоєнізовані формування забезпечення створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на ОГД і призначені для вирішення спеціальних завдань і всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха та осередках ураження.
Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, ланки, пости, які здатні виконувати такі завдання:
ведення розвідки;
забезпечення зв'язком;
— ведення медичної розвідки, надання медично'і допомоги, проведення
протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів;
локалізація та гасіння пожеж;
ведення інженерної розвідки, рятувальних та невідкладних робіт, відновлення га ремонту доріг, дорожних споруд, підривних робіт;
— ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-
енергетичного господарства;
— проведення санітарної та спеціальної обробки людей, техніки, майна , а також територій;
— перевезення людей і матеріальних цінностей;
— підтримування громадського порядку, несення комендантської служби;
— забезпечення гарячим харчуванням, водою, продовольством, одягом, взуттям
та іншими видами забезпечення.
Територіальні невоєнізовані формування (НФ) ЦО створюються в АР Крим, областях, містах, міських та сільських районах для ведення РІНР на відповідних територіях і поділяються на формування загального призначення і забезпечення (служб ЦО).
Територіальні НФ ЦО загального призначення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного, міського підпорядкування і підпорядковуються начальникам Цивільної оборони відповідних територій і використовуються за їх рішеннями.
Територіальні НФ забезпечення (ЦО) створюються на базі підприємств, організацій, установ відповідного профілю, за наявності необхідних фахівців, матеріальних і технічних засобів, які підпорядковуються начальникам ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць. Об'єкти, на базі яких створюються територіальні НФ ЦО, визначаються органами з питань НС (управліннями або відділами) і затверджуються державними адміністраціями, органами виконавчої влади на місцях.
У випадку, коли НФ ЦО створюються на базі кількох об'єктів, то рішенням органів влади визначається основний (головний) формувач.
Об'єктові НФ ЦО. Вони створюються на об'єктах господарської діяльності, підпорядковуються начальнику ЦО об'єкта і використовуються в інтересах даного об'єкта, але за рішенням місцевих органів влади можуть залучатися для проведення рятувальних робіт на інших об'єктах.
Об'єктові НФ ЦО поділяються на формування загального призначення (зведені загони, команди, групи) і формування забезпечення (служб ЦО).
Формування загального призначення створюються на базі допоміжних обслуговуючих цехів (виробничих дільниць), робота яких суттєво не впливає на виробництво.
Формування забезпечення^ (служб ЦО) створюються на базі служб або структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільш відповідає характеру завдань цих формувань.
На об'єктах з чисельністю працюючих до 100 осіб, школах невоєнізовані формування загального призначення не створюються.
Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.


загрузка...