Носіями торговельного маркування служать цінники, товарні й касові чеки, рахунки, меню, штампи, а також упаковка.
На відміну від виробничого торговельне маркування наноситься не на товар, а на зазначені носії або експлуатаційні документи. Інша відмінність торговельного маркування полягає у тому, що її ідентифікуюча функція, більшою мірою пов'язана з вказівкою даних про продавця, меншою - з інформацією про товар. Це обумовлено особливостями носіїв торговельного маркування:
невеликі розміри;
заповнення даних для кожного товару або покупки;
великі витрати ручної праці на маркування;
обмежені технічні можливості для нанесення інформаційних даних;
призначенням - довести інформацію про торгову фірму.
Завдяки ідентифікуючим функціям, окремі носії торговельного маркування служать підставою для пред'явлення претензій продавцю у випадку виявлення дефектів товарів і нанесення збитку споживачу.
Вимоги, які висуваються до змісту торговельного маркування регламентуються, окрім згаданих раніше законів України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини". "Про захист прав споживачів", правилами продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів.
Забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
загальну назву харчового продукту;
номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об'єму тощо);
склад харчового продукту, якщо його виготовлено з кількох
складників, із зазначенням переліку назв, використаних упроцесі виготовлення інших харчових продуктів, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук;
енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
дату виготовлення;
термін придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
умови зберігання;
позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
найменування та адресу виробника й місце виготовлення;
умови використання (якщо такі передбачено);
відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;
застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;
іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.
Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів. У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про лікувальні властивості без дозволу Міністерства охорони здоров'я України. Текст для використання у маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з Міністерством охорони здоров'я України.
У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні, біологічно активні харчові продукти, дитяче харчування, харчування для спортсменів, а також екологічно чисті харчові продукти.