загрузка...
 
Русальні пісні.
Повернутись до змісту
Русальні пісні виконувалися під час Зелених свят (Трійці) в кінці травня — на початку червня. Наші предки вірили в русалок або мавок (нявок) , тобто істот або духів, які поселялися серед рослин у лісах, полях, водах. Русалками ставали дівчата-утоплениці або ті, що померли наглою смертю, чи неназвані діти. Вважалося, що ці істоти можуть або сприяти, або шкодити людям. Тому для них треба було мати обереги — полин або любисток, подекуди — м'яту, лепеху, часник тощо. Не можна було в ці дні ходити в жито, купатися в річці , щоб русалки не залоскотали. Слово оберег означає те, що треба було мати «о березі» (при березі), звідси — оберігати. Пахучі трави — це жертви Берегиням.
Звичай вносити до хати зілля на Трійцю означав запросини русалок, бо вони живуть у травах і квітах. Це був своєрідний обряд вшанування русалок як своїх прародичів. У перший день Трійці русалок «виводили із села». Дівчата у полі готували обід — поминальну тризну, заквітчували себе вінками і, взявшись за руки, йшли співаючи:
Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку...
Після «русалій» дівчата кидали свої віночки на город, вірячи в їхній магічний вплив на врожай.
Другим лейтмотивом русальних пісень є прохання русалок, щоб дівчата їм дали сорочки, а жінки — намітки:
Сиділа русалка на білій березі, Просила русалка в дівочок сорочки: — Дівочки-сестрички, Дайте мені сорочки, Хоч не біленької, Але тоненької..,
Тому жінки чи дівчата в ці дні вивішували в лісі, в гаю на деревах шматки полотна як своєрідне жертвоприношення русалкам.
Отже, русалії — це звичаї поминання предків. У час, коли цвіли жита, люди боялися, щоб із цвітом не сталося чогось лихого. Тому й зверталися до предків, прохаючи захисту, приносячи їм жертви. На могилах влаштовували тризни. Ці звичаї збереглися і досі.


загрузка...