загрузка...
 
1.2.4. ФАКТОРИ АКТИВІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Повернутись до змісту
До факторів активізації навчання, безпосередньо пов’язаних з дидактичними процесами, належать у першу чергу методичні системи, які базуються на методах, засобах і прийомах активізації пізнавальної діяльності студентів. Так, наприклад, В. П. Беспалько виділяє такі типи дидактичних процесів: традиційні, аудіовізуальні, гіпнопедичні, занурення, релаксопедичні, сугестопедичні, робота з паралельними текстами, кіностимуляція. Усі вони відрізняються особливостями взаємодії учасників через використання умов, методів, засобів навчання і забезпечують різну швидкість засвоєння навчальної інформації . Як відомо, формування людського досвіду в будь-якій діяльності безпосередньо залежить від чутливості особистості щодо ситуації його трансляції та засвоєння. Як згадувалося вище, важливими передумовами активізації дидактичних процесів є такі психологічні особливості людини: близько 93 % інформації зовнішнього світу отримується візуально, з них 55 % передають поза, жести (так звана мова тіла), 38 % — через модуляцію, інтонацію голосу, 7 % — інформації ми отримуємо через зміст слова.
Найважливішими подразниками зорового сприйняття є світло, рух, особливості загальної ситуації, колір, форма та інші . Отже, невміле використання засобів навчання ускладнює сприймання навчальної інформації, спричиняє стан некерованої напруженості уваги, унаслідок чого формуються спотворені поняття, відмінні від тих, які викладаються. В активізації навчання доцільно також ураховувати матеріали досліджень Національної лабораторії тренінгу США стосовно досягнення різних показників засвоєння інформації в ході різних видів роботи (рис. 1.4) .
Детальніше використання активних методів навчання в економічній освіті буде розглянуто далі. Підсумовуючи міркування про фактори активізації навчання в економічній освіті, зазначимо, що серед основних цілей цього процесу є в першу чергу збільшення участі та посилення відповідальності студента за результати власної навчальної праці через проектування структури та змісту його навчально-пізнавальної діяльності. Це приводить до високої стабільності успіхів практично будь-якої кількості учнів, а також до прагнення досягнути відтворюваності позитивних наслідків, запланованої ефективності та об’єктивно діагностованих кінцевих результатів.


загрузка...